Скасовано Указ про штрафи за порушення «готівкових» норм: «танцюють усі»?

¹ Указ Президента України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» від 20.06.2019 р. № 418/2019.

² Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Перевірці касової дисципліни фіскали традиційно приділяють пильну увагу. При цьому фактично жодна «готівкова» перевірка (за статистикою податківців за підсумками 2018 року було проведено 16,9 тис. таких) не обходилась без виявлення порушень і застосування штрафних санкцій. А Єдиний держреєстр судових рішень просто пістрявить справами, у яких платники судилися з фіскалами з приводу обґрунтованості застосування штрафів за Указом № 436. А отже, скасування цього Указу є подією «всесвітнього» масштабу.

Але, як завжди, є нюанси.

Що скасували?

Скасували Указ № 436, у якому «сиділи» 4 «живі» (які становили реальну загрозу) і 2 «мертві» штрафи. А штрафи за що? За порушення порядку здійснення касових операцій у нацвалюті, який на сьогодні врегульований Положенням № 148³.

³ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Так ось, 4 донедавна «живі» штрафи — це штрафи:

1) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування в касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

2) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день;

3) за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 % виданих під звіт сум;

4) за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів — у розмірі сплачених коштів.

2 «мертві» штрафи — це штрафи:

1) за витрачання готівки з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості. У п.п. 6 п. 58 Положення № 148 зазначено, що такі виплати готівкою повинні здійснюватися з урахуванням вимог ПКУ. Водночас ПКУ жодних обмежень у частині виплати заробітної плати з виручки за наявності податкового боргу не містить;

2) за нецільове використання готівкових коштів, отриманих у банку. Факт такий, що Положення № 148 жодних вимог до цільового використання готівкових коштів, отриманих з банку, не пред’являє.

Виходить, що з моменту набрання чинності Указом № 418/2019 (з 23.06.2019 р.) перелічені вище штрафи припиняють свою дію. Фіскали їх застосовувати не можуть.

Інакше кажучи, якщо, наприклад, підзвітна особа не повернула вчасно невикористаний залишок грошових коштів — то штраф до підприємства фіскали вже застосувати не зможуть. Буде тільки «відповідальність» (у вигляді включення цієї суми до оподатковуваного доходу) для працівника за ПКУ (п.п. 164.2.11 ПКУ). Чи, наприклад, у ПКО стоїть підпис головбуха, коли за табелем робочого часу його не було на роботі. І в цьому випадку фіскали вже не зможуть приписати 5-кратний штраф за це порушення.

За великим рахунком навіть якщо не виписали прибутковий касовий ордер (ПКО) на отриману готівку і не зробили запис у касовій книзі, як це не дивно, говорити про «минулу», передбачену Указом № 436, відповідальність за це підстав зараз теж немає.

Але при цьому варто пам’ятати: Положення № 148 ніхто не скасовував. Воно, як і раніше, залишається чинним. І невиконання норм Положення № 148, як і раніше, вважатиметься порушенням. Тільки ось відповідальність за порушення Положення № 148 залишилася тільки адміністративна, й то застосовується вона за окремі види порушень.

Що залишилося?

Адміністративна відповідальність. Застосовується вона за такі порушення:

1) «порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою» (ч. 1 ст. 163¹⁵ КпАП). Традиційно цей штраф чекає на тих, хто порушує граничні суми розрахунків готівкою. Знову ж таки, по-хорошому, тільки в тому випадку, якщо «позамежний» розрахунок був за товари (послуги)⁴.

⁴ Див., зокрема, статтю «Виплата дивідендів готівкою: як не порушити обмеження?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 6).

Величина штрафу — від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.). Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке ж порушення, — штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.).

Накладає адмінштраф орган ДФСУ (ст. 234² КпАП) на винних у таких порушеннях посадових осіб підприємств, а також на фізосіб-підприємців (на звичайних фізосіб не накладає).

На що хочемо звернути увагу? На нечіткий склад правопорушення. Чи не почнуть фіскали «за відсутністю» важелів впливу роздавати цей адмінштраф «направо і наліво» (читай — за будь-які «касові» порушення)?

Вважаємо, що так бути не повинно. Дійсно, фраза «порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги)» достатньо розпливчата. Але конкретні окремі випадки цього порушення, прописані в тій же ч. 1 ст. 163¹⁵ КпАП, говорять про те, що цей штраф націлений конкретно на порушення, що вчиняються на етапі приймання/передачі готівки при проведенні розрахунків за товари (послуги).

Максимум, що сюди ще можна за великого бажання «заштовхнути» (і то під знаком питання), це, наприклад, невидачу платникові готівки квитанції до прибуткового касового ордера;

2) «здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій» (ч. 1 ст. 164⁴ КпАП).

Оскільки і протоколювати це адміністративне правопорушення, і розглядати відповідні справи уповноважені органи Національної поліції (ст. 222, ч. 1 ст. 255 КпАП), вважаємо, цей штраф загрози для суб’єктів господарювання не становить.

Ну й звісно ж, ніхто не скасовує штрафні санкції за порушення Закону про РРО⁵.

⁵ Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

«Ложка дьогтю…»

Новина про скасування Указу № 436, звісно, не може не радувати, і в неї навіть віриться важко. Але! Розслаблятися не варто. Додамо «ложку дьогтю» в радісну новину.

Швидше за все, скасування Указу № 436 має суто «технічний» характер, а не намір звільнити суб’єктів господарювання від відповідальності за порушення порядку здійснення касових операцій.

Так, вважаємо, необхідність скасування Указу № 436 назріла вже давно через його невідповідність чинному законодавству. Адже згідно з п. 22 ст. 92 Конституції виключно законами України можуть визначатися засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Крім того, і п. 111.2 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення норм законів з питань оподаткування чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи, встановлюється і застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами України.

Знову ж таки вже підібрався до першого читання законопроект № 9451⁶, яким установлюються штрафи за порушення касової дисципліни (і яким, до речі, планувалося скасувати дію Указу № 436). Зокрема, цей законопроект передбачає всі ті самі штрафи, тільки в інших розмірах:

⁶ Проект Закону України «Про деякі питання застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 27.12.2018 р. № 9451.

— за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) в касах готівки — у двократному розмірі неоприбуткованої (не в повному обсязі та/або несвоєчасно оприбуткованої) суми;

— за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у розмірі 100 % від виявленої понадлімітної суми;

— за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування за раніше видані кошти — у розмірі 25 % виданих підзвітних сум;

— за проведення готівкових розрахунків (крім розрахунків, проведених із застосуванням РРО) без видачі одержувачем готівкових коштів документа встановленої форми і змісту (квитанції до ПКО, розрахункової квитанції, іншого передбаченого законодавством документа), який підтверджує сплату особою готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів.

Зараз, звісно, складно давати прогнози, яка буде доля цього законопроекту, але варто бути напоготові. Швидше за все, якщо і не цей законопроект, то якийсь інший рано чи пізно все одно буде прийнятий .

Тож привід для радості є. Але все це тимчасово.

Дія Указу № 436 у часі

Скасування Указу № 436 відразу викликає запитання: чи матимуть право фіскали застосувати штрафи за касові порушення, вчинені до скасування Указу № 436 (набрання чинності Указом № 418/2019)?

Тут варто згадати норму п. 11 підрозд. 10 розд. XX ПКУ про те, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за результатами перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються в розмірах, передбачених законом, що діє на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Незважаючи на те, що ця норма встановлена ПКУ, у ній ідеться про штрафні санкції за результатами перевірок, які здійснюються контролюючими органами. А оскільки перевірка касової дисципліни — якраз належить до таких перевірок, то норма стосується й фінансових санкцій за порушення касової дисципліни (п.п. 14.1.265, п.п. 19¹.1.4, п.п. 20.1.10 ПКУ).

При цьому свого часу і фіскали (УПК № 592⁷), і ВАСУ (інформаційний лист від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11) роз’яснювали правила застосування цієї норми.

⁷ Узагальнююча податкова консультація з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норму ПКУ, затверджена наказом ДФС України від 06.07.2012 р. № 592.

Так, оцінка правомірності поведінки платника здійснюється на підставі норм законодавства, що діяло на момент здійснення відповідних дій.

Водночас заходи відповідальності, належні до застосування за вчинені порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, що діють на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Для застосування санкцій до платника важливо, щоб одночасно дотримувалися всі вищеназвані умови:

(1) вчинене діяння (бездіяльність) платника вважалося порушенням як на момент його вчинення, так і на момент його виявлення (дату прийняття ППР фіскалами);

(2) за вчинене порушення має бути передбачена відповідальність як на момент його вчинення, так і на момент його виявлення (дату прийняття ППР).

Тепер поглянемо, як діють ці норми на конкретному прикладі. Наприклад, платник несвоєчасно оприбуткував готівку в касі.

Ситуація 1. Порушення вчинено 25.06.2019 р., тобто після скасування Указу № 436.

У цьому випадку — санкцій немає. Причому навіть якщо буде прийнято новий Закон, що встановлює санкції за подібне порушення, то штрафів за період з 23.06.2019 р. по дату набрання чинності новим Законом не буде. Адже на момент вчинення правопорушення за нього не передбачена відповідальність.

Ситуація 2. Порушення вчинено 12.04.2019 р. (до скасування Указу № 436), але виявлено фіскалами (ППР датоване) 24.06.2019 р. (тобто після скасування Указу).

І на 12.04.2019 р., і на 24.06.2019 р. факт порушення є. Але оскільки на момент його виявлення (24.06.2019 р.) законодавством не передбачені санкції (Указ № 436 уже не діє), то штрафних санкцій немає.

Але зверніть увагу: якщо надалі набере чинності Закон, який установлює штрафні санкції за подібне порушення, і фіскали виявлять порушення після набрання чинності Законом, то, враховуючи, що

(1) факт порушення був і на момент вчинення, і на момент виявлення;

(2) і за порушення була передбачена відповідальність і на момент його вчинення, і на момент виявлення,

фіскали матимуть право застосувати за це порушення санкції в розмірах, передбачених новим Законом.