Закон про валюту і валютні операції: «перше наближення»

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (далі — Закон № 2473). Опублікований в газеті «Голос України» від 06.07.2018 р. № 121.

Валютне законодавство. Цей Закон покликаний замінити Декрет № 15-93** і Закон № 185***. Окрім них, з 07.02.2019 р. будуть відправлені у небуття й інші нормативні документи сфери валютного регулювання. Повний перелік відкликаних (а також змінених) нормативно-правових актів знайдете в ст. 16 Закону № 2473.

** Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.

*** Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

З уведенням у дію цього Закону валютне регулювання здійснюватиметься за допомогою власне Закону № 2473, інших законів України та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону.

Основні положення Закону. Згідно з PR-кампанією цього Закону його благородна місія — введення повної лібералізації на валютному ринку України, вільного руху капіталу й інших валютних цінностей, правового забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій на території нашої держави. Закон обіцяє відкрити широкі можливості всім учасникам валютного ринку. Так, для банків — проводити валютні операції без додаткових ліцензій, для представників бізнесу — отримувати кредити в нерезидентів без їх реєстрації, а для звичайних громадян — інвестувати валютні цінності за кордон без індивідуальних ліцензій НБУ.

Порівняно з нині чинним Декретом № 15-93, який, за словами голови держави, забороняє все і базується виключно на радянській моделі регулювання валютного ринку, новий Закон повинен «дозволяти все, що не заборонено». У тому числі спростити виведення і виплату дивідендів; відкриття рахунків.

При цьому заборонені будуть лише операції, передбачені законами України, що регулюють відносини у сфері забезпечення національної безпеки; запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення; виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, а також випадків введення НБУ заходів захисту.

Давайте ж розглянемо ключові положення Закону.

НБУ буде уповноважений оперативно застосовувати найефективніші інструменти у відповідь на кризові явища. Саме в цьому полягає принцип ризикоорієнтованості, прозорості, достатності та ефективності валютного регулювання, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 2473.

Такими заходами (до речі, вже «дуже» знайомими ) можуть бути:

1) обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті в межах, передбачених нормативно-правовими актами НБУ;

2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (регулюванню цього питання присвячена ст. 13 Закону № 2473);

3) встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу;

4) запровадження дозволів та/або лімітів на проведення окремих валютних операцій;

5) резервування коштів за валютними операціями;

6) заходи відповідно до ст. 7¹ Закону про НБУ****, виключний перелік яких визначається нормативно-правовими актами НБУ.

**** Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV.

Упроваджувати такі заходи регулятор буде за допомогою окремих постанов Правління НБУ.

Також Закон передбачає відсутність валютних обмежень у «спокійний» для економіки час. Такі обмеження, як передбачено, вводитимуться в дію тільки з метою подолання або запобігання кризі і лише на короткий строк.

Але знову ж таки, як буде на практиці — велике питання.

Незважаючи на взятий курс на лібералізацію, не обійдеться без валютного нагляду з боку органів і агентів валютного нагляду (згідно зі ст. 11 Закону № 2473). Органи валютного нагляду будуть представлені НБУ та ДФСУ, в той час як агентами валютного нагляду будуть уповноважені установи (а саме банки, небанківські фінансові установи й оператори поштового зв’язку, що отримали ліцензію НБУ).

Санкції за порушення валютного законодавства і порядок їх застосування наведені в ст. 14 та 15 Закону.

Обговорюваний Закон, на думку його авторів, повинен стати необхідною передумовою здатності НБУ підтримувати цінову стабільність, відсутності значних коливань курсу гривні, збільшення привабливості України для іноземних інвесторів, валютної лібералізації та економічного зростання.

Як же буде насправді — покаже час… Але одягати «рожеві окуляри» у зв’язку з прийняттям Закону, напевно, дещо передчасно.