Проблемні коригування: чому знову не реєструються РК?

Тільки вирішили проблему з реєстрацією в ЄРПН «нульових» розрахунків коригування (РК) на зміну номенклатури, як з’явилася інша проблема. Тепер труднощі виникають при реєстрації РК з усіма іншими причинам коригування (окрім зміни номенклатури) .

Не реєструється РК на повернення товару.

Для наочності наведемо зразок того, як був заповнений табличний розділ «Б» РК.

За нормами Порядку № 1307*, РК заповнений правильно. Давайте тоді поглянемо на причину відмови в реєстрації РК. У квитанції вказано «Одночасне заповнення граф «Коригування кількості» (зміна кількості, ціна) і «Коригування вартості» (зміна ціни, кількість) не дозволяється». Звісно, ми бачимо на нашому прикладі, що в нас немає одночасного заповнення «кількісних» гр. 7 і 8 і «цінових» гр. 9 і 10. Графи 9 і 10 нашого РК — порожні. У чому ж причина?

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Як показала практика, причина відмови в реєстрації криється в такому. При перенесенні РК у програму, яку ви використовуєте для реєстрації РК (наприклад, у «Медок»), у такій програмі можуть автоматично в РК з’являтися нулі («0») в гр. 9 і 10. Тобто ви склали РК без нулів у гр. 9 і 10 РК (у РК їх не видно), але при перенесенні в «Медок» вони автоматично там можуть з’явитися. У результаті, при відправленні такого РК на реєстрацію система сприймає, що в ньому заповнені всі чотири графи (гр. 7, 8, 9 і 10), і приходить квитанція про відмову в реєстрації РК. Ось із такої абсурдної причини може приходити відмова в реєстрації РК.

Вихід із ситуації — перевіряти перед відправленням РК на реєстрацію, чи не стоять у програмі (у «Медку») нулі в гр. 9 і 10. Звісно, бухгалтер, цим займатися не повинен. Проблему повинні вирішити розробники програм. Але поки що маємо, те що маємо.

До речі, аналогічна ситуація — коли ми складаємо РК на зміну ціни, тобто коли заповнюємо гр. 9 і 10 РК «Коригування вартості», а гр. 7 і 8 залишаємо порожніми.

Одночасна зміна ціни і кількості.

Насправді, чому не можна при одночасній зміні вартісних і кількісних показників ПН усе відкоригувати одним рядком РК, незрозуміло . Адже самі податківці, наприклад, у листі ГУ ДФС у Харківській області від 05.01.2018 р. № 52/ІПК/20-40-12-01-11 зазначали, що якщо одночасно змінюються ціна і кількість товару без зміни номенклатури товарів/послуг, то таке коригування показують у РК одним рядком. Тобто в РК одночасно заповнюють «кількісні» гр. 7, 8 і «цінові» гр. 9, 10.

І цей підхід (про те, що коригування в цьому випадку потрібно проводити одним рядком) узгоджується з тими роз’ясненнями, які фіскали давали щодо складання РК на зміну номенклатури**. Адже якщо заповнювати РК, наприклад, у два рядки — один на зміну кількості, а інший — на зміну вартості, то тоді, раз ідеться про один і той же товар, у гр. 1 РК («№ з/п рядка податкової накладної, що коригується») потрібно і в першому, і другому рядку продублювати одне й те саме значення. Але у випадку такого дублювання система не пропускає на реєстрацію РК.

** Стаття «Зміна номенклатури: деталі складання розрахунку коригування від фіскалів» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 3).

Чому зараз система не дозволяє коригувати одним рядком зміну вартості і кількості— чи то це збої в програмі, чи то це новий підхід податківців — поки що сказати складно .

Як же тоді заповнити РК, щоб він пройшов реєстрацію? До квитанцій на відмову в реєстрації РК, у якому одним рядком показали коригування ціни і кількості, зазвичай, зазначається таке:

«Документ не може бути прийнятий — Одночасне заповнення граф «Коригування кількості» (зміна кількості, ціна) і «Коригування вартості» (зміна ціни, кількість) не дозволяється.

Необхідно надіслати розрахунок коригування, який містить:

— рядок із зазначенням причини «Зміна номенклатури», яким показники виводяться в 0;

— новий рядок (рядки) з коректною кількістю і ціною».

Зверніть увагу, виходячи з того, що процитовано вище, фіскали пропонують такий порядок коригування:

— повністю «обнулити» колишню товарну позицію (зі старою ціною і старою кількістю);

— новим рядком з «+» додати цю ж товарну позицію, але вже з новою ціною і кількістю. Очевидно, що цей рядок нумеруємо в гр. 1 РК під «новим» порядковим номером, якого не було в ПН.

У цьому випадку (виходячи з «рекомендацій» у квитанції на відмову в реєстрації), РК потрібно заповнити так:

Зрозуміло, що жодної зміни номенклатури насправді в нас не було. Але ЄРПН пропускає на реєстрацію в цьому випадку (коли нам потрібно поміняти одночасно і ціну, і кількість) РК тільки з причиною коригування «Зміна номенклатури».

Вважаємо: немає нічого страшного в тому, що в РК буде зазначена причина коригування «Зміна номенклатура». Сама по собі «неправильна» причина коригування не може стати підставою для невизнання права в покупця показати податковий кредит за «збільшуючим» РК, а в продавця зменшити податкові зобов’язання за «зменшуючим» РК.

Номенклатура в РК.

Причина може полягати в тому, що в номенклатурі в РК могли бути зазначені зайві пропуски або зайві розділові знаки (чи, навпаки, в ПН вони є, а в РК — ні). Таке може статися, якщо номенклатура в РК набирається «вручну».

Номенклатуру, що коригується, в РК потрібно записувати точнісінько так, як вона була записана в ПН (без скорочень/змін/зайвих пропусків). Тобто її потрібно копіювати з ПН.

Інакше система не пропустить такий РК . Розбіжність номенклатури система напевно сприйме як її зміну і вимагатиме заповнити РК двома рядками.