Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, вересень, 2019/№36
Друкувати

Надання поворотної фіндопомоги VS позбавлення статусу єдиноподатника

Казанова Марина, налоговый эксперт
До редакції надійшло запитання: чи може платник єдиного податку (ЄП) групи 3 надавати поворотну безвідсоткову фіндопомогу, хоча б одноразово? Чи не призведе це до позбавлення статусу єдинника? Розбираємося.

Відразу відповімо: деякий ризик утратити єдиноподатковий статус, якщо ви надаєте поворотну фіндопомогу (далі — ПФД), навіть безвідсоткову, все ж є . Особливо, якщо ви — ФОП-єдиноподатник. Єдине, для кого немає проблеми з наданням ПФД, — єдиноподатники групи 4. Але про все по порядку.

Проблема з можливістю платника ЄП надавати ПФД — «з бородою». Фіскали вже давно бачать у видачі ПФД «фінансове посередництво», яке є забороненим видом діяльності для платників ЄП першої — третьої груп (п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ) і загрожують позбавленням спрощенки.

Хоча насправді надання в позику власних коштів узагалі не може вважатися фінпосередництвом. Адже операція фінансового посередництва пов’язана з отриманням і перерозподілом фінансових коштів (див. ч. 3 ст. 333 ГКУ). Простіше кажучи, йдеться про залучені кошти, які й передаються в позику. На додаток видача безвідсоткової позики не несе в собі ознак фінансової послуги (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664*), оскільки не спрямована на отримання прибутку. Таким чином, незрозуміло, звідки може взятися фінансове посередництво при наданні безвідсоткової позики з використанням власних коштів?!

* Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III.

Юрособи — єдиноподатники групи 3. Для них ризиків у наданні ПФД значно менше. Фіскали погоджуються з тим, що юрособа — платник ЄП групи 3 може надавати ПФД іншій юрособі або ФОП. І тільки надання ПФД на постійній основі може розцінюватися як фінансове посередництво (див. лист ДФСУ від 05.02.2016 р. № 2503/6/99-95-42-03-15). А ГУ ДФС у Миколаївській області (ІПК від 28.02.2019 р. № 806/10/ІПК/14-29-12-03-22) ще чіткіше у своїй консультації зазначило, що (консультація надавалася юридичній особі):

«надання одноразової поворотної фіндопомоги не є діяльністю у сфері фінансового посередництва. А отже, надання поворотної фіндопомоги не на постійній основі не суперечить вимогам п.п. 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу щодо перебування на спрощеній системі оподаткування».

Фіскали не бачать порушення в епізодичному наданні юрособою-єдиноподатником ПФД.

Підприємці-єдиноподатники. Тут ситуація складніша. Фіскали говорять про те, що надавати ПФД підприємці — єдиноподатники груп 1 — 3 не можуть. Навіть разово . Так, у категорії 107.04 ЗІР зазначено: підприємець, який надав ПФД, порушив умови перебування на спрощеній системі, тому: (1) він зобов’язаний оподаткувати дохід у сумі повернених йому коштів за ставкою 15 % і (2) перейти з наступного кварталу на загальну систему оподаткування.

Тобто фіскали вважають, що повернена підприємцеві ПФД є (!) доходом, який отримано від здійснення діяльності, яка не зазначена в Реєстрі платників ЄП і яка до того ж є й забороненою. Мовляв, щоб надавати ПФД, у підприємця має бути відповідний КВЕД на надання ПФД. А під цей «вид діяльності» підходить тільки код 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» за КВЕД 2010), який є забороненим для платників ЄП груп 1 — 3.

Але ж юрособам-єдиноподатникам вони подібні вимоги не виставляють? Схоже, тут знову фіскали чіпляються за відсутність у ПКУ визначення доходу. Юрособи-єдиноподатники цілком можуть посилатися на «бухоблікове» визначення доходу зі ст. 1 Закону про бухоблік:

«дохід — це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу».

Звісно, коли відбувається просто повернення власних коштів у тій же сумі, збільшення економічних вигод немає. Тому «приписати» юрособам-єдиноподатникам виникнення доходу при поверненні підприємству його ж власних коштів фіскалам складно. Наприклад, у категорії 108.01.02 фіскали однозначно говорять про те, що

«сума фінансової допомоги, що була надана юридичною особою — платником єдиного податку третьої групи на поворотній основі, при її поверненні не включається до складу доходу такого платника».

А ось підприємці, оскільки вони не ведуть бухобліку і Закон про бухоблік на них не поширюється, користуватися цим визначенням не можуть. Їм, по суті, залишається тільки керуватися «винятками» з п. 292.11 ПКУ, що встановлює, які надходження не включаються до єдиноподаткового доходу. А в п. 292.11 ПКУ прямо сказано тільки про те, що до єдиноподаткового доходу не включаються суми саме отриманої ПФД, поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. А це на руку фіскалам — доходом можна визнавати всі не названі в п. 292.11 ПКУ надходження на рахунок підприємця.

Зрозуміло, що, за логікою, повернені власні кошти апріорі не можуть вважатися доходом, тому цей момент прямо й не прописаний у ПКУ.

Зверніть увагу, що фіскали, по суті, виступають за те, щоб власні кошти підприємця (раніше надана ПФД), які йому просто повернені (у тій же сумі), визнавалися доходом. Це ж, по суті, подвійне оподаткування. Але це ідея не нова. Такої ж позиції фіскали дотримуються, якщо підприємець вносить на підприємницький рахунок власні кошти. Винятки становить тільки випадок, коли цю суму підприємець раніше (при її отриманні) вже відобразив у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат). При цьому готівка не потрапить до доходів повторно, тільки якщо в первинних документах буде зазначено, що ФОП вносить на банківський рахунок виручку за певний період.

Звісно, з юридичної (та й економічної) точки зору (та й з точки зору здорового глузду), повернення підприємцеві його власних же коштів узагалі не повинне розглядатися як операція, що призводить до виникнення доходу. Проте податківці наполягають на доході. А раз є дохід, отже, він виник від якоїсь діяльності... і явно не зазначеної в Реєстрі платників ЄП.

Звісно, позиція фіскалів несправедлива. Тим паче, що юрособам-єдиноподатникам (по суті, з тими ж умовами перебування на спрощеній системі оподаткування) вони дозволяють хоча б разово надавати ПФД.

Але, враховуючи такі роз’яснення фіскалів, щоб не втратити статус єдиноподатника, підприємцеві краще не видавати поворотну фіндопомогу!

Щоб не провокувати фіскалів, можна оформити її видачу від себе як від громадянина (не згадуючи в договорі про свій підприємницький статус).

Ну а якщо ПФД уже видали, то аргументи (принаймні для судового оскарження) ви можете знайти в статті «ДФСУ проти видачі позик фізособами на єдиному податку…» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 50).

До речі, звернемо увагу на одне доволі цікаве рішення суду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.03.2018 р. у справі № 805/17499/13-а). Підприємець дійшов до Верховного Суду!

А справа була така. Підприємець-єдиноподатник хотів уписати до своїх видів діяльності такий вид діяльності, як «надання позик за рахунок власних коштів відповідно до статей 10461053 Цивільного кодексу України» (код згідно з КВЕД — 64.99 «Інші види кредитування»). Фіскали відмовили йому, мотивуючи це тим, що надання таких послуг є фінпосередництвом, яке заборонене на ЄП.

Підприємець звернувся до суду з таким аргументом: на ЄП заборонене фінпосередництво, а надання позик за рахунок власних коштів не є фінпосередництвом. Підприємець навіть просив суд, щоб той запитав у НБУ провести експертизу, чи може вважатися надання власних коштів у позику фінпосередництвом. Але в експертизі суд відмовив, мотивуючи це тим, що предметом спору є саме види діяльності, що здійснюються підприємцем-єдиноподатником.

Проаналізувавши КВЕД, суди (і першої, і другої інстанції, і Верховний Суд), дійшли висновку, що код 64.99 «Інші види кредитування» відповідає коду 65.23 «Інше фінансове посередництво» групи 65.2 «Фінансове посередництво», яка включає фінансове посередництво, крім того, яке здійснюють фінансові установи, секції J «Фінансова діяльність». Таким чином, вид економічної діяльності «Інші види кредитування» за своєю природою є фінпосередництвом, а отже, на єдиному податку здійснювати таку діяльність не можна.

Але, на наш погляд, тут слід усе-таки виходити передусім з того, що надана й повернена в тій же сумі підприємцеві ПФД не може в принципі бути доходом. І тоді вже не виникне й питання, до якого виду діяльності належить надання безвідсоткової ПФД і визнання цієї операції взагалі видом діяльності.

Але, зважаючи на думку фіскалів, обережним підприємцям-єдиноподатникам, щоб не втратити єдиноподатковий статус, краще не надавати ПФД (навіть разову).

При цьому зазначимо, що в отриманні ПФД підприємцем-єдиноподатником фіскали порушень не бачать.

Єдине, що потрібно пам’ятати, — якщо отримана ПФД не буде повернена протягом 12 місяців з дня її отримання, її доведеться включити до доходу.

«Перехідна» ПФД. Наостанок коротко нагадаємо порядок оподаткування «перехідної» ПФД (коли ПФД отримана на одній системі, а повернена на іншій).

Юрособи-єдиноподатники

Отримана ПФД на загальній системі → повернена на ЄП

(12 місяців спливають на ЄП)

Фіскали дотримуються доволі лояльної позиції. Так, у категорії 108.01.02 ЗІР зазначено, що юрособа, яка отримала ПФД у період перебування на загальній системі оподаткування, у разі переходу на спрощену систему оподаткування не включає такі кошти до доходу платника ЄП. Тобто навіть у разі перевищення 12-місячного строку для повернення.

Але! Щоб сміливо користуватися такими роз’ясненнями, радимо отримати аналогічну індивідуальну консультацію для себе

Отримана ПФД на ЄП→ повернена на загальній (12 місяців закінчуються на загальній системі)

Дохід може виникнути, тільки якщо спливли строки позовної давності (у загальному випадку — 3 роки) для повернення ПФД

Надана ПФД на загальній системі → повернена на ЄП

Доходу немає

Надана ПФД на ЄП → повернена на загальній системі

Підприємці-єдиноподатники

Отримана ПФД на загальній системі → повернена на ЄП

ПФД включається до доходу підприємця-єдиноподатника, якщо вона не повернена протягом 12 місяців з дня її отримання (строк повернення припав на період застосування спрощеної системи оподаткування) (категорія 107.04 ЗІР).

При цьому «прострочена» (не повернена протягом 12 місяців) ПФД відображається в доходах за підсумками звітного кварталу, на який припадає строк повернення такої допомоги (категорія 107.04 ЗІР)). Також сума такої допомоги додасться до обсягу доходу, який визначає право перебувати на ЄП

Отримана ПФД на ЄП → повернена на загальній системі

Фіскали вважають, що якщо ПФД не повернена у встановлений договором строк, то вона включається до доходу підприємця-загальносистемника й оподатковується на загальних підставах (категорія 104.04 ЗІР).

Ми таку позицію податківців не підтримуємо. Адже порушення строків повернення позики ще не говорить про те, що підприємець не погасить її повністю пізніше до закінчення строку позовної давності.

Вважаємо, що оподатковувати потрібно тільки заборгованість за договором позики, за якою сплив строк позовної давності (у загальному випадку — 3 роки) або яка прощена позикодавцем

Надана ПФД на загальній → повернена на ЄП

Як ми зазначали в статті, у цьому випадку є ризик «злетіти» з ЄП. Адже фіскали визнають повернені підприємцеві-єдиноподатнику його ж кошти, раніше надані як ПФД, доходом від забороненого на ЄП виду діяльності (виду діяльності, не зазначеного в Реєстрі платників єдиного податку).

При цьому вони вимагають включити суму поверненої фіндопомоги до складу єдиноподаткових доходів та оподаткувати її за ставкою 15 % (категорія 107.04 ЗІР)

Надана ПФД на ЄП → повернена на загальній

Доходу немає

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам