Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, березень, 2018/№10
Друкувати

Агентські послуги від нерезидента vs податок на репатріацію

Казанова Марина, налоговый эксперт
Ситуація. Уклали агентський договір з нерезидентом (юрособою) на організацію правочину з виконавцем-нерезидентом на технічне обслуговування програм. За договором ми перераховуємо агентові (1) винагороду і (2) плату за надані нерезидентом-виконавцем послуги з технічного обслуговування. Чи потрібно при перерахуванні цих виплат агентові нерезидента утримувати податок з нерезидентних доходів?

Перелік доходів, при виплаті яких з нерезидента-юрособи потрібно утримати податок з доходів нерезидентів (податок на репатріацію), названий у п.п. 141.4.1 ПКУ.

При цьому в цілях оподаткування потрібно окремо розглядати:

1) агентську винагороду, яку ми виплачуємо нерезиденту-агентові за виконану ним «посередницьку» роботу;

2) відшкодування витрат агента («транзитні» суми, які перераховуються агентом-нерезидентом нерезиденту-виконавцеві).

Агентська винагорода. Агентська винагорода названа серед тих видів доходів, які підлягають обкладенню податком на репатріацію (п.п. «з» п.п. 141.4.1 ПКУ): «з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів».

При цьому, як бачимо з формулювання цього підпункту, агентська винагорода не завжди вважається доходом нерезидента, з якого потрібно утримати податок на репатріацію. А лише за умови, що послуги були надані на території України.

Але попередимо! Є низка роз’яснень фіскалів, у яких вони відкрито ігнорують вимогу про «місце надання» послуг . Так, наприклад, в ІПК від 28.09.2017 р. № 2066/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці зазначають, що «доходи нерезидента у вигляді брокерської, комісійної або агентської винагороди, отриманої від резидента за виконані брокерські, комісійні або агентські послуги на користь такого резидента, підлягають оподаткуванню , незалежно від місця надання нерезидентом зазначених послуг».

Аналогічні висновки містяться в ІПК від 15.12.2017 р. № 3020/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, в офіційному виданні податківців «Вісник. Офіційно про податки», 2017, № 41, с. 37.

Звичайно, з такою думкою податківців можна сперечатися. Адже до чого тоді в п.п. «з» п.п. 141.4.1 ПКУ зроблене застереження про надання послуг на території України?

Але, незважаючи навіть на такі «фіскальні» консультації податківців, не утримувати податок на репатріацію при виплаті агентської винагороди (незалежно від того, надаються послуги на території України чи за її межами) все-таки можна — якщо з країною-нерезидентом укладений договір про уникнення подвійного оподаткування (із цим погоджуються і податківці у вищеназваних консультаціях).

Перелік країн, з якими Україною укладені такі договори, наведений у листі ДФСУ від 02.01.2018 р. № 78/7/99-99-01-02-02-17 (ср. ). Якщо такий договір є — потрібно проаналізувати в ньому статтю «Прибуток від підприємницької діяльності» (стаття 7). Адже агентська винагорода — це не що інше, як дохід від підприємницької діяльності. Зазвичай, положення міжнародних договорів передбачають, що доходи від підприємницької діяльності підлягають обкладенню в країні-нерезидента.

Отже, якщо в міжнародному договорі передбачене подібне застереження, то ви не утримуєте податок на репатріацію при виплаті агентської винагороди нерезиденту. Щоправда, для цього резидент вам повинен надати відповідну довідку*.

* Детальніше про довідку можете прочитати в статті «Виплачуємо дивіденди нерезиденту» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 7).

При цьому таку виплату (оскільки вона підпадає під оподаткування) в будь-якому разі потрібно показати в додатку ПН до декларації з податку на прибуток за той звітний період, у якому відбулася виплата доходу нерезиденту. Подають цей додаток (разом із заповненими рядками 23 — 25 декларації з податку на прибуток) і особи, які не є платниками податку на прибуток.

Неприбуткові організації, підприємства-єдиноподатники.

Відшкодування витрат агента нерезидента. Тепер що стосується основної суми (тобто транзитних сум агента — сум, які безпосередньо надійдуть нерезиденту-виконавцеві). У цьому випадку при вирішенні питання, чи утримувати податок на репатріацію при перерахуванні такої суми, ми повинні визначити, чи підпадають ці виплати під перелік доходів, названих у п.п. 141.4.1 ПКУ. «Транзитні суми», що проходять через посередника-нерезидента, у ньому не згадуються, а п.п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ виводить з-під оподаткування виручку і будь-які види компенсації товарів/робіт/послуг нерезиденту. Тобто в цьому випадку податку на репатріацію бути взагалі не повинно.

Але! Знову ж таки є погані роз’яснення податківців, у яких фіскали говорять, що отримані «транзитні» суми для посередника є «іншими доходами із джерелом з України» за п.п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ і вимагають утримувати з них при виплаті посередникові-нерезиденту 15 % податку на репатріацію. Ігноруючи при цьому те, що в дужках цього пункту прямо зазначено, що будь-які види компенсації товарів/робіт/послуг нерезиденту не підпадають під визначення доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України. Зокрема, багато таких роз’яснень є стосовно транспортно-експедиторських послуг, коли експедитор-нерезидент сам не здійснює перевезення, а залучає для цього третіх осіб — нерезидентів, тобто виступає посередником.

Наприклад, листи ДФСУ від 31.05.2016 р. № 11818/6/99-99-15-02-02-15, від 08.02.2017 р. № 2485/6/99-99-15-02-02-15, від 24.04.2017 р. № 2/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 17.08.2017 р. № 1640/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Більше того! Наполягаючи на утриманні податку на репатріацію, по суті, з «транзитних» сум, податківці говорять про те, що в цьому випадку норми міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування не застосовуються . Адже посередник-нерезидент не є бенефіціарним (кінцевим) одержувачем цих доходів (чого вимагає ст. 103 ПКУ). Тому до таких доходів застосовується ставка 15 %.

І, радше за все, свою правоту стосовно необкладення цих сум доведеться відстоювати в суді. Тож, можливо, є сенс зробити так, щоб «транзитні» суми отримував безпосередньо нерезидент-виконавець. У такому разі при виплаті доходу такому нерезиденту не потрібно буде утримувати податок з доходів (адже виручка виводиться з-під доходу, з якого повинен утримуватися податок на репатріацію).

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам