LiqPay і єдиний податок… як податківці прогрес гальмували

Проблема, що стала приводом для написання цього матеріалу, випливає з єдиної норми, що існує вже давно (п. 291.6 ПКУ), — платники єдиного податку (ЄП) груп 1 — 3 повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Ця норма часто виступає причиною спорів з податківцями (векселі, заліки та інше), і сьогодні ДФС укотре використала її як інструмент для наповнення бюджету.

Тут важливо розуміти, що порушення правила про виключно грошову форму розрахунку загрожує:

— застосуванням ставки ЄП 15 % для платників ЄП — ФОП / подвійної ставки ЄП для платників ЄП — юросіб до доходу, «отриманого при застосуванні іншого способу розрахунку» (п.п. 3 п. 293.4 ПКУ і п.п. 2 п. 293.5 ПКУ відповідно);

— «зльотом» з ЄП (п.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ).

Тобто наслідки більш ніж…

Так ось, лист, що коментується, дає зрозуміти, що, на думку ДФС¹, розрахунки з використанням системи LiqPay є розрахунками з використанням електронних грошей². На цій підставі контролери доходять висновку, що подібні розрахунки не задовольняють зазначеній вище умові про грошові розрахунки, і тому вони для єдиноподатників під забороною.

¹ Див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 20.12.2018 р. № 5313/ІПК/26-15-13-06-09.

² Про агресивний настрій податківців щодо застосування єдиноподатниками електронних грошей ви знаєте, зокрема, з матеріалу «За які розрахунки єдиноподатник може «злетіти» зі спрощенки?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 16).

Причому зазначимо, що хоча лист стосувався тільки підприємців, ця позиція ДФС стосується всіх єдиноподатників груп 1 — 3 — як підприємців, так і юридичних осіб.

Для податківців це достатньо смілива заява — особливо якщо врахувати чисельність торговців на єдиному податку, які використовують LiqPay (зокрема, шляхом розміщення на своїх сайтах продажів відповідного інтерфейсу). Але наскільки підхід ДФС законний?

Тут потрібно згадати декілька законодавчих тез, після яких відповідь на це запитання стане очевидною:

— електронні гроші — це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі (п. 15.1 Закону № 2346³);

³ Закон України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

— випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк (п. 15.1 Закону № 2346). При цьому такий банк зобов’язаний погоджувати правила їх використання з НБУ (п. 15.2 Закону № 2346). Крім того, НБУ розміщує відомості про погодження правил використання електронних грошей на своєму офіційному сайті (п. 6 розд. 6 Положення про електронні гроші в Україні⁴, далі — Положення);

⁴ Затверджене постановою Правління НБУ від 04.11.2010 р. № 481.

— суб’єкт господарювання, що приймає електронні гроші як оплату за товари, роботи, послуги, має право використовувати виключно для обміну на безготівкові кошти або повертати їх користувачам у разі повернень, установлених Законом про захист прав споживачів (п. 15.1 Закону № 2346). При цьому зазначимо, що в такому разі в нього має бути договір з емітентом або агентом за розрахунками, що передбачає можливість розрахунку електронними грошима (п. 1.3 розд. 1 Положення);

— сума електронних грошей на електронному пристрої, який не може поповнюватися, не повинна перевищувати 4000 грн., а який може поповнюватися, — 14000 грн. (п. 2.4 розд. 2 Положення).

Система LiqPay належить до ПАТ «Приватбанк». При цьому він згідно з даними на сайті НБУ має право емітувати електронні гроші⁵. Водночас про те, що LiqPay має будь-яке відношення до електронних грошей, на сайті НБУ або в інших офіційних джерелах нічого не сказано. Більше того, фактично ця система є лише набором програмних рішень, які спрощують розрахунки за товари (роботи, послуги). Але самі розрахунки за товари (роботи, послуги) відбуваються в безготівковій формі — підприємство/підприємець отримує грошові кошти на свій поточний рахунок, який підв’язаний до його сайта через LiqPay. Таким чином, про розрахунки за проданий товар (роботу, послугу) електронними грошима не йдеться!

⁵ https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art id=66296&cat id=66292

У теорії покупець може розрахуватися за товар/роботу/послугу зі свого електронного гаманця LiqPay. Але і в цьому випадку підприємство/підприємець усе одно отримає оплату виключно в грошових коштах і на свій рахунок.

Більше того, в цьому випадку не дотримуються також інші умови з Положення, згадані вище (договір з емітентом про використання електронних грошей не укладається, сумові ліміти на розрахунки електронними грошима не застосовуються тощо).

Враховуючи вищевикладене, податківці явно поспішили з висновками або ж, чого ми також не виключаємо, вони просто промацували ґрунт.

Недаремно лист був виданий не ДФСУ, а ГУ ДФС у м. Києві. Адже його буде легше відкликати «малою кров’ю», пославшись на помилковість позиції місцевих податківців.