Інвентаризація «відпускного» резерву: вже близько час

Нагадаємо, що резерв відпусток створюють тільки для оплати*:

* Про порядок розрахунку й обліку резерву відпусток ви можете дізнатися з наших статей, зокрема: «Відпускний резерв: головні моменти» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 8), «Якщо не створили відпускного резерву: відповідальність, донарахування заднім числом» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 20).

— щорічних (основної і додаткових) відпусток, а також додаткових відпусток «на дітей». Відповідно резерв на оплату творчих, навчальних та інших відпусток не створюють;

— компенсації за невикористану відпустку;

— ЄСВ у частині нарахувань на суми зазначених вище відпускних і компенсацій.

Залишок резерву відпусток потрібно періодично переглядати (інвентаризувати) і за необхідності коригувати (збільшувати або зменшувати). Для чого? Щоб перевірити правильність розрахунку резерву, обґрунтованість зарезервованих сум і наблизити їх до реальних цифр.

Робити цю процедуру п. 18 П(С)БО 11 «Зобов’язання» закликає на кожну дату балансу. Водночас п. 8.2 розд. III Положення № 879** зобов’язує перераховувати (інвентаризувати) залишок резерву відпусток станом на кінець звітного року, тобто на 31 грудня. На якому ж варіанті зупинитися?

** Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

На нашу думку, переглядати залишок «відпускного» резерву достатньо один раз на рік. Хоча якщо у вас є час і бажання, займатися цією справою можете запросто раз на квартал (на кожну дату балансу).

Процес коригування залишку резерву відпусток складається з декількох кроків. Зараз пройдемо кожен з них.

Крок 1. Визначаємо залишок резерву відпусток (з урахуванням ЄСВ-нарахувань) на кінець року. Для його розрахунку нам знадобиться знати за кожним працівником кількість невикористаних днів щорічної і «дитячої» (за наявності права на неї) відпусток, а також середньоденну зарплату. Її ми розраховуємо відповідно до Порядку № 100***, тобто так само, як і при розрахунку звичайних відпускних.

*** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Формула розрахунку залишку резерву відпусток (Р_зал) за кожним працівником виглядає так:

Р_зал = ЗП : (КД - С - Ч) х Д_відп х К_єсв,

де ЗП — фактично нарахована зарплата за попередні 12 календарних місяців або за фактично відпрацьований період (з 1-го до 1-го числа), якщо працівник пропрацював менше року;

КД — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

С — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді (ст. 73 КЗпП);

Ч — час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді;

Д_відп — кількість невикористаних днів відпусток;

К_єсв — коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму ЄСВ-нарахувань. Його ви розраховували на початку року, щоб розрахувати місячну суму відрахувань на створення резерву відпусток. Для цього використовували формулу: Кєсв = 1 + Сєсв : 100 %, де Сєсв — ставка ЄСВ. У загальному випадку він дорівнює 1,22.

Зазначимо: оскільки щомісячний розмір «відпускного» забезпечення п. 14 П(С)БО 11 наказує розраховувати за іншим алгоритмом, можна не сумніватися, що в результаті інвентаризації виникне необхідність або донарахувати, або сторнувати суму забезпечення.

Крок 2. Порівнюємо отриману величину із сальдо за кредитом субрахунку 471.

Крок 3. Якщо залишок «відпускного» резерву виявився більшим, ніж сальдо за кредитом субрахунку 471, на різницю донараховуємо резерв, тобто збільшуємо його. Робимо це тією ж проводкою, що і при стандартному нарахуванні резерву: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 471.

У зворотній ситуації, коли сальдо за кредитом субрахунку 471 виявилося більшим за розраховану суму резерву, на різницю зменшуємо суму «відпускного» резерву. Надлишок:

— або сторнуємо проводкою (методом «червоне сторно»): Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 471, як пропонує п. 18 П(С)БО 11 (ср. );

— або включаємо до складу доходу звітного періоду: Дт 471 — Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності», як установлює п. 5 цього ж стандарту.

Обидва наведені підходи до коригування «відпускного» резерву мають право на життя. Якщо величина доходу для вас не критична (наприклад, ви далекі від відмітки у 20 млн грн.), можна порекомендувати використовувати підхід, при якому надміру нараховану суму резерву відпусток включають у дохід.

Інвентаризацію резерву відпусток розглянемо на прикладі.

Розрахуємо суму забезпечення на кінець 2018 року (на дату балансу), тобто ту суму, яку можна перенести на наступний 2019 рік:

6624,79 грн. х 1,22 = 8082,24 грн.,

де 1,22 — коефіцієнт, що коригує резерв на суму ЄСВ-нарахувань, який розрахований так: 1 + 22 % : 100 % = 1,22.

Визначимо різницю між розрахованою на кінець року сумою резерву і сальдо за кредитом субрахунку 471:

8082,24 - 10088,52 = -2006,28 (грн.).

Оскільки сальдо за кредитом субрахунку 471 виявилося більшим, ніж розрахована сума резерву, виходить, що на різницю потрібно зменшити резерв до 8082,24 грн., тобто на суму 2006,28 грн. Робимо це проводкою Дт 471 — Кт 719.

Крок 4. Суми резерву відпусток на початок і кінець звітного періоду відображаємо в рядку 1660 «Поточні забезпечення» Балансу (Звіту про фінансовий стан) за формою № 1 за 2018 рік. Малі підприємства суми «відпускного» резерву показують у рядку 1595 «Довгострокові зобов’язання, цільове фінансування та забезпечення» форми № 1-м або № 1-мс, якщо, звісно, вони створювали резерв.

Витрати на створення резерву відпусток включіть до Звіту про фінрезультати (ф. № 2, № 2-м, № 2-мс) у розрізі відповідних видів витрат.

Ці суми візьмуть участь у формуванні фінрезультату до оподаткування, на підставі якого ви обчислите об’єкт обкладення податком на прибуток.