Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, березень, 2018/№12
Друкувати

ТТН-запитання: ні кінця ні краю

Казанова Марина, податковий експерт, CAP, m.kazanova@buhgalter911.com
У яких випадках ТТН обов’язково оформляти, а в яких можна обійтися і без неї? Які наслідки відсутності ТТН? Чи може вона замінити видаткову накладну? Ці та інші запитання обговоримо в сьогоднішній статті.

Коли ТТН потрібна обов’язково?

Виходячи з Правил № 363*, а також Переліку № 207** товарно-транспортна накладна (ТТН) обов’язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

* Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363.

** Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою КМУ від 25.02.2009 р. № 207.

Якщо перевезення здійснюється для власних потреб власним транспортом (наприклад, підприємство перевозить вантаж зі свого складу у відокремлений підрозділ) — ТТН не потрібна (п. 2 Переліку № 207). При цьому якщо ви перевозите спирт, алкогольні напої, високооктанові кисневмісні домішки, нафтопродукти/нафту, молочну сировину, деревину***, хлібобулочні вироби, то навіть у разі перевезень для власних потреб ТТН (спеціальної типової форми) обов’язкова.

*** ТТН-ліс є обов’язковою для державних лісогосподарських підприємств (структурні підрозділи: лісництва, склади, цехи).

Якщо ТТН обов’язкова для оформлення (є послуга перевезення вантажу) — то конфлікту з податківцями, якщо ТТН відсутня, радше за все, не уникнути. У цьому випадку вони просто не визнають витрати з перевезення і податковий кредит з ПДВ із таких послуг. На думку контролерів (102.02 ЗІР), відсутність ТТН позбавляє платника права врахувати вартість автотранспортних послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) і реалізованих товарів.

Чи можна витрати на перевезення підтвердити іншим документом, а не ТТН?

Можна було б апелювати до судової практики, але і суди також називають ТТН документом, що підтверджує факт перевезення вантажу. Див., наприклад, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 р. у справі № 804/1239/17, Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 р. у справі № 820/1124/17 тощо.

Звичайно ж, є із цього приводу і сприятливі для платників податків судові прецеденти. Наприклад, у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 р. у справі № 820/5088/16 із цього приводу говориться, що «…відсутність ТТН не надає суду обґрунтованих підстав для висновку про відсутність факту транспортування товарів, оскільки надані суду документи первинного обліку встановлюють виконання умов правочинів, за якими проведено нарахування».

Але краще не ризикувати.

Чи можуть не визнати факт придбання ТМЦ, якщо немає ТТН?

У своїх роз’ясненнях податківці все-таки схиляються більше до того, що за відсутності ТТН немає права тільки на витрати з перевезення, а ось не визнати факт придбання ТМЦ (якщо є інші підтвердні документи) вони не можуть. Наприклад, в ІПК від 19.02.2018 р. № 654/6/99-99-14-03-03-15/ІПК сказано, що ТТН:

підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів;

— є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Та й у ЗІР (категорія 102.02) за відсутності ТТН податківці говорять тільки про невизнання витрат з перевезення.

Тобто відсутність ТТН не повинна позбавляти підприємство права на витрати в сумі вартості придбаних ТМЦ. Хоча прецеденти конфліктів з податківцями все ж є . Іноді податківці на місцях розглядають відсутність ТТН як підтвердження того, що товар фактично поставлений не був. У таких випадках ваше завдання — довести за допомогою інших первинних документів реальність госпоперації.

Суди в цьому питанні — на боці платників. Див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 14.07.16 р. № К/800/8404/16, від 14.03.17 р. № К/800/26970/15, від 21.03.17 р. № К/800/14009/15 (ср. ).

Працюємо з перевізниками «Делівері» і «Новою Поштою». ТТН вони не оформляють, і нам, замовникам послуг, не видають. І як бути в цьому випадку — не відносити ці послуги на витрати?

Працюючи з такими «перевізниками» як, ТОВ «Нова Пошта», різного роду службами кур’єрської доставки, потрібно дивитися, чи не є вони операторами поштового зв’язку. Адже Правила № 363 не регламентують правила перевезення пошти (про що сказано в преамбулі цих Правил). Оператори поштового зв’язку мають право не оформляти ТТН.

Згідно з Єдиним держреєстром операторів поштового зв’язку (розміщений на сайті Нацкомісії з питань держрегулювання у сфері інформатизації і зв’язку (http://nkrzi.gov.ua)) ТОВ «Нова Пошта», ТОВ «Делівері» є операторами поштового зв’язку. Інакше кажучи, вони можуть і не оформляти ТТН.

У договорі ТОВ «Нова Пошта» про надання послуг з організації перевезень відправлень, розміщеному на сайті, вказано, що:

— прийняття експедитором відправлень про надання послуг оформляється експрес-накладною;

— оплата вартості наданих експедитором послуг здійснюється на підставі акта наданих послуг.

Про оформлення ТТН у договорі не згадується. Тобто витрати перевезення в цьому випадку відображаються на підставі акта наданих послуг.

Чи не заперечуватимуть проти цього податківці? Не повинні (принаймні законодавчих підстав для цього немає).

У листі ДФСУ від 21.03.2017 р. № 5531/6/99-99-15-02-02-15 на запитання, чи потрібна ТТН, якщо доставка вантажу здійснюється операторами поштового зв’язку, фіскали рекомендували звертатися за роз’ясненнями із цього питання до Мінінфраструктури .

Постачальник своїм транспортом доставляє товар. Чи потрібна ТТН?

Якщо вартість доставки оплачується (виділена окремо в договорі) — то, по суті, надаються послуги перевезення і ТТН потрібна. Аналогічний висновок зроблений і в листі Мінінфраструктурі від 28.05.2014 р. № 5615/25/10-14.

Якщо вартість доставки в договорі не виокремлена (тобто вона включена у вартість товару), то, у принципі, можна стверджувати, що ТТН не потрібна (тут немає послуг перевезення вантажу).

Але, наприклад, Мінінфраструктури в тому ж листі № 5615/25/10-14 наполягає на тому, що ТТН потрібна і в цьому випадку . Тому краще її оформляти.

Чи потрібно використовувати ТТН, якщо підприємство для доставки покупцеві продукції використовує орендований автомобіль (який не значиться на балансі підприємства)?

Якщо є послуга перевезення вантажу — то потрібно. Очевидно, вказівка на той факт, що орендований автомобіль не значиться на балансі підприємства, зроблена тому, що податківці часто стверджують, ніби відсутність автомобіля на балансі підприємства говорить про відсутність можливостей для здійснення перевезень, а отже, фіктивність виписаних ТТН. Для того щоб не надати контролерам приводу дійти подібного висновку, відносини за операційною (якщо немає зарахування на баланс) орендою автомобіля, використовуваного для перевезень, мають бути належним чином зафіксовані в договорі.

Клієнт просить ТТН, але в нас немає власного транспорту і ми не користуємося послугами кур’єрської служби. У нас у штаті є кур’єр, який, власне, і доставляє товар. Як діяти в такій ситуації?

У цьому випадку ТТН не оформляється, оскільки тут немає перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Щоб не було конфлікту потім у клієнта з податківцями, потрібно в договорі прописати спосіб доставки товару — особисто кур’єром.

Якщо ви випишете ТТН — то навпаки, податківці можуть наполягати на фіктивності правочину (оскільки у вас не було транспорту, яким можна було б здійснити цю доставку).

При цьому зверніть увагу: якщо кур’єр розвозитиме товар на власному транспорті — то вам тоді з ним потрібно укласти договір оренди транспортного засобу й оформити для клієнта ТТН.

Якщо покупець сам забирає товар зі складу постачальника. Чи потрібна ТТН?

Якщо це «самовивезення» (тобто покупець забирає свій товар власним транспортом) — то не потрібна. Адже він перевозить свій товар — тут не буде послуг перевезення. Звичайно, у договорі цей момент (про те, що покупець здійснює «самовивезення» товару власним транспортом) потрібно зазначити. Єдине, що податківці напевно вимагатимуть уже від покупця, довести факт «самовивезення» товару (підтвердженням може бути подорожній лист автомобіля).

Хоча на практиці навіть у разі «самовивезення» товару власним транспортом клієнти все одно просять оформити їм ТТН. Тоді в полі «Замовник» ТТН можна поставити прочерк (або як варіант — зазначити тут найменування підприємства-покупця).

Якщо перевезення здійснюється із залученням перевізника (якого наймає покупець) — ТТН обов’язкова в будь-якому разі.

Чи може ТТН замінити видаткову накладну?

У принципі, якщо в ТТН перелічена вся номенклатура товарів і така ТТН містить усі обов’язкові реквізити первинного документа, названі в ст. 9 Закону про бухоблік, то вона може «замінити» видаткову накладну. І в Правилах № 363 (п. 1) сказано, що ТТН — це документ, який призначений, у тому числі, й для оприбуткування ТМЦ.

А що думають податківці із цього приводу? Їх думки доволі суперечливі. Наприклад, в офіційному виданні фіскалів «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 33 на запитання: чи можна вважати товарно-транспортну накладну документом, який надає право на врахування у складі витрат вартості ТМЦ, сказано:

«товарно-транспортна накладна є первинним документом, який дає право на врахування вартості ТМЦ у складі витрат».

Але ось в ІПК від 19.02.2018 р. № 654/6/99-99-14-03-03-15/ІПК податківці вказують, що ТТН підтверджує факт надання послуг перевезення і тільки може бути додатковим свідченням реальності здійснення господарської операції з постачання товарів. Тобто виходячи із цієї консультації — видаткова накладна все-таки потрібна.

Чи повинні збігатися дати в ТТН і видатковій накладній?

Часто таке запитання може виникнути, якщо на постачальника покладається обов’язок з доставки товару і товар вважається переданим покупцеві, якщо він доставлений у розпорядження покупця у визначеному договором місці. У цьому випадку не збігається дата відвантаження товару зі складу постачальника з датою виникнення доходу від продажу товару покупцеві. І виникає запитання: на яку дату складати видаткову накладну? Насправді, думки стосовно того, що підтверджує видаткова накладна, різняться. Одні фахівці вважають, що вона підтверджує факт відвантаження товару (вибуття його зі складу постачальника). Інші вважають, що видаткова накладна підтверджує факт постачання (отримання) товарів, робіт (послуг) і факт виникнення доходів і витрат у постачальника.

Зокрема, така думка озвучена в офіційному виданні податківців «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2016, № 35, с. 5.

На практиці, зазвичай, використовують такий варіант. ТТН і видаткова накладна складаються в день відвантаження. А як доказ виникнення доходу в продавця на дату його виникнення складають додатковий первинний документ, наприклад, акт приймання-передачі товарів.

У виданні податківців «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2016, № 43, с. 47 пропонувався і такий варіант — просто проставляти у видатковій накладній дві дати:

— відпуску товару зі складу (на цю дату складається видаткова накладна);

— передачі товару клієнтові (за цією датою визначають доходи і витрати, пов’язані з такою операцією з продажу).

Суди не бачать нічого страшного в тому, якщо дата видаткової накладної і дата ТТН не збігатимуться. Наприклад, у постанові ВАСУ від 21.06.2017 р. № К/800/11789/16 зазначено, що дата, зазначена у ТТН, є датою складання ТТН і передачі постачальником вантажу перевізнику, а датою складення видаткової накладної є фактична дата одержання товару покупцем. Таким чином, враховуючи транспортування товару з різних регіонів країни, дата доставки та передачі товару покупцю не завжди збігається з датою завантаження автомобіля та прийняття товару до перевезення.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам