Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2019/№45
Друкувати

Проєкт нового порядку блокування ПН: на що чекати

Казанова Марина, налоговый эксперт
КМУ підготував проєкт нового порядку блокування податкових накладних* (ПН) на зміну чинному Порядку № 117**. Навіщо Кабміну потрібно змінювати порядок і що нового планується в «блокувальному» механізмі — про це і йтиметься в статті.

* tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2019-rik/73846.html.

** Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Відразу скажемо: порадувати платників ПДВ нічим. Новий порядок блокування ПН Кабмін готує з однієї простої причини. Є маса судових справ, виграних платниками ПДВ, у яких суди визнавали, що доведені листами ДФСУ критерії ризиковості платників / ризиковості операцій не мають юридичної сили.

А окружний адміністративний суд м. Києва (рішення від 26.04.2019 р. № 640/1240/19) зобов’язав ДФСУ взагалі відкликати лист від 05.11.2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18, яким були визначені критерії ризиковості платника, критерії ризиковості операцій і показники позитивної податкової історії. Але 07.08.2019 р. замість листа, який суд зобов’язав відкликати, податківці «опублікували» нові критерії***.

*** Детальніше — у статті «Критерії ризиковості і Ко: що змінили податківці» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 33).

Але апогеєм усього цього стало рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 р. № 826/12108/18. У ньому суд взагалі визнав недійсними окремі положення самого Порядку № 117. Зокрема, його п. 10, що встановлює процедуру, за якою визначаються і затверджуються критерії блокування. Набрання ним чинності фактично б означало скасування блокування. Ось тому Кабмін і вирішив поквапитися з підготовкою нового проєкту блокування ПН.

До речі, зараз згадане рішення суду, як і раніше, перебуває на стадії апеляційного оскарження. Але засідання судів у цій справі неодноразово переносяться, а розгляд справи затягується — мабуть, для того, щоб потягнути час до набрання чинності новим порядком блокування ПН.

Крім того, вирішили виконати і вимогу п. 20.2 ПКУ про те, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК повинне прийматися в порядку, визначеному Мінфіном. Цим органом уже підготовлений відповідний проєкт такого порядку (tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2019-rik/73845.html).

Що нового передбачає проєкт Кабміну? Як і очікувалося, враховані зауваження судів — критерії ризиковості платника / ризиковості операцій / показники позитивної податкової історії будуть прописані безпосередньо в порядку блокування ПН (у його додатках). Схема моніторингу залишається колишньою***.

Критерії-імунітети (зараз вони прописані в п. 3 Порядку № 117). З-під моніторингу, як і раніше, випадають ПН, які потрапляють хоча б до одного критерію-імунітету. При цьому планується змінити критерій-імунітет «податкового навантаження». Одночасно (!) мають дотримуватися такі умови:

(1) показники D і P повинні вписатися в такі розміри:

D > 0,05, P ;

(2) сума сплаченого ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за попередні 12 місяців, які передують місяцю складання ПН/РК, повинна становити більше (!) 1 млн грн. (наразі — більше 400 тис. грн.).

Інший критерій-імунітет залишається колишнім.

Критерії ризиковості для платника. Як і раніше, передбачається, що якщо платник включений до числа ризикових платників, то всі його ПН/РК (крім тих, які потрапляють під «імунітет»), блокуються. При цьому тепер безпосередньо в порядку блокування ПН планується прописати порядок включення платника до переліку ризикових платників і порядок його виключення з числа ризикових.

Платник включатиметься до числа ризикових платників за рішенням комісії ДФС (тобто жодного автоматичного включення не буде). Про те, що платник включений до переліку «ризикових», він може дізнатися в Електронному кабінеті (у день прийняття комісією відповідного рішення). При цьому платник матиме право подати документи для виключення з переліку ризикових. Планується встановити строк, протягом якого комісією мають бути розглянуті такі документи, — 7 робочих днів після їх надходження.

При цьому передбачено автоматичне виключення з реєстру ризикових платників, якщо в цей строк фіскали не приймуть жодного рішення щодо платника ПДВ.

Що стосується самих критеріїв ризиковості платника, то вони залишаються колишніми. Планується виключити тільки один — п. 1.5 «набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу».

Критерії ризиковості операцій. Планується змінити «основний» критерій — за залишками товарів. З проєкту випливає, що частка «ризикових» товарів/послуг у загальній різниці між придбаннями і продажами товарів повинна становити більше 50 % (наразі — більше 75 %). При цьому перелік ризикових товарів/послуг затверджуватиметься окремим наказом ДФС, який буде опубліковуватися на офіційному сайті ДФС.

Показники позитивної податкової історії. Показники податкової історії, нагадаємо, рятують, якщо операція відповідає критеріям ризиковості, але сам платник ПДВ не ризиковий.

Достатньо відповідати хоча б одному з показників позитивної податкової історії.

Тут теж усе планується посилити:

1. Обсяг постачання за даними зареєстрованих у поточному місяці ПН/РК (крім РК, поданих на реєстрацію в іншому місяці, ніж вони складені) повинен становити менше 500 тис. грн. і обсяг постачань одному й тому ж покупцеві — платнику ПДВ протягом місяця має бути не більший за 50 тис. грн. (раніше було не більше 150 тис. грн.).

2. Залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток на кінець звітного (податкового) періоду повинна становити більше 5 млн грн. (раніше був 1 млн грн.).

3. Сплата ЄСВ на одного працюючого повинна перевищувати суму ЄСВ з мінзарплати у (!) 2 (було в 1,5) рази за останні 12 місяців та середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців повинна налічувати не менше 5 осіб.

4. Загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум ЄСВ та податків і зборів («імпортні» податки не в рахунок) платником податку та його відокремленими підрозділами становить більше 10 (було 5) млн грн.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам