Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, травень, 2018/№18-19
Друкувати

Перевірки Держпраці: припис виконали, чи буде адмінштраф?

Савченко Елена, податковий експерт
Якщо вас перевіряють трударі і знаходять порушення, то не обов’язково справа закінчується штрафами. Порядок № 295* передбачає, що в певних випадках інспектор праці може обмежитися приписом. Але тут «виліз» нюанс.

* Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295.

Отже, в п. 27 Порядку № 295 зазначено: за наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці:

1) проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування;

2) за результатами такого аналізу виносить припис та/або вживає заходів з притягнення роботодавця (посадової особи, винної в допущенні порушень) до встановленої законом відповідальності.

Відразу і припису, і фінансових санкцій (адмінштраф) слід чекати в разі здійснення «тяжких» порушень, перелічених у п. 29 Порядку № 295.

Якщо ж у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування будуть виявлені інші порушення трудового законодавства, то роботодавцеві буде вручено припис на їх усунення без застосування «штрафного покарання». І якщо припис буде виконаний у встановлений у ньому строк (усунені роботодавцем помилки, які були виявлені інспекторами Держпраці), «заходи притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються».

Пункт 28 Порядку № 295.

Так ось, про які саме заходи притягнення йдеться? А точніше, чи є «амністія» від адміністративної відповідальності?

Свого часу ми публікували ліберальний «погляд» щодо цього**.

** Детальніше ви можете прочитати в статті «Держпраці: коли чекати штраф» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 40).

Але… тут не все так просто.

Отже, в держслужбу з питань праці був направлений запит з проханням роз’яснити, зокрема, і такий момент: якщо роботодавець виконає припис інспектора праці, чи застосовуватимуться штрафи згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 1 ст. 41 КУпАП?

У відповідь з’явився лист держслужби з питань праці (від 11.01.2018 р. № 183/3/4.3-3В-18), з якого випливає, що звільнення від штрафу «покриє» тільки штрафи за КЗпП.

Держпраці вказує на протиріччя такого характеру. Підстава не складати протокол про адміністративне правопорушення, у перевіряючих є лише у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП. А в цій статті ми дійсно не знайдемо «трудових» порушень, які цікавлять нас.

Зазначимо, що зараз ми говоримо про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 41 КпАП.

Тобто протоколюватися виявлене порушення повинне. Також трударі, потрібно розуміти, не вважають себе вільними від виконання норми зі ст. 257 КпАП: «Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення». У випадку, що цікавить нас, протоколи відправляються до суду, оскільки згідно зі ст. 221 КпАП справи про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 41 КпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських або міськрайонних судів.

Знову-таки, у суддів своя логіка незастосування адміністративної відповідальності. Так, випадки, коли провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, наведені в ст. 247 КпАП.

І, формально, навіть наявність в Законі про держнагляд*** норми про те, що в разі виконання припису в повному обсязі й у встановлений термін адміністративні санкції до посадових осіб суб’єктів господарювання не застосовуються, не дає можливості не починати справу.

*** Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Про випадки, коли у справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи, йдеться в ст. 284 КпАП. І ось хіба що тут суддя зможе, якщо сам того захоче, знайти підставу, щоб звільнити порушника, що виправився, від адміністративної відповідальності.

Так, постанова про закриття справи може бути винесена при оголошенні усного зауваження, «вуха якого» стирчать зі ст. 22 КпАП: «при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитися усним зауваженням».

А що маємо ми? Порядок № 295 говорить про те, що особу, яка виправилася, не потрібно притягати до відповідальності, окремо обумовлюючи випадки з «важкими» порушеннями, за якими таке звільнення не працює. У нас порушення «не важке», відповідно суддя цілком може (але не зобов’язаний) визнати його малозначним.

Знову ж таки є ліберальна норма в Законі про держнагляд (див. вище).

До речі, позитивні прецеденти за малозначними трудовими порушеннями є — див., наприклад, постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.02.2017 р. у справі № 398/3977/16-п, Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.06.2017 р. у справі № 348/791/17 (ср. ).

Таким чином, при розгляді справи в суді винна особа може «розкаятися в скоєному» , завірити суддю, що подібного більше не повториться, звернути увагу на те, що припис повністю виконаний, є звільняюча норма в Законі про держнагляд, Порядок № 295 не відносить порушення до таких, за якими неможливо уникнути адміністративної відповідальності. Не факт, але можливо, що суддя в такому разі винесе постанову про закриття справи через малозначність вчиненого правопорушення, а винна посадова особа відбудеться усним зауваженням.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам