Нова податкова накладна: детально про новинки

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Спочатку ще раз зазначимо, що в листопаді ми реєструє ПН і РК ще за старою формою. Наказ № 763 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Опублікований він був 06.11.2018 р. Отже, запрацює нова форма ПН і РК з 1 грудня 2018 року. З цієї дати всі ПН/РК, незалежно від дати їх складання, необхідно буде реєструвати за новою формою. Тепер перейдемо до детального розбору нововведень.

Податковий номер платника податків. Мабуть, одне з неприємних нововведень — це новий реквізит податкової накладної «податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта». У заголовній частині ПН/РК у полях, відведених як для продавця, так і для покупця, тепер, крім ІПН платника ПДВ, потрібно зазначати ще й податковий номер платника податків. Що це за номер? У виносці до самої форми ПН зазначено, що це податковий номер платника податку згідно з Порядком № 1588**, тобто це:

** Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

— для юридичних осіб — 8-значний код ЄДРПОУ;

— для фізичних осіб (ФОП) — 10-значний ідентифікаційний код.

Свій податковий номер продавець (у полі для зазначення даних продавця) зазначає завжди. А ось податковий номер покупця заповнюється у випадку (п. 4 «оновленого» Порядку № 1307):

(1) якщо постачання товарів/послуг здійснюється платнику ПДВ (тобто покупець є платником ПДВ) і

(2) якщо ПН складаються згідно з п. 10 Порядку заповнення ПН (зокрема, це «специфічні» ПН — постачання дипломатичним місіям тощо).

Відповідно, у випадку якщо ПН не підлягає видачі покупцеві, це поле не заповнюється.

Якщо постачання здійснюється філії, яка фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору, то в полі «податковий номер платника податку…», призначеному для зазначення даних покупця, проставляємо податковий номер головного підприємства.

Варто звернути увагу! У п. 201.1 ПКУ йдеться, що обов’язковим реквізитом ПН є «податковий номер платника податКУ (продавця та покупця)». Спеціально робимо акцент на закінченні — номер платника податку, а не податків. Тобто тут ідеться якраз про ІПН — індивідуальний податковий номер платника податКУ на додану вартість. А в Порядку № 1588, на який іде відсилання у формі ПН, ідеться про податковий номер платника податків (усіх податків, а не тільки ПДВ). Тому вважаємо, що саме ІПН, як і раніше, — обов’язковий реквізит ПН.

Хоча в самій формі «по-хитрому» чомусь цей новий реквізит сформульований як «податковий номер платника податкУ».

Нова графа «Сума податку на додану вартість». Тепер у ПН і РК за кожною номенклатурною позицією потрібно буде зазначати суму ПДВ (тобто ПН буде містити не лише загальну суму ПДВ, але і суму ПДВ за кожною позицією). Значення в цій графі, як зазначено в Порядку, може містити до 6 (включно) знаків після коми. Навіщо внесене це застереження про 6 знаків після коми, зрозуміло. Адже, якщо в ПН зазначено декілька товарних позицій, за кожною з яких ми за загальними правилами «округлимо» ПДВ, то загальна сума ПДВ у податковій накладній просто не зійдеться завдяки округленням. При цьому зазначати всі 6 знаків після коми зовсім не обов’язково — зазначаємо їх стільки, скільки необхідно для того, щоб вийти на правильну загальну сума ПДВ (але не більше 6 знаків після коми).

«Номенклатурна» графа. Графа 2 ПН (гр. 3 РК) тепер називається «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця». Така «косметична» правка пов’язана з тим, що в цій графі не завжди дослівно пишуть товарну номенклатуру, а іноді зазначають й інші дані, наприклад дати/номери «вхідних» ПН (у ПН, складених за пп. 198.5 та 199.1 ПКУ).

Зведені податкові накладні. Тут загалом-то нововведення таке — у самій «шапці» зведеної накладної в полі «Зведена податкова накладна» тепер ставитимемо не відмітку «Х», а проставлятимемо код ознаки:

«1» — якщо складаємо зведену ПН на «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ;

«2» — якщо складаємо зведену ПН на «компенсуючі» ПЗ за п. 199.1 ПКУ;

«3» — якщо складаємо зведену ПН «на перевищення мінбази над фактичною ціною» згідно з п. 15 Порядку № 1307»;

«4» — якщо складаємо зведені ПН на ритмічні постачання (у «ритмічній» ПН на неплатника ПДВ реквізит податковий номер покупця не заповнюється).

В усьому іншому порядок заповнення зведених і зведених «компенсуючих» ПН залишився колишнім .

Давайте, для прикладу, поглянемо, як заповнюватиметься «шапка» ПН, якщо ми складаємо зведену «компенсуючу» ПН за п. 198.5 ПКУ — товари/послуги/необоротні активи, що призначені для використання або починають використовуватися в операціях, які звільнені від оподаткування ПДВ.

У цьому випадку в полі:

— «Зведена податкова накладна» ставимо «1»;

— «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» ставимо «Х» і зазначаємо тип причини «9» (як і раніше);

— «Постачальник — продавець» зазначаємо свою назву, свій ІПН і свій податковий номер платника податків;

— «Отримувач» (покупець)» зазначаємо свою назву, умовний ІПН — «600000000000», податковий номер покупця не заповнюємо.

В усьому іншому порядок заповнення податковою накладною залишився колишнім.

Зміни у формі розрахунку коригування. А тут зміни «цікавіші».

У розділі Б форми РК додано нові графи:

1) замість колишньої гр. 1 тепер дві графи:

— 1.1 (для нумерації рядків у самому РК);

— 1.2 (для відображення номерів рядків із коригованої ПН або додавання нових рядків до ПН);

2) гр. 2 «Причина коригування» теж поділена на дві графи:

— 2.1 «код причини». Зверніть увагу. Тепер причину коригування ми зазначатимемо не словами, а кодом. Тільки ось перелік цих кодів у Порядку не визначений. Вони будуть оприлюднюватися на сайті ДФСУ. На сьогодні їх поки що немає. Тому які причини коригування будуть передбачені і чи буде серед них така причина коригування, як «Виправлення помилки», поки що незрозуміло;

— 2.2 «№ з/п групи коригування». Новий реквізит. Судячи з усього, групою коригування вважаються рядки на «-» і на «+» у межах однієї коригованої позиції ПН. Так, у п. 23 «оновленого» Порядку № 1307 сказано, що «рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному зі знаком «-», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування». При цьому кількість груп коригування в РК може бути необмеженою. Кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер. Тобто якщо ми коригуємо відразу дві позиції ПН (і товар «А», і товар «Б»), то рядки РК (на «-» і на «+») за товаром «А» матимуть свою нумерацію в гр. 2.1 («1»), а за товаром «Б» — свою («2»)

Виправлення помилок у заголовній частині ПН. Безпосередньо в Порядку (п. 22) закріплені ті роз’яснення, які фіскали вже надавали раніше. Помилки в заголовній частині ПН виправляємо так: постачальник на дату виявлення помилки складає РК, у якому всі правильно заповнені реквізити ПН повторюються, а реквізит, у якому допущена помилка, заповнюється без помилок. При цьому таблична частина такого РК (ні розділ А, ні розділ Б, у тому числі й причина коригування) не заповнюється.

Алгоритм заповнення РК. Тепер безпосередньо в Порядку прописаний алгоритм заповнення табличної частини РК:

— одним рядком зі знаком «-» повністю «обнуляємо» показники рядка, що підлягає коригуванню. При цьому не зовсім зрозуміло, що мається на увазі, коли говориться, що показники рядка, який коригується, зазначаються «зі знаком «-» окремо в кожній графі». Які саме графи?

— додаємо новий(і) рядок із виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, який не зазначався в податковій накладній.

Зареєстровані помилково («зайві» ПН). Нарешті прописали механізм виправлення («анулювання») «зайвих» помилкових ПН.

Але! Механізм виправлення передбачений тільки для випадку, коли вже фактично в ЄРПН на одну операцію зареєстровано дві і більше ПН (у тому числі й той випадок, коли ще 2 січня 2018 року були автоматом зареєстровані заблоковані ПН — тобто могло виявитися, що платник уже зареєстрував ПН + йому автоматом зареєстрували «зайву» заблоковану ПН).

Якщо в ЄРПН на одну операцію зареєстровано дві і більше ПН, то постачальник до кожної такої «зайвої» ПН складає РК зі спеціальним типом причини «20» (проставляється в «шапці» РК у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини». При цьому відмітка «Х» не ставиться (п. 24 «оновленого» Порядку № 1307).

У шапці такого РК у полі «До податкової накладної від…» зазначається дата і номер зайво зареєстрованої (помилкової) ПН. А далі порядок заповнення РК залежить від того, складали ми раніше до такої зайво складеної ПН «обнуляючий» РК чи ні:

1) якщо РК ще не складали, то тоді «табличну частину РК» заповнюємо як «звичайний» «зменшуючий» РК (в якому рядком зі знаком «-» повністю обнуляємо показники).

А далі! У нижній частині цього РК (в окремому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної») зазначають реквізити правильної ПН. Друге інформаційне поле з даними про реквізити РК не заповнюється, оскільки до нашої помилкової ПН він (РК) раніше не складався;

2) якщо «обнуляючий» РК до «зайвої» ПН уже складали, тоді «табличну частину РК залишаємо порожньою (оскільки, по суті, попереднім РК ми «обнулили» дані ПН) — у п. 24 «оновленого» Порядку сказано: «графи з 1-по 15 розділу Б такого розрахунку коригування і рядка А не заповнюються».

У нижній частині такого РК потрібно заповнити два інформаційні поля:

— реквізити правильною ПН;

— реквізити РК, яким ви раніше вже «обнуляли» помилкову ПН.

Може виникнути запитання: навіщо до ПН, яку ми вже раніше «обнулили», складати ще один РК з типом причини «20»? Це потрібно зробити для того, щоб позбутися ∑Перевищ. Адже, якщо, наприклад, помилкова ПН була зареєстрована, скажімо, у вересні, а анулюючий РК до неї — у жовтні, то, оскільки помилкові ПН і РК не відображаються в декларації, після реєстрації РК у жовтні в платника могло з’явитися ∑Перевищ за жовтень (оскільки сума ПДВ за даними декларації за жовтень перевищила суму ПДВ за жовтень за даними ЄРПН).

Після реєстрації РК з типом причини «20» ∑Перевищ повинна зникнути.

Зверніть увагу! Вищеописаний механізм виправлення «зайвої» ПН (шляхом складання до неї РК з типом причини «20») діє у разі, коли в ЄРПН уже зареєстровано на одну й ту ж операцію дві і більше ПН.

А якщо поки що зареєстрована тільки одна — «зайва» ПН?

Ця ситуація в порядку прямо не прописана. Але, повторимо, РК з типом причини «20» складається тільки для випадку, коли в ЄРПН уже зареєстрована і правильна, і помилкова ПН. Адже в такому РК потрібно зазначити реквізити правильної ПН. Без цього РК не пройде реєстрацію.

Тому якщо зареєстрована тільки «зайва» ПН у ЄРПН, то:

1) можна спробувати спочатку скласти до неї, як і раніше, звичайний «анулюючий» РК, як на повернення товарів/авансів. Реєструє його продавець. Потім зареєструвати правильну ПН. А потім, щоб уникнути ∑Перевищ, зареєструвати ще й «порожній» РК з типом причини «20», у якому вже зазначити реквізити і правильної ПН, і попереднього «анулюючого» РК;

2) або спочатку реєструвати правильну ПН і тільки потім складати РК на анулювання помилкової ПН з типом причини «20» (але це зажадає відвернення регліміту).

Що набере чинності із січня 2020 року? Частина змін набере чинності з 01.01.2020 р. Але, чесно кажучи, набрання конкретно яких змін хотіли відсунути нормотворці, до кінця і не зрозуміло. Так, зміни, що набирають чинності з 01.01.2020 р., стосуються складання ПН на неплатників і підсумкових ПН. І як ми розуміємо, річ тут у тому, що прямо в Порядку закріплюється, що підсумкові ПН повинні будуть складатися в загальному порядку — за правилами, встановленими Порядком заповнення ПН. Інакше кажучи, у таких ПН потрібно буде заповнювати всі графи (а не просто зазначати «Товари в асортименті»). Але цей момент ще потребує прояснення.