Акцизні питання: продовжуємо вирішувати головоломки

Штраф за зберігання без ліцензії відстрочено. Розпочнемо з приємної новини: підписано Закон¹, який відстрочив до 31.12.2019 р. застосування півмільйонного штрафу за зберігання пального без ліцензії (на право зберігання пального) зі ст. 17 Закону № 481². Він набрав чинності з 01.07.2019 р. Тобто в найближчі півроку зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального не штрафонебезпечне.

¹ Закон України «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 06.06.2019 р. № 2744-VIII.

² Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Поки що проблема вирішилася таким чином. Але не залишаємо надії, що за ці півроку будуть й інші законодавчі ініціативи, які все-таки повернуть ліцензування зберігання пального в адекватне русло. Щонайменше визначать той мінімальний обсяг пального, що зберігається, який виводить місце зберігання з-під ліцензування. Щонайбільше «прив’яжуться» до акцизних складів у розумінні п.п. 14.1.6 ПКУ.

Пальне на зберіганні: хто реєструє акцизний склад?

Акцизний склад у випадку, що нас цікавить, — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (п.п. 14.1.6 ПКУ).

У свою чергу, розпорядник акцизного складу — …суб’єкт господарювання — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Реєструвати акцизний склад зобов’язаний платник акцизу — розпорядник акцизного складу (п.п. 230.1.1 ПКУ).

Хто в нашому випадку є розпорядником? Той суб’єкт, якому належить (на праві власності/користування) приміщення/територія, на якій він здійснює свою діяльність з пальним. «Коло замикається» на зберігачеві, який на своїй території займається діяльністю зі зберігання пального для поклажодавця.

Поклажодавець розпорядником такого акцизного складу не є.

Податківці підтверджують це в ІПК ДФСУ від 25.02.2019 р. № 725/6/99-99-15-03-03-15/ІПК та ІПК ГУ ДФС у Полтавській області № 725/6/99-99-15-03-03-15/ІПК (ср. ).

При цьому вони доходять не дуже приємних висновків, що операція з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу (у тому числі пересувного) на акцизний склад для зберігання, а також операція зі зворотної передачі (відпуску, відвантаження) пального при видачі його зі зберігання замовнику з 01.07.2019 р. належать до операцій з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ.

Платником же акцизного податку є особа, що реалізує пальне (згідно з п.п. 212.1.15 ПКУ). Тобто з другого півріччя цю когорту поповнили й ті суб’єкти, які ведуть діяльність виключно зі зберігання пального для інших осіб.

Реєстрація акцизних складів — 2019: що зі старими складами?

У п. 22 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ йдеться про реєстрацію в СЕАРП (з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р.) усіх (!) акцизних складів, розпорядниками яких платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.

Для суб’єктів господарювання, які стали відповідати визначенню платників податку тільки з 01.07.2019 р., абз. 2 цього пункту передбачено триваліший строк (до 01.07.2019 р.) для того, щоб зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких платники повинні стати станом на 01.07.2019 р.

Ви вже знаєте³, що для того, щоб реєстрація акцизного складу пройшла успішно, необхідно, щоб дані про нього містилися в Єдиному банку даних про об’єкти оподаткування. Якщо ж їх там немає або вони зазначені неправильно, необхідно перед реєстрацією подати Повідомлення № 20-ОПП на такий акцизний склад, за допомогою якого внести/виправити дані про такий об’єкт оподаткування⁴.

³ У тому числі з нашої статті «Ліцензування операцій з пальним, акцизні склади: «гарячі» питання», підрозділ «Реєстрація акцизних складів VS форма № 20-ОПП» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 21).

⁴ Вам може бути корисною також стаття «Гарячі запитання щодо акцизних складів: якщо АЗС і ГАЗС — єдине ціле» в журналі «Бухгалтер 911», 2019, № 24.

Ліцензія — не об’єкт оподаткування

Сама по собі ліцензія не є ані об’єктом оподаткування, ані об’єктом, пов’язаним з оподаткуванням.

Судіть самі: об’єктом оподаткування згідно зі ст. 22 ПКУ можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку. Наявність ліцензії сама собою до нарахування податкових зобов’язань не призводить.

Не є ліцензія й об’єктом, пов’язаним з оподаткуванням. Згідно з п. 63.3 ПКУ об’єктами оподаткування та об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

⁵ Його знайдете на офіційному порталі ДФСУ: sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html.

Як уявляється, питання пов’язане з тим, що колись у формі № 20-ОПП потрібно було зазначати інформацію про наявність патентів, ліцензій, дозволів (у разі наявності потрібно було зазначати вид діяльності та строк дії).

На щастя, відповідні графи давно «загубилися»⁶ .

⁶ Див. статтю «Форма № 20-ОПП: сьогодення і майбутнє» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 10).

Не можна говорити про зміну стану об’єкта оподаткування (акцизного складу або резервуару, цистерни тощо, що не є акцизним складом) у випадку отримання ліцензії на таке місце реалізації/зберігання пального.

Адже під станом об’єкта оподаткування Порядок № 1588⁷ має на увазі одне з таких значень: 1 — будується/готується до введення в експлуатацію; 2 — експлуатується; 3 — тимчасово не експлуатується; 5 — непридатний до експлуатації; 6 — об’єкт відчужений/повернений власнику; 7 — зміна призначення/перепрофілювання; 8 — орендується; 9 — здається в оренду.

⁷ Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

А таких змін у зв’язку з отриманням ліцензії не відбувається.

Відповідно, інформацію про «паливну» ліцензію вже не потрібно (ні прямо/ні опосередковано) зазначати у формі № 20-ОПП.

Знову ж таки, якщо отримати ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю або виробництво пального вчасно не вдалося, не виключений варіант, коли об’єкт спочатку буде переведений у ті, які тимчасово не експлуатуються, а після отримання ліцензії — знову змінить свій статус на «експлуатується».

У такому разі інформацію про зміни потрібно подати податківцям (п. 8.5 розд. VIII Порядок № 1588). На їхню ж думку, зробити це потрібно протягом 10 робочих днів після зміни відомостей (консультація в розділі 119.11 ЗІР). Але це вже зовсім інше питання.