Подружжя-ФОП під одним дахом

Спільна сумісна власність

Передусім, важливо розібратися, за яким правом «у ФОП-ЄП групи 2 є магазин (він записаний його власником)». Цілком може виявитися так, що це спільна сумісна власність подружжя. Тоді договір оренди може і не знадобитися.

Так, ч. 3 ст. 368 ЦКУ говорить про те, що майно, набуте подружжям у шлюбі, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором або законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 СКУ*:

* Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2497-III.

Згідно з п. 1 ст. 61 СКУ об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

У судів не виникає сумніву, що майно фізичної особи — підприємця, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів (спільних сумісних коштів або спільної праці подружжя).

Є нюанси з розділом такого майна при розлученні (пов’язаний з належністю майна фізособи-підприємця до речей для професійної діяльності), але це суті справи не змінює і не є темою нашої розмови.

Таким чином, навіть якщо магазин оформлений на чоловіка, дружина, яка «не фігурує» в правовстановлюючих документах на це майно, теж може бути його власником (при дотриманні перелічених вище умов).

Що ж таке спільна сумісна власність? Це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (ч. 1 ст. 368 ЦКУ). Співвласники майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлене домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 ЦКУ).

Те ж саме говорить і СКУ: дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СКУ).

Таким чином, незважаючи на те, що документи на магазин оформлені на чоловіка, дружина має право користуватися цим майном точно так само, як і він.

Тут можуть виникнути нюанси/проблеми, коли йтиметься про оформлення якихось дозвільних документів (ліцензування тощо). Але, судячи з усього, в автора запитання таких проблем не виникло.

Знову ж таки у податківців може бути своя «логіка». Часто для них має значення тільки той власник, який зазначений у правовстановлюючих документах на майно. Не можна виключати навіть абсурдну тезу про «безоплатну орендну послугу».

Якщо є бажання всього цього уникнути, ніхто не заважає подружжю відносини зі спільного використання приміщення магазину формалізувати. Наприклад, укласти і нотаріально посвідчити договір про умови використання спільної сумісної власності.

Договір оренди при такому «розкладі», як ви розумієте, укладати не потрібно і не доречно (як можна брати у строкове платне користування те, що і так належить тобі по праву).

Не спільна сумісна власність

Якщо ж описані вище умови не виконуються (не йдеться про спільну власність подружжя), договірне регулювання (оренда/позичка), вважаємо, також не обов’язково. Оскільки мова йде про одну сім’ю / про сімейні стосунки. Але податківці не сприймають такого підходу. Яскравий тому приклад — допомога члена сім’ї в підприємницькій діяльності. Податківці в будь-якому випадку вимагають укладення трудового договору. Хоча саме трудових відносин тут цілком може і не бути.

Тож можна в такому разі використовувати «недорогий» (з умовною орендною платою) договір оренди. Тут він можливий і невитратний, оскільки орендодавцем виступає ФОП на ЄП групи 2, а орендарем теж є єдиноподатник.

Хоча знову ж таки — це станом на зараз. У недалекому майбутньому (з початку другого півріччя 2020 року) здавання єдиноподатником нерухомості в оренду призводитиме до втрати права не платити земельний податок (відповідні новації передбачені законом, прийнятим на підставі законопроєкту № 1210).

У принципі, можливі й інші варіанти, наприклад договір позички (позичка — це передача майна в безоплатне користування за ч. 1 ст. 827 ЦКУ) між двома звичайними фізособами (не між підприємцями), але в них теж є низка нюансів/ризиків**.

** Детально про це ви можете прочитати в статтях: «Позичка нерухомості і підприємець на спрощенці» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 17), «Напутнє слово підприємцеві, який вирішив видати «нерухому» позичку…» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 18-19).