Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, травень, 2018/№18-19

зміст номера
  • Помилки в бухобліку/фінзвітності: самовиправлення-2018 Навіть найбільш досвідчений, високопрофесійний і відповідальний бухгалтер не застрахований від помилок у фінансовій звітності. Але, допустивши помилку, потрібно її виправити. Про те, яким чином слід виправляти помилки, допущені у фінансовій звітності, розглянемо в цій статті.
  • Новий Закон про ТОВ: перше знайомство Ви вже, ймовірно, чули про прий­няття Закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Коли він набере чинності? Як це позначиться на існуючих ТОВ? Чи потрібно щось робити вже зараз? Тема велика за обсягом. Тому сьогодні розпочнемо з короткого огляду. А розвиток теми — у наступних номерах.
  • Виправленню помилок у «прибутковій» декларації присвячується Наявність помилок (у тому числі в декларації з податку на прибуток підприємств) — ще не вердикт. Головне — правильно і вчасно їх виправити. У цьому, власне, ми зараз і спробуємо вам допомогти. При цьому розповімо, як мінімізувати розмір штрафу, пені (в ідеалі — уникнути останньої) і до того ж… відстрочити сплату недоплати (за її наявності).
  • Код УКТ ЗЕД у фіскальному касовому чеку: коли обов’язковий? Ви вже знаєте*, що з 06.04.2018 р. код УКТ ЗЕД офіційно став обов’язковим реквізитом фіскального касового чека, але з важливим застереженням «у випадках, передбачених чинним законодавством». Що це за випадки — також довго говорити не потрібно. Зараз пропонуємо обговорити інші пов’язані із цим нюанси.
  • Перевірки Держпраці: припис виконали, чи буде адмінштраф? Якщо вас перевіряють трударі і знаходять порушення, то не обов’язково справа закінчується штрафами. Порядок № 295* передбачає, що в певних випадках інспектор праці може обмежитися приписом. Але тут «виліз» нюанс.
  • Змінилася форма оплати праці: нюанси індексації Що робити із сумами індексації якщо за посадою, обійманою працівником, змінюється система, форма оплати праці або спосіб обчислення основної зарплати при почасовій оплаті праці (наприклад, працівника з помісячною оплатою праці (був установлений оклад) переводять на погодинну оплату (встановлюють годинну тарифну ставку)? Як визначити суму зарплатного підвищення для цілей індексації заробітної плати, якщо в працівника відбулася така зміна, і як визначити розмір індексації-різниці? Чи втрачає працівник право на індексацію в такому місяці? З’ясовуємо.
  • Антиблокувальна Таблиця і транспортно-експедиторські послуги Підприємство займається наданням транспортно-експедиторських послуг із залученням сторонніх виконавців. При цьому КВЕД є тільки на транс­портно-експедиторські послуги «52.29». Як правильно заповнити «антиблокувальну» Таблицю даних платника ПДВ? Писати в одній Таблиці всі коди вихідних послуг і всі коди вхідних?
  • Свердловина, видобуток води до 5 м3 на добу, рентна плата, спрощена система «Страшилки» для платників рентної плати за спецводокористування не обмежуються дивним тлумаченням використання води на питні та санітарно-гігієнічні потреби*. Так, у категорії 121.05 ЗІР не так давно з’явилося роз’яснення, яке зобов’язує власника свердловини сплачувати ренту за спецводокористування навіть у разі, якщо добовий об’єм видобутку води не перевищує 5 м3. Чи так усе погано? І чи так однозначно? Крім того, розглянемо сумісність видобутку води зі свердловини й роботи на спрощенці.
  • Касові запитання: порядок розрахунку ліміту каси & виконання обов’язків касира іншим працівником Касові операції продовжують викликати запитання. Як нові, пов’язані з появою оновленого Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні*, так і «постійні», які можуть торкнутися вас у будь-який момент. Сьогодні вашій увазі пропонується по одному запитанню з кожної категорії.
  • Декретні у звітності: ситуація Сьогодні в нас матеріал для бухгалтерів, які відправляють своїх співробітниць у декрет. Розберемо ситуа­цію з життя.
  • Напутнє слово підприємцеві, який вирішив видати «нерухому» позичку… У статті попереднього номера* ми з’ясували, що підприємці мають право укладати договори позички, виступаючи в цих договорах у тому числі як звичайні громадяни. А тепер давайте подивимося, які ризики і підводні камені приховує у собі цей правочин, якщо наш позичкодавець: 1) єдиноподатник; 2) «професійно» займається орендою і 3) вже здає нежитлову нерухомість площею 300 кв. м? І як грамотно вирішити ситуацію, що склалася?