Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, вересень, 2018/№39
Друкувати

Помилка в призначенні платежу: як виправити?

Беляева Елена, эксперт по вопросам оплаты труда
Ніхто не застрахований від помилок, особливо бухгалтер, який за родом своєї діяльності стикається з величезною кількістю інформації і різних розрахунків. Як показує практика, ситуації, коли в платіжному дорученні припускаються помилки і гроші відправляють «не за призначенням», трапляються часто-густо. Як відредагувати призначення платежу в платіжці, дізнаєтеся із цієї статті.

Визначаємо призначення платежу

Передусім нагадаємо, що форму платіжного доручення ви можете знайти в додатку 2 до Інструкції № 221. Вимоги до заповнення обов’язкових реквізитів платіжки наведені в додатку 7 до цієї Інструкції.

1 Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.

Згідно з п. 3.8 Інструкції № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення платник заповнює так, щоб надати повну інформацію про платіж і документи, на підставі яких перераховуються кошти. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Виходячи із цього, у полі «Призначення платежу» платіжки слід зазначити:

— підставу (мету) платежу (наприклад, «штраф за адміністративне правопорушення», «плата за електроенергію» тощо);

— документи, згідно з якими здійснюється оплата, — номери і дати договорів, рахунків, квитанцій, протоколів тощо;

— період, за який здійснюється оплата (зазначається за потреби, наприклад при оплаті послуг зв’язку);

— іншу необхідну інформацію (на розсуд платника або за домовленістю платника й одержувача коштів).

А якщо в призначення платежу закралася помилка?

«Резидентська» платіжка

Якщо гроші ще «не пішли» з рахунку, то платник має право відкликати платіжне доручення з обслуговуючого банку (п. 2.29 Інструкції № 22). Для цього до банку подають документ на відкликання (п. 23.1 ст. 23 Закону № 23462). Таке відкликання здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами цього банку, виключно в повній сумі.

2 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Тобто до списання коштів з рахунку платник легко може відкликати «неправильну» платіжку й оформити нову (правильну).

Якщо грошові кошти вже списані з рахунку платника і зараховані на рахунок одержувача, то переказ набуває статусу завершеного (п. 30.1 ст. 30 Закону № 2346). Виникає запитання: хто винен і що робити? Безумовно, винен тут сам платник (п. 33.2 Закону № 2346, п. 3.8 Інструкції № 22). Адже саме він, заповнюючи платіжне доручення, зобов’язаний зазначити повну інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачеві.

А ось банк, що здійснював переказ грошей, залишається осторонь, оскільки він має право перевіряти правильність заповнення реквізиту «Призначення платежу» тільки за зовнішніми ознаками.

Але не переймайтеся! Вихід є. Виправити реквізит платіжки після списання коштів з рахунку, звісно, не вийде, але відновити справедливість без повернення платежу цілком реально. Підставою для цього слугують листи НБУ від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141, від 26.09.2005 р. № 25-113/1506-9580 (ср. ). Згідно з ними питання внесення змін до реквізиту «Призначення платежу» після зарахування коштів на рахунок одержувача необхідно вирішувати в порядку, погодженому між платником та одержувачем коштів.

Інакше кажучи, дотримуючись умов договору, укладеного між контрагентами.

Такої умови в договорі немає? Не переймайтеся. Допоможе вам ст. 526 ЦКУ, у якій йдеться про виконання зобов’язання відповідно до звичаїв ділового обороту. Тобто деяких правил поведінки, які не передбачені законодавством, але які вже склалися і широко застосовуються в госпдіяльності.

Точкою опори в цьому питанні можуть стати рішення судів у конкретній справі, що містить схожі обставини. Так, наприклад, обґрунтованим виходом у вирішенні питання про уточнення призначення платежу після списання коштів з рахунку платника суди вважають обмін листами між контрагентами (ухвала Київського апеляційного адмінсуду від 23.04.2014 р. у справі № 2а-3335/10/2670, ухвала Житомирського апеляційного адмінсуду від 19.02.2013 р. у справі № 0670/3840/12, ухвала ВАСУ від 13.11.2012 р. № К-20530/10).

На практиці, зазвичай, достатньо листа платника (бажано з повідомленням про вручення й описом вкладення), в якому він повідомляє одержувача коштів про допущену помилку і просить зробити відповідну зміну. Лист складаємо в довільній формі приблизно такого змісту:

«ТОВ «Дзвіночок» платіжним дорученням від 12.09.2018 р. № 1280 були перераховані грошові кошти в сумі 12000,00 грн. на поточний рахунок ТОВ «Струмочок» № 36001557960112 у ПАТ КБ «Спадок», м. Дніпро, МФО 201595.

У полі «Призначення платежу» було помилково зазначено: «Оплата за поставлені запчастини згідно з договором від 28.08.2018 р. № 504, у тому числі ПДВ 20 % — 4300,00 грн.».

Вірним слід вважати таке призначення платежу: «Попередня оплата за договором надання послуг від 28.08.2018 р. № 501, у тому числі ПДВ 20 % — 4300,00 грн.

Усі інші реквізити платіжного доручення від 12.09.2018 р. № 1280 просимо вважати правильними».

Одержувач листа візує його в керівника і додає до відповідної банківської виписки. Вона буде підставою для правильного відображення отриманих коштів в обліку.

Фактично такий лист виконуватиме функції додатка до платіжного доручення, за яким змінюється призначення платежу.

Увага! Звертатися до банку з метою внести виправлення в призначення платежу платіжного доручення або повернути помилково відправлені кошти не має сенсу.

Згідно з нормами Закону № 2346 і Інструкції № 22 банкам заборонено вносити виправлення в розрахункові документи клієнтів. Така ж вимога міститься й у ст. 1090 ЦКУ.

Виняток становлять тільки випадки (п. 2.26 Інструкції № 22): часткового виконання платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження); зміни за ініціативою банку платника номера рахунку платника, назви і коду банку платника у зв’язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухобліку, виконанням банком вимог законодавства.

Важливо! Платіжне доручення є первинним документом, що використовується для цілей бухгалтерського і податкового обліку. Передусім цей документ важливий для одержувача коштів. Неправильне зазначення призначення платежу може призвести, наприклад, до нарахування подвійних ПДВ-зобов’язань. А ось правильне використання механізму коригування призначення платежу в деяких випадках може допомогти уникнути донарахування фіскалами податкових зобов’язань і штрафних санкцій.

Див. постанову ВСУ від 19.06.2018 р. у справі № 809/34/173.

3 http://reyestr.court.gov.ua/Review/74992539.

«Бюджетна» платіжка

При сплаті податків і штрафів заповнення реквізиту «Призначення платежу» строго визначене Порядком № 6664. Відповідно до цього документа цей реквізит складається із 7 позицій, кожна з яких відділяється одна від одної знаком «;». Схематично заповнення реквізиту «Призначення платежу» можна показати так:

4 Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів…, затверджений наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666.

Розшифруємо кожну позицію в таблиці нижче.

Позиція

Що зазначати

[1]

Завжди один і той же знак «*» (ознака платежу до бюджету)

[2]

Друкують розділовий знак «;» і зазначають код виду платежу у вигляді тризначного числа (наприклад «;101»). Перелік кодів наведений у додатку до Порядку № 666

[3]

Друкують розділовий знак «;» і один з таких реквізитів:

— код по ЄДРПОУ (якщо значимих цифр менше 8, ліворуч доповнюють нулями до 8 цифр);

— реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди 10 цифр) або серію та номер паспорта (для фізосіб, у яких є відмітка в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

— реєстраційний (обліковий) номер платника податків, присвоєний податковим органом (завжди 9 цифр)

[4]

Друкують розділовий знак «;» і вносять пояснюючу інформацію про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа. Використання символу «;» не допускається

[5], [6], [7]

Платник ці поля зазвичай не заповнює

Зверніть увагу! При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами і службовими знаками. Наприклад, сплата грошового зобов’язання з ПДВ за серпень 2018 р. підприємством з кодом ЄДРПОУ 12345678 у реквізиті «Призначення платежу» виглядатиме так: «*;101;12345678;ПДВ за серпень 2018 року;;;».

А що робити, коли помилилися в призначенні платежу?

Якщо ви помилилися у форматі заповнення полів (забули зазначити розділовий знак «;», неправильно зазначили код виду платежу, поставили пропуск між службовими знаками тощо), то платіж усе одно буде проведений. При цьому вважатиметься, що платник сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати «101») (п. 7 Порядку № 666). Відповідальності за таке порушення немає (див. категорію 138.01 ЗІР).

Складніше, якщо неправильно зазначений код ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер) платника. Адже платіж надійде на особовий рахунок тієї особи, код ЄДРПОУ якої був зазначений у платіжці, а у вас з’явиться недоплата. У цьому випадку потрібно якнайшвидше погасити недоплату.

Хоча це і не врятує від штрафів за несвоєчасну сплату зобов’язань .

Далі в довільній формі пишемо лист-заяву до податкової, зазначаємо зміст помилки і просимо повернути помилково сплачені кошти. До листа додаємо «помилкову» платіжку. Механізм повернення коштів визначений ст. 43 ПКУ.

«Нерезидентська» платіжка

До оформлення платіжок на перерахування коштів нерезидентам потрібно підходити особливо уважно через дії валютного контролю, а також у цілях підтвердження митної вартості товару, що імпортується.

Вимоги до оформлення «інвалютної» платіжки визначені Положенням № 2165. Так, згідно з п. 2.2 цього Положення в реквізиті «Призначення платежу» платник повинен надати повну інформацію про платіж і документи, на підставі яких перераховуються кошти в інвалюті. Це означає, що в платіжці потрібно зазначити реквізити і зовнішньоекономічного договору (контракту), і рахунку-фактури (інвойсу), за якими здійснюється оплата

5 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в інвалютах та банківських металів, затверджене постановою Правління НБУ від 28.07.2008 р. № 216.

Див. додаток до постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 р. № 2, категорію 202.2 ЗІР.

Ці документи дозволяють ідентифікувати платіжку з постачанням імпортного товару і підтвердити його митну вартість. Також замість інвойсу в платіжці можна послатися на специфікацію до договору, на підставі якої був поставлений товар (див. постанову Харківського апеляційного адмінсуду від 16.10.2014 р. у справі № 816/1996/146).

6 http://reyestr.court.gov.ua/Review/41026369.

А тепер уявимо, що в призначенні платежу інвалютної платіжки допущена помилка. Тоді на валютний контроль поставлять операцію з «помилковими» даними. Змінити призначення платежу шляхом направлення листа-уточнення контрагентові в цій ситуації не вийде.

Але вихід є. Банки надають клієнтам платну послугу, пов’язану з уточненням призначення інвалютного платежу. Тобто клієнт пише до банку заяву (лист) з проханням відкоригувати дані в реквізиті «Призначення платежу» відповідної платіжки і додає до нього підтвердні документи. На підставі такої заяви банк змінює призначення інвалютного платежу.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам