Звіт з ЄСВ: якщо донарахували виплати

Механізм обчислення середньої зарплати для визначення суми відпускних прописаний у Порядку № 100*. Виплати, які беруть участь у розрахунку відпускної середньої зарплати, перелічені п. 3 цього Порядку. Це: основна заробітна плата, доплати та надбавки, премії, які мають постійний характер; індексація і виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), і допомога по тимчасовій непрацездатності.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Як бачимо, в цьому списку є індексація зарплати. При цьому під час розрахунку середньої зарплати тільки премії включаємо в зарплату того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю. Усі інші виплати враховуємо в тих місяцях, за які вони нараховані.

Звідси доходимо висновку, який навряд чи порадує бухгалтерів із зарплати. Якщо ви в поточному місяці донараховуєте виплати, які беруть участь у розрахунку відпускних і нараховані за місяці, що ввійшли до розрахункового періоду для обчислення суми відпускних, то такі відпускні слід перерахувати і донарахувати. Причому зверніть увагу: правила відображення донарахованих сум у Звіті з ЄСВ для працюючих і вже звільнених працівників відрізняються. Розглянемо їх детально.

Донараховані працівникові. «Рівняння» на п. 9 розд. IV Порядку № 435**. Ним установлено: якщо нарахування заробітної плати здійснюють за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включають у зарплату того місяця, у якому були здійснені такі донарахування.

** Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

Тобто донараховані суми зарплатної індексації відображайте у Звіті з ЄСВ, сформованому за той звітний місяць, у якому фактично були проведені такі донарахування (у бухобліку).

У таблиці 6 Звіту донараховану працівникові індексацію за минулі періоди відображайте в загальній сумі зарплати поточного місяця одним рядком.

У таблиці 1 Звіту за формою № Д4 сума донарахувань також буде відображена в загальній сумі зарплати, нарахованої працівникам за звітний місяць. Коригувальні рядки 4, 4.1 таблиці 1 у цьому випадку не заповнюйте!

Переходимо до відпускних. У таблиці 6 Звіту з ЄСВ їх відображають в окремих рядках з кодом типу нарахувань (КТН) «10» і в прив’язці до місяця, за який здійснено нарахування.

Ці ж правила використовуйте і при відображенні донарахованих сум відпускних за минулі періоди. Тобто в таблиці 6 донараховані відпускні відображайте в окремому рядку. При цьому:

— у графі 9 зазначайте той же код категорії застрахованої особи, з яким відображаєте зарплату (у загальному випадку за звичайними працівниками — «1», за працівниками з інвалідністю — «2»);

— у графі 10 — КТН «10»;

— у графі 11 — місяць (і рік), за дні якого донараховані відпускні.

Донараховані непрацівнику. Якщо говорити про трудові виплати, нараховані колишнім працівникам, тобто таким, які на момент нарахування вже не перебувають з підприємством у трудових відносинах, то до бази стягнення ЄСВ потраплять тільки:

— виплати зарплати за відпрацьований час;

— середній заробіток за вимушений прогул, що виплачується на підставі рішення суду (див. ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Виплати за невідпрацьований час перелічені в п.п. 2.2.12 Інструкції № 5***. До їх числа входить оплата, а також суми грошових компенсацій у випадку невикористання щорічної (основної та додаткової) відпустки. Отже, якщо підприємство донараховує відпускні (компенсацію за невикористану відпустку) особі, яка на момент нарахування вже не перебуває з ним у трудових відносинах, то з такої виплати ЄСВ не стягує. А отже, й до Звіту з ЄСВ донараховані суми відпускних/компенсації звільненим працівникам не потраплять.

*** Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Важливо! Для трудових виплат за відпрацьований час, нарахованих особам, які на момент нарахування вже не перебувають зі страхувальником у трудових відносинах, існує особливий порядок стягнення ЄСВ. Прописаний він у ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ і п.п. 4 п. 3 розд. IV Інструкції № 449**** та зобов’язує діяти таким чином.

**** Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

Загальну суму виплат, нарахованих колишньому працівникові, поділити на кількість місяців, за які вона нарахована. Далі ці виплати віднести до місяців, за які вони нараховані, порівняти загальну суму доходу з мінімальною/максимальною базою нарахування ЄСВ і здійснити нарахування ЄСВ.

Ставку ЄСВ застосовуємо ту, яка діє на момент нарахування (п. 4 ст. 9 Закону про ЄСВ).

У таблиці 6 Звіту з ЄСВ виплати за відпрацьований час, нараховані після звільнення, відображайте в окремих рядках, проставляючи: — у графі 9 — зарплатний КЗО (у загальному випадку за звичайними працівниками — «1», за працівниками з інвалідністю — «2»); — у графі 10 — КТН «1» — виплата за відпрацьований час після звільнення; — у графі 11 — місяць (і рік), за який донараховано індексацію.

Інші графи заповнюйте в загальному порядку. При цьому в графах з 22 по 25 зазначайте ті ж дані, що й у місяцях, за які донараховано суми індексації.