Нова ПДВ-звітність: заповнюємо оновлені додатки Д1 і Д5

* З урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 23.03.2018 р. № 381.

** Стаття «Нова форма ПДВ-декларації: короткий огляд змін» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 20).

Основне нововведення в оновлених додатках Д1 і Д5 — це те, що тепер платникам ПДВ потрібно буде розшифрувати незареєстровані ПН / «збільшуючі» РК, зобов’язання за якими були включені до декларації.

Навіщо це потрібно? Фіскали запевняють, що зроблено це з добрими намірами — для того, щоб нарешті втілити в «життя» повноцінну можливість реєструвати ПН/РК за рахунок ∑Перевищ (п. 200¹.9 ПКУ). Можливо, так і є. Але побачивши нові таблиці додатків Д1 і Д5, у платників виникло запитання: а чи не скористаються фіскали цими «розшифровками» для застосування 50 % штрафу на підставі п. 120¹.2 ПКУ — за відсутність реєстрації ПН та/або РК протягом граничного строку? Адже вся інформація буде надана податківцям «на блюдці». Може, тоді краще «умовчати» про ці ПН? Давайте розглянемо всі ці моменти детальніше.

Розпочнемо з того, що і як вимагається розшифрувати.

Додаток Д5. Він передбачає дві нові таблиці 1.1 і 1.2:

— таблиця 1.1 — призначена для розшифровки «свіжих» ПЗ поточного періоду без зареєстрованих ПН (тобто тих ПН, зобов’язання за якими включені до поточної декларації, але які на момент подання декларації залишаються незареєстрованими). Причому причина, з якої вони не зареєстровані (чи то заблоковані, чи то через відсутність ліміту), не важлива. У додатку Д5 за червень у цій таблиці потрібно розшифрувати всі незареєстровані на дату подання декларації червневі ПН (складені з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р.), зобов’язання за якими включені до декларації за червень. При поданні звітності за наступний звітний період (липень 2018 року) — у ній потрібно буде показати незареєстровані липневі ПН, зобов’язання за якими відображені в липневій декларації.

Оскільки в таблиці 1.1 потрібно розшифрувати номер і дату ПН, то кожну незареєстровану ПН доведеться вписувати окремо (у цьому відмінність від таблиці 1, де всі ПЗ за покупцем/умовним ІПН можна зібрати одним рядком);

— таблиця 1.2 — призначена для розшифровки всіх інших незареєстрованих ПН, складених з 1 липня 2015 року і до 31.05.2018 р., але так і не зареєстрованих на дату подання червневої декларації. Сюди, до речі, можуть потрапити і «старі» ПН на неплатників, за нереєстрацію яких у період до 01.01.2017 р. штраф за ст. 120¹ ПКУ не застосовувався. Важливо! Цю таблицю заповнювати і подавати будемо всього лише один раз — за звітний період, за який уперше подається оновлена ПДВ-декларація (п. 3 наказу Мінфіну від 23.03.18 р. № 381). Тобто — у складі звітності за червень 2018 року (для квартальних платників — у складі звітності за II квартал 2018 року).

Знову ж таки в таблиці 1.2 потрібно буде показати дату і номер ПН (тобто кожну незареєстровану ПН розшифрувати окремо).

Як відстежити незареєстровані ПН? Ті ПН, зобов’язання за якими були відображені в декларації, але так і залишилися «на зараз» не зареєстровані, повинні були сформувати показник ∑Перевищ. Тому відшукати незареєстровані ПН можна, орієнтуючись на суму ∑Перевищ. На сьогодні цей показник рахується в розрізі кожного місяця. Тому залежно від того, за який місяць сформувався показник ∑Перевищ, можна відстежити, в якому місяці потенційно незареєстровані ПН. А далі вже провести аналітику — і визначити, що це були за ПН

Додаток Д1. Тут аналогічні зміни. З’явилися 2 нові таблиці:

— таблиця 1.1 — для розшифровки «збільшуючих» коригувань поточного періоду без зареєстрованих РК;

— таблиця 1.2 — для розшифровки «збільшуючих» коригувань інших періодів (складених з 01.07.2015 р. по 31.05.2018 р.) без зареєстрованих РК. Її заповнюватимемо один раз — у складі декларації за червень 2018 року (II квартал 2018 року).

Ну а тепер повернемося до запитання: а не чи стане така розшифровка допомогою фіскалам у застосуванні 50 % штрафу за відсутність реєстрації ПН/«збільшуючого» РК? Відразу скажемо — так, така інформація може відкрити їм шлях для безперешкодного застосування штрафу. Адже своєчасність реєстрації ПН/РК може бути предметом камеральної перевірки (п. 75.1.1 ПКУ). Що означає, що штраф може бути застосований уже після проведення камеральної перевірки декларації. При цьому до цього із застосуванням 50 %-го штрафу за п. 120¹.2 ПКУ в податківців було не все так просто. Так, вони могли побачити, що за даними ПДВ-декларації зобов’язань більше, ніж за даними ЄРПН. Але однозначно стверджувати, що такі розбіжності означають, що платник не зареєстрував ПН, було не можна. Для цього податківцям щонайменше потрібно було довести, що була підстава для складання ПН, та врешті-решт визначити суму і дату виникнення ПЗ. А для цього потрібна була «первинка» і документальна перевірка. А розшифрувавши незареєстровані ПН/РК у Д5 і Д1, ми «на блюдці» надамо всю цю інформацію фіскалам…

Тут варто зазначити, що в числі незареєстрованих ПН можуть виявитися і «старі» ПН на неплатників, які були складені до 01.01.2017 р. і нереєстрація яких на той момент була нештрафонебезпечна. При цьому штраф за відсутність реєстрації цих ПН у податківців застосовувати підстав немає***.

*** Детальніше — у статті «Фіскали просять зареєструвати «стару» ПН на неплатника: як реагувати?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 21).

А що буде, якщо не показувати незареєстровані ПН (окрім заблокованих) у Д1 і Д5? Ну взагалі за наявності ∑Перевищ фіскали можуть запідозрити, що ви «приховали» в декларації незареєстровані ПН. У цьому випадку в них може виникнути підстава для направлення запиту та/або проведення документальної позапланової перевірки (п. 201.10 ПКУ, п. 78.1.1 ПКУ). Також ще можливий адмінштраф за порушення ведення податкового обліку за ст. 163¹ КпАП у розмірі від 85 до 170 грн. (від 170 до 255 грн. — за повторне порушення протягом року).