Виручка заходить через «Приват24»: чи потрібен РРО?

На жаль, законодавці досі не спромоглися навести порядок у правилах застосування РРО при інтернет-торгівлі . А це дає податківцям можливість тлумачити Закон про РРО так, як їм заманеться .

Якщо виходити з визначення розрахункової операції в ст. 2 Закону про РРО, то виходить, що відносно розрахунків картками, це — «прийом від покупця платіжних карток.. за місцем реалізації товарів (послуг)».

А що ж таке інтернет-банкінг? Це спеціальна банківська технологія дистанційного обслуговування клієнтів. Вона належить банку і надає клієнтам можливість використовувати свій рахунок в онлайн-режимі «24/7». Простіше кажучи, клієнт взаємодіє з банком «віддалено» і дає вказівку перерахувати грошові кошти зі свого карткового рахунку на рахунок підприємця-продавця.

Ключовий момент при цьому — сам єдиноподатник-продавець не приймає до оплати картку як таку. Зовсім інша справа, коли клієнт, приміром, розраховується через POS-термінал на торговій точці або за допомогою інтернет-еквайрингу (якщо на сайті продавця є кнопка «Сплатити»).

У першому випадку цілком очевидно, що підприємець приймає картку клієнта для розрахунків. У другому випадку це не так очевидно, але, по суті, це практично те ж саме, що прийняти картку покупця у своєму офісі через POS-термінал. Тільки замість термінала картку обробляють фінпосередники (Portmone, LiqРay і т. п.), з якими підприємець уклав договір еквайрингу. Ну а оскільки прийом від покупця платіжних карток є розрахунковою операцією (як і прийом готівки), то тут, без сумніву, РРО потрібен.

Проте податківці впритул не бачать (чи не хочуть бачити ) різницю між інтернет-банкінгом і еквайрингом. Вони стверджують, що при будь-яких розрахунках платіжними картками (у тому числі й через «Приват24») слід застосовувати РРО (зрозуміло, після того, як річний оборот спрощенця перевищить 1 млн грн.).

Відповідно якщо не хочете сперечатися в суді — доведеться підкорятися .

Але в нашій ситуації підприємці торгують не товарами, а послугами, тому є шанс . Податківці погоджуються з тим, що при продажу через Інтернет інформаційно-консультаційних і низки інших послуг або нематеріальних активів РРО можна не застосовувати, оскільки відсутнє місце здійснення розрахунків (детальніше — у статті «РРО в Інтернеті: ні кроку назад?» цього ж номера).