Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2018/№8
Друкувати

Декларація з податку на прибуток: запитання «в останній вагон»

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Традиційно, практичні запитання стосовно декларації з податку на прибуток не вирішуються після знайомства з «базовими» статтями про її надання і запов­нення1. У вирішенні таких питань вам посприяє ця стаття, в якій висвітлені ті з них, що надійшли до нас при обговоренні статей номера. Приєднуйтеся — нудно не буде!

1 «Податок на прибуток: готуємося до здачі за 2017 рік» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 6) і «Декларація з податку на прибуток: нюанси заповнення» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 7).

Квартальна форма замість річної чи навпаки: що робити?

Здали декларацію з прибутку за рік на квартальному бланку замість річного. Квитанція 2 пише «прийнято». Як вийти тепер із ситуації?

Забігаючи наперед, зазначимо, що в користувачів порталу buhgalter911.com були не лише такі, але і зворотні ситуації (коли річна форма декларації була здана замість квартальної).

Причому на практиці варіанти виходу із ситуації траплялися різні.

По-перше, вважаємо, що не можна стверджувати, що обов’язок подати декларацію не виконано. Насправді він виконаний.

У той же час податківці в консультації з категорії 102.25 ЗІР говорять про необхідність «виправити таку помилку і подати до контролюючого органу Декларацію з вірним ідентифікатором форми».

Але як це зробити?

На практиці таке питання вирішують, у тому числі, шляхом подачі в податкову листа з проханням не визнавати подану раніше звітність. Але пройде цей варіант чи ні, з упевненістю сказати складно.

Є ще варіант з обнуленням показників декларації.

Теоретично це можна було б зробити шляхом подання декларації зі статусом документа «Звітний новий» (з хибним ідентифікатором). Але тоді потрібна і «нульова» фінзвітність.

У зв’язку з цим радимо узгодити свої дії з податківцями: як вони розуміють «виправлення такої помилки».

По-друге, якщо вважати, що обов’язок з декларування виконано не було, «після виправлення помилки» (див. вище) необхідно подати вірну фінзвітність (якщо потрібно) та декларацію з потрібним ідентифікатором (для квартальних платників — це J0100116, а для річних — J0108104) зі статусом «Звітна». Чому саме з таким статусом? Тому, що з правильним ідентифікатором форма подається вперше.

Помилки в декларації: як виправити? Якщо до закінчення граничного строку подання декларації (поданої за правильним ідентифікатором форми ) ви виявили в ній помилку, то виправити її не складе для вас особливих труднощів. Для цього подаєте нову фінзвітність та декларацію з правильними показниками і присвоюєте їй статус «Звітний новий».

У цьому світлі нагадаємо правило, передбачене п. 15 розд. ІІ Порядку № 5572: якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття.

2 Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557. Детальному ознайомленню із цим документом був присвячений матеріал «Електронне «спілкування» з контролерами: до чого готуватися?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 40).

Тож порівняно з розглянутим вище це зовсім безпроблемний варіант.

Фінзвітність і декларація в різні дні — no problem.

Якщо здача фінансового звіту і самої декларації з прибутку будуть у різні дні (наприклад, сьогодні фінзвітність, а завтра декларація), то це не вважатиметься неправильною здачею декларації?

Чому взагалі виникло подібне запитання? Декларація з податку на прибуток і фінансова звітність3 донедава узагалі жили окремим життям. Але з 01.01.2017 р. фінзвітність — додаток і невід’ємна частина декларації. Більше того, згідно п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток зобов’язаний подавати разом з декларацією фінансову звітність.

3 Правилам подання якої була присвячена стаття «Фінзвітність-2017» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 5.

Але що означає «разом»? Самі податківці наводять такий алгоритм4: спочатку фінзвітність, а декларація з податку на прибуток лише після отримання квитанцій про прийняття фінзвітності. Але, як свідчать пп. 11 і 12 розд. ІІ Порядку № 557, отримання навіть першої квитанції можливо на наступний операційний день після відправлення електронного документа. Це можливо, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за годину до його закінчення (п. 9 розд. ІІ Порядку).

4 http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/313683.html.

А друга квитанція на наступний робочий день — це і зовсім нормально (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Сподіваємося, податківці все це чудово розуміють, тим більше трапляється , що ці квитанції запізнюються…

Тому в означеній ситуації, вважаємо, головне, щоб на момент подання декларації з податку на прибуток була прийнята фінзвітність.

Тим більше, скарг від наших читачів і користувачів порталу з приводу «наїздів» податківців у таких випадках не надходило.

Фінзвітність після «прибуткової» декларації: чи критично?

Відправила декларацію з прибутку і фінзвіт в один день одночасно. Декларація прийнята першою, а фінзвіт прийнятий… але пізніше. Чи вважатиметься це помилкою?

По-хорошому, і в цьому випадку проблем не повинно виникати. Але якби завжди в нас усе було по-хорошому . Насправді ж поведінку податківців у цій ситуації передбачити складно.

Якщо на руках — обидві квитанції (як із фінзвітності, так і з декларації з податку на прибуток) і протягом п’яти робочих днів з дня отримання податківцями електронного документа ви не отримали письмового повідомлення про відмову в прийнятті податкової декларації5 , то тривожитися, на нашу думку, немає причин.

5 Про цю «страшилку» податківці повідомляли в категорії 135.03 ЗІР (https://buhgalter911.com/news/news-1035450.html).

Водночас відомі випадки, коли така відмова була з порушенням зазначеного строку (встановленого п.п. 49.11.1 ПКУ). Але це однозначно неправомірно!

Щоб не наражати себе на можливі ризики тим, хто любить перестрахуватися, у такому разі рекомендуємо (благо, до закінчення граничного строку здачі декларації ще є час) ще раз продублювати подання фінзвітності та декларації. Правильною в такому разі вважатиметься саме вона, та й умова про подання її після фінзвітності буде дотримана.

Причому в такому разі декларації краще присвоїти статус «Звітна нова», а не просто «Звітна».

Фінзвітність до органів Держстатистики: з 01.01.2018 р. потрібна нова заявка!

Щоб без проблем подати фінзвітність за 2017 рік до органів Держстатистики, перед тим потрібно було подати «Заявку на реєстрацію електронних цифрових підписів у системі електронної звітності органів державної статистики» (форма S1391101).

Причому Держстатистики вимагає подання такої заявки, навіть якщо раніше ви вже подавали звіти в цю службу.

Створити і відправити таку заявку ви могли і через Електронний кабінет6. При цьому створений і підписаний у кабінеті документ за формою S1391101 автоматично передається і до органів Держстатистики. Причому результати його обробки і приймання доступні в Електронному кабінеті серед квитанцій до відповідної заяви.

6 Про що повідомляли податківці: https://cabinet.sfs.gov.ua/help/reporting.html.

Повірте, подання вказаного документа вбереже вас від багатьох неприємностей.

Збитки минулих років за наявності «свіжих» не є податковою пільгою.

У мене збиток був минулого року. І в цьому теж. Я повинна відобразити торішній збиток у додатку РІ (ряд. 3.2.4) і, грубо кажучи, збиток цього року збільшиться на торішній.

Дійсно, технологія перенесення збитків минулих років зараз така. Об’єкт оподаткування (рядок 04 декларації з податку на прибуток) минулого року (якщо він має від’ємне значення) переносять у рядок 3.2.4 додатка РІ.

Зверніть увагу: фактично перехідні правила обліку збитків, сформованих на 01.01.2012 р., прописані в п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (і на які посилається п.п. 140.4.2 ПКУ, що встановлює коригування фінрезультату в частині збитків минулих років), уже вичерпали свій строк дії. «Жива» лише та частина норми, яка дозволяє враховувати старі збитки до повного їх погашення.

Зазначена різниця (якщо вона не єдина в додатку РІ) бере участь у розрахунку загального результату впливу всіх різниць на об’єкт оподаткування поточного року (рядок 03 «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (рядок 01 - рядок 02) (+, -)2» додатка РІ). При цьому торішні збитки зменшують фінрезультат до оподаткування. Значення рядка 03 додатка ви переносите в рядок 03 РІ декларації.

Для малодохідних платників, що не «підписалися» на застосування різниць, рядок 3.2.4 додатка РІ може виявитися єдиним у ньому. Відповідно, сума торішніх збитків перенесеться і в рядок 03 додатка (зі знаком «-»), а звідти — і в рядок 03 РІ декларації. У такому разі ця сума безпосередньо зменшить фінрезультат до оподаткування поточного року.

Відповідно, якщо в рядку 02 декларації і так був показаний збиток, то в рядку 04 він виявиться ще більшим (в абсолютному значенні). Зі знаком «-», звичайно .

У звіті про пільги я показую пільгу в сумі «недоплаченого» податку на прибуток тільки за минулий рік? Ніде не знайшла доладної формули розрахунку пільги з податку на прибуток…

Ні, у цьому випадку показувати у звіті про суму податкових пільг7 просто нічого. Старі збитки за наявності «свіжих» або нульовому значенні об’єкта оподаткування (якщо фінрезультат «0» або «-» навіть без урахування торішніх збитків), не призводять до втрат бюджету. Відповідно, і сума пільги не визначається.

7 Його форма затверджена додатком до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233. Про правильне його заповнення ви могли прочитати в статті «Звіт про суми податкових пільг: покваптеся» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 6).

Згодні із цим і податківці (категорія 102.11 ЗІР).

І це цілком логічно, адже поняттю податкової пільги (п. 30.1 ПКУ) старі збитки за наявності «свіжих» (чи в «нульовому варіанті» ) не відповідають. Адже податкова пільга — це передбачене податковим та митним законодавством: (1) звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору; (2) сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ПКУ.

При додатному фінрезультаті поточного року старі збитки відповідали б другій позиції. Але в цій ситуації сплата податку не відбувається зовсім. Тому і податкової пільги фактично немає.

Що стосується адекватної формули розрахунку пільги з податку на прибуток, то із цим дійсно тугувато Методичні рекомендації щодо визначення втрат бюджету від застосування пільг з податку на прибуток, доведені листом ДПСУ від 06.06.2012 р. № 15709/7/15-1217 (ср. ), «заточені» ще під старі правила обкладення податком на прибуток. Які, нагадаємо, ще з 01.01.2015 р. були максимально зближені з правилами ведення бухобліку.

Але у випадку зі старими збитками «поспішають на допомогу» податківці (у тій-таки консультації з категорії 102.11 ЗІР). Вони пропонують таку формулу для розрахунку суми податкової пільги: сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку : 100.

Зазначена формула — ще один доказ того, що якщо прибутку у звітному році не було, то і сума пільги дорівнює нулю.

Наприклад, збитки за підсумками 2016 року склали 10 тис. грн. У 2017 році сума прибутку (без урахування таких збитків) склала 5 тис. грн. Припустимо, що підприємство — малодохідний платник податку, що не застосовує коригувань і не має причин для відображення інших різниць у додатку РІ.

Декларація з податку на прибуток у цьому випадку має бути заповнена так:

Фрагмент заповнення декларації з податку на прибуток

ПОКАЗНИКИ

Код рядка

Сума

1

2

3

Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку

01

100000

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)

02

5000

Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)

03 РІ

-10000

Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -)

04

-5000

Підставляємо дані у формулу розрахунку податкової пільги й отримуємо 900 грн. (5000 грн. х 18 : 100).

Що відповідає головному принципу розрахунку пільг: сума пільги — це сума податку, яку повинен був сплатити платник, якби не користувався пільгою.

У звіті про суми податкових пільг має бути відображена саме така сума. Код пільги згідно з Довідником № 85/2811020301.

8 Довідник № 85/2 інших податкових пільг станом на 31.12.2017, доведений листом ДФСУ від 29.12.2017 р.

Позначка про незастосування різниць: декілька слів про наказ. Завершимо цю статтю позначкою «Наявність рішення» завершальної частини декларації, що не втомлюється купатися в променях слави . Ви, безумовно, пам’ятаєте, що податківці рекомендували вказувати в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» номер і дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.

Про цей наказ і поговоримо. Зокрема, цікаво, яким днем його потрібно було датувати.

Виявляється, деякі користувачі порталу buhgalter911.com відкладали його підготовку «до кращих часів» .

Нагадаємо: правила, що змушують приймати подібне рішення, почали діяти з 01.01.2015 р. Уперше заявити про незастосування різниць, передбачених оновленою із зазначеної дати редакцією розд. ІІІ ПКУ, потрібно було за підсумками 2015 року, тобто на початку 2016 року. Чітких вимог стосовно того, в який період повинна була потрапити дата цього наказу9, ПКУ не містить. Тобто, вважаємо, що ви могли датувати цей документ як будь-яким днем 2015 року (коли про необхідність прийняття рішення про незастосування різниць і обсяг річного доходу, хоча б орієнтовний, стало відомо), так і початком 2016 року (поки тривала звітна кампанія-2015). Головне — оформити прийняття рішення до того дня, коли подали саму декларацію. Або навіть не пізніше . Але чим раніше, тим краще.

9 Чи іншого розпорядчого документа підприємства, яким затверджено таке рішення.

У декларації за 2017 рік уперше поставити цю позначку зможуть навіть (увага!) колишні високодохідні платники, що не перевищили за підсумками 2017 року 20-мільйонну межу доходів. Такої логіки дотримується… ДФСУ (див. категорію 102.13 ЗІР).

ПКУ встановлює, що прийняти таке рішення платник повинен не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується критерій щодо розміру доходу.

При цьому примітний той факт, що таке рішення, на думку ДФСУ, платник може прийняти лише за підсумками року, але уточнюючі декларації за І квартал, півріччя і 3 квартали подавати не потрібно .

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам