Отримуємо «карантинну» допомогу по частковому безробіттю

¹ Ви вже знаєте про це зі статті «Другий пакет» допомоги від законодавця: гнучкий режим, віддаленка, допомога по безробіттю» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 15).

² Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. № 553-IX.

Кому? Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлені трудові відносини, тобто офіційно працевлаштовані працівники.

Виняток — працівники, які отримують пенсію. Їм допомога не світить.

Також, судячи з усього, допомога не світить зовнішнім сумісникам (за місцем роботи за сумісництвом). Це ми точно встановимо, коли побачимо офіційний текст прийнятого 22.04.2020 р. Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Поки ж можемо задовольнятися тільки його проєктом³ (далі — Порядок) і пресрелізом щодо його прийняття⁴.

³ spo.fpsu.org.ua/na-obgovorenni-v-spo/5927-proekt-postanovi-kmu-pro-zatverdzhennya-rozmiru-poryadku-nadannya-ta-povernennya-koshtiv-spryamovanikh-na-finansuvannya-dopomogi-po-chastkovomu-bezrobittyu-na-period-karantinu-vstanovlenomu-kabinetom-ministriv-ukrajini-z-metoyu-zapobigannya-poshirennyu-na.

⁴ buhgalter911.com/news/news-1049852.html

Допомогу надають працівникам у разі втрати ними частини зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через карантин. Інакше кажучи, розраховувати на допомогу можуть ті працівники, яких у зв’язку з карантином перевели на роботу в режимі неповного робочого часу.

Так ось, згідно з прийнятим Порядком допомогу не надають працівникам, які отримують оплату часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) відповідно до ст. 113 КЗпП.

Отримати допомогу по частковому безробіттю на період карантину працівники можуть через своїх роботодавців.

Важливо! Допомогу надають виключно роботодавцям з числа суб’єктів малого і середнього підприємництва.

Нагадаємо: критерії віднесення госпсуб’єктів до суб’єктів малого, середнього і великого підприємництва наведені в ст. 55 ГКУ.

А чи мають право розраховувати на допомогу суб’єкти мікропідприємництва? Адже вони прямо не названі в новій ст. 47¹ Закону № 5067⁵.

⁵ Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Зрозуміло, мають право . Згідно з ч. 3 ст. 55 ГКУ «мікро» — це підвид «малих».

Знову ж таки немає жодної проблеми, якщо за критерієм працівників роботодавець, наприклад, середній, а за критерієм річного доходу — малий. У разі якщо госпсуб’єкт належить одночасно до різних категорій суб’єктів підприємництва за різними критеріями, належність до відповідної категорії визначають за річним доходом від будь-якої діяльності за звітний рік.

Показник річного доходу суб’єкта підприємництва від будь-якої діяльності визначають на підставі звітних даних за останні чотири квартали (для суб’єкта, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для тих, хто подає річну звітність).

Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначають за даними відповідної статистичної звітності, де зазначається цей показник.

І ще один момент. У попередній редакції ст. 47¹ Закону № 5067 ішлося про зупинення (скорочення) виробництва. У зв’язку із цим багато центрів зайнятості наполягали на тому, що отримати допомогу по частковому безробіттю можуть тільки роботодавці з «виробничими» КВЕДами. Тепер же виходячи з правок, унесених Законом № 553 і Порядку, можна дійти висновку про те, що право на допомогу повинні мати всі роботодавці, які зупинили (скоротили) діяльність (при дотриманні всіх необхідних умов), незалежно від того, у якій сфері вони працюють.

Скільки? Допомогу по частковому безробіттю призначають за кожну годину, на яку працівникові була скорочена передбачена законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначають виходячи з фінансових можливостей Фонду «безробіття», але не більше мінзарплати.

За який період? З урахуванням правок Закону № 553 тепер у ч. 5 ст. 47¹ Закону № 5067 прописано, що допомогу по частковому безробіттю на період карантину роботодавець виплачує працівникам з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу в межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину. Аналогічна норма закріплена і в абз. 2 ч. 1 ст. 47¹ Закону № 5067.

Строк звернення. Багато юристів звертали увагу на диспозитивність норми ч. 2 ст. 47¹ Закону № 5067 щодо права (а не обов’язку) роботодавця звернутися до центру зайнятості за виплатою допомоги, що ставило працівників у пряму залежність від дій роботодавця. У разі бездіяльності роботодавця це могло призвести до порушення законного права працівників на отримання допомоги від держави.

Закон № 553 усунув сумніви із цього приводу, зазначивши, що для отримання допомоги «роботодавець звертається» до відповідного центру зайнятості. Строк для звернення — 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності (ч. 7 ст. 47¹ Закону № 5067).

Умови. Спочатку законодавець установив доволі жорсткі умови для отримання допомоги: відсутність боргів із зарплати та сплати ЄСВ протягом 5 років, що передують року зупинення (скорочення) діяльності.

Закон № 553 уніс значні послаблення для роботодавців у цій частині. Тепер лише одна умова: сплата роботодавцем ЄСВ протягом 6 місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Куди та з чим звертатися? За отриманням допомоги роботодавець звертається до центру зайнятості за місцем реєстрації як платника ЄСВ. Для цього потрібно подати:

1) заяву в довільній формі. При цьому згідно з Порядком у заяві на отримання допомоги потрібно, серед іншого, зазначити інформацію про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва і додати засвідчені копії документів (виходить, звітності), що підтверджують середню кількість працівників та рівень доходу за попередній календарний рік;

2) засвідчену копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності. Зверніть увагу: перелік антикоронавірусних заходів у наказі тепер наводити не потрібно (відповідні поправки до ч. 2 ст. 47¹ Закону № 5067 уніс Закон № 553);

3) відомості про працівників, які мають право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину. Форму відомостей, що подаються, навели в додатку 2 до Порядку;

4) довідку про сплату ЄСВ за останні 6 місяців, що передують даті зупинення діяльності. Судячи з Порядку, цю довідку роботодавцям доведеться отримати в податківців.

Рішення про надання або відмову в наданні допомоги центр зайнятості приймає протягом 3 робочих днів. При цьому згідно з Порядком у разі подання неповного пакета документів або наявності помилок у документах центр зайнятості зобов’язаний повідомити про це роботодавця в той же 3-денний строк. Роботодавець, у свою чергу, отримує 5 робочих днів для доповнення і доопрацювання документів.

Процедура отримання допомоги. Порядком передбачено, що протягом 3 робочих днів після того, як прийнято рішення про виплату допомоги, центр зайнятості укладає з роботодавцем договір за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

Роботодавець не пізніше 10-го числа кожного місяця подає центру зайнятості відомості про працівників, що мають право на допомогу, а також протягом 5 календарних днів повідомляє про зміну цих даних.

Кошти для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю центр зайнятості перераховує на рахунок роботодавця щомісячно протягом 5 робочих днів після отримання від роботодавця відомостей про працівників, які мають право на допомогу.

Роботодавець виплачує допомогу працівникам за окремою відомістю не пізніше 3 робочих днів після отримання коштів від центру зайнятості. Копія цієї відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника подається центру зайнятості не пізніше 5 календарних днів після виплати працівникам допомоги.

Увага! Роботодавець не має права звільняти працівника, який отримував допомогу, протягом 6 місяців (а якщо допомога виплачувалася менше 180 календарних днів — протягом періоду, який дорівнює періоду виплати допомоги) з дня закінчення виплати за підставами, передбаченими п. 1 ст. 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), п. 1 ст. 36, ч. 3 ст. 38 КЗпП (ср. ). Інакше він зобов’язаний повернути центру зайнятості кошти в повному обсязі.

Крім того, за порушення порядку використання коштів «безробітного» Фонду на роботодавця може бути накладений штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням (ч. 2 ст. 38 Закону № 1533⁶).

⁶ Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.

ПДФО/ВЗ. Сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, винагород і страхових виплат, яку фізособа отримує з бюджетів і фондів соцстрахування, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 165.1.1 ПКУ). Тому ПДФО/ВЗ із суми виплаченої працівникам допомоги по частковому безробіттю ми не утримуємо.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суму допомоги по частковому безробіттю на період карантину відображаємо з ознакою доходу «128».

ЄСВ. Допомога по частковому безробіттю не входить до фонду оплати праці (п. 3.2 Інструкції зі статистики зарплати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5). Отже, ЄСВ на неї ми не нараховуємо і в ЄСВ-звіті за формою № Д4 не відображаємо.