«Прибуткова» декларація: головне

Оновлена форма: врахуйте нюанс. Нагадаємо, що форму декларації з податку на прибуток¹ Мінфін оновив у грудні². Наказ № 481, яким були внесені останні зміни, був опублікований 20.12.2019 р. у бюлетені «Офіційний вісник України», 2019, № 98, ст. 3296 і з цієї ж дати (у більшості своїй) набрав чинності.

¹ Затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 467) з урахуванням останніх змін, внесених наказом Мінфіну від 14.11.2019 р. № 481.

² Про це ми повідомляли вас у замітці «Податок на прибуток: у новий рік — із новою декларацією» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 51-52).

Формально подавати оновлену форму платники зобов’язані починаючи зі звітних (податкових) періодів 2020 року. Але податківці ще до нового року почали морально готувати платників до подання вже оновленої форми (tax.gov.ua/media-tsentr/novini/402372.html; підкатегорія 102.20.01 ЗІР).

У ногу з ними йдуть і постачальники програмного забезпечення, що забезпечує можливість подання електронної звітності. Наприклад, MeDoc (www.medoc.ua/files/uploads/8dd098b0112e0cc48c896f1e41e36808.pdf), OPZ (opz.org.ua/index.php?name=News&op=article&sid=638) тощо. Водночас доступною залишається і стара форма документа.

Тобто можна відзвітувати як за старою, так і за новою формою. Податківці рекомендують — за новою, але відмовити в прийнятті за старою не мають права (п. 46.6 ПКУ ніхто не скасовував).

Зауважте: деякі зміни у формі декларації набрали чинності тільки з 01.01.2020 р². Відповідно застосовувати їх слід тільки зі звітних податкових періодів 2020 року. Так, додаток ПП при складанні декларації (вже за новою формою) за 2019 рік подавати не потрібно, що підтверджує й ДПСУ (лист від 16.01.2020 р. № 757/7/99-00-07-02-01-07).

Пов’язано це з тим, що за 2019 рік податківцям ще доведеться подавати окремий звіт про суми податкових пільг. Відповідно інформацію щодо пільг з податку на прибуток податкові органи зможуть почерпнути з такого звіту.

А ось починаючи зі звітних (податкових) періодів 2020 року подання окремого звіту з пільг скасовано. А отже, інформацію про пільги з податку на прибуток доведеться наводити у додатку ПП до «прибуткової» декларації.

Вище ми говорили про «класичну» форму декларації, тоді як для деяких платників передбачені особливі форми декларації. Зокрема:

— для платників на «податкових канікулах» згідно з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ — Спрощена податкова декларація³;

³ Форма якої затверджена постановою КМУ від 09.08.2017 р. № 592.

— для нерезидентів, які здійснюють діяльність на території України через постійні представництва та визначають суму оподатковуваного прибутку за особливими правилами (на підставі окремого балансу або розрахунковим шляхом), — одна з таких форм (залежно від способу визначення оподатковуваного прибутку):

а) Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;

б) Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Хто «у справі»? Звітувати з податку на прибуток зобов’язані:

1) платники податку на прибуток із числа резидентів, причому як високо-, так і низькодохідні платники. Окремо в числі платників варто виокремити такі категорії:

а) новостворені платники (зареєстровані протягом 2019 року). Для них перший звітний період річний (згідно з п.п. «а» п. 137.5 ПКУ). Тобто вперше вони звітують шляхом подання річної податкової декларації — за період діяльності у звітному (податковому) році (тобто з дати реєстрації до кінця 2019 року);

б) платники, що ліквідувалися (річні платники, які ліквідувалися протягом 2019 року, та квартальні, які ліквідувалися в IV кварталі). Останнім звітним (податковим) періодом згідно з п.п. 137.4.3 ПКУ для них є період, на який припадає дата їх ліквідації;

в) виробники сільгосппродукції. Податківці поступово вирівняли їх у статусі зі звичайними платниками податку . Незважаючи на пряму вказівку із п.п. 137.4.1 ПКУ про подання річної декларації, вони змушували таких платників рівнятися на 20-мільйонний поріг для визначення можливості подання квартальних/річних декларацій (підкатегорія 102.20.01 ЗІР);

г) платники, які порушили правила перебування на «податкових канікулах». Якщо такі платники в будь-якому звітному періоді порушили хоча б один критерій, зазначений у п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, або ж виплатили дивіденди, вони зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18 % і подати за цей період звичайну «прибуткову» декларацію;

2) постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України та визначають оподатковуваний прибуток у загальному порядку (п. 133.2, абз. 1 п.п. 141.4.7 ПКУ);

3) неприбуткові підприємства, установи та організації, які порушили у 2019 році неприбуткові умови (наведені в п. 133.4 ПКУ);

4) неплатники податку на прибуток, які у 2019 році виплачували доходи із джерелом походження з України нерезидентам-юрособам (пп. 134.1.3 і 141.4 ПКУ). Вони подають «прибуткову» декларацію із заповненими рядками 23 — 25 + додаток(ки) ПН до декларації.

Радує, що ДПСУ більше не вимагає утримувати податок на репатріацію та подавати «прибуткову» декларацію звичайних фізосіб (не ФОП).

Пояснює вона це тим, що ПКУ не визначено порядок оподаткування доходів із джерелом походження з України, виплачених нерезиденту-юрособі звичайним громадянином (не самозайнятою особою).

До якої податкової «здаватися»? У загальному випадку — до податкової за місцезнаходженням платника (тобто за основним місцем обліку).

Розглянемо деякі винятки із цього правила.

При зміні місцезнаходження згідно з ч. 8 ст. 45 БКУ та п. 10.13 Порядку № 1588⁴ сплачувати податок до закінчення поточного бюджетного року (читай — до 31 грудня) потрібно за місцем попередньої реєстрації. Але вже починаючи з 1 січня наступного року звітувати потрібно за новим місцезнаходженням (за основним місцем обліку). Податківці підтверджують це в категорії 102.20 ЗІР.

⁴ Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Після переведення до великих платників податку, тобто з початку податкового року подавати декларації з податку на прибуток платнику потрібно за новим місцем обліку (згідно з п. 64.7 ПКУ, роз’ясненням у підкатегорії 102.20.02 ЗІР і листом ДФСУ від 21.03.2018 р. № 8319/7/99-99-12-03-03-17).

У зворотній ситуації — при виключенні підприємства з Реєстру великих платників з 2020 року — декларацію за 2019 рік потрібно подати до податкової за своїм місцезнаходженням. Річ у тому, що з початку нового року такий орган знову стає для платника основним місцем обліку.

Як подавати? Для великих і середніх підприємств доступна тільки електронна форма подання декларації. Малі та мікропідприємства, на відміну від них, можуть також відзвітувати: (а) особисто або через уповноважену особу; (б) поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення.

При цьому визначати розмір підприємства для цілей ст. 49 ПКУ (для визначення способу подання податкової звітності) потрібно, орієнтуючись на бухоблікові критерії віднесення підприємств до відповідної категорії. Вони, нагадаємо, встановлені ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (див. роз’яснення в категорії 129.03 ЗІР).

Заповнення: ази. Наостанок почнемо готувати ґрунт для нашої наступної статті із цієї серії, нагадавши основні правила, якими слід керуватися при заповненні «прибуткової» декларації.

Декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року (якщо говоримо про квартальних платників) у гривнях без копійок з округленням за загальними правилами.

⁵ Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 р. № 2704-VIII.

Декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 та 48.4 ПКУ. Без них вона ризикує втратити статус податкової декларації.

До числа обов’язкових реквізитів належать у тому числі відмітки про додатки, які подають з декларацією, тому настійно рекомендуємо не забувати про їх проставлення, щоб не піддати себе та свою декларацію непотрібному ризику.

Також зауважте: заповненню підлягають усі рядки декларації та її додатків. За відсутності показників у відповідних рядках декларації або додатків ставлять прочерки (в електронній формі залишають порожніми).

Якщо заповнені рядки декларації, до яких передбачено подання додатків, то з декларацією обов’язково подають і відповідні додатки.

Окремо стоїть додаток ПН. На відміну від усіх інших, таких додатків може бути декілька (у разі, якщо дохід минулого року виплачували декільком юрособам-нерезидентам). У зв’язку із цим у спецполі завершальної частини декларації потрібно зазначити кількість поданих додатків ПН.

Додатки до рядків декларації, незаповнені через відсутність операцій (показників), подавати не потрібно (що підтверджує ДПСУ в підкатегорії 102.20.02 ЗІР).

Особливим додатком до «прибуткової» декларації є фінзвітність⁶. Згідно зі змінами, внесеними до форми декларації наказом № 481, з 01.01.2020 р. у завершальній частині декларації до спецполя ФЗ додалися поля для відмітки про те, яку фінзвітність (за П(С)БО чи МСФЗ) подає платник.

⁶ Детальніше про правила подання фінзвітності ви могли прочитати в статті «Фінзвітність-2019: готуємося до здавання» в попередньому номері нашого журналу.

Якщо враховувати те, що Мінфін відклав упровадження цього нововведення саме на 01.01.2020 р. (включивши його, таким чином, до другої хвилї змін), то напрошується висновок, що, як і додаток ПП (і комірка з ознакою про його подання), цю комірку також потрібно заповнювати починаючи зі звітних (податкових) періодів 2020 року.

Фінзвітність традиційно подаємо раніше, ніж саму декларацію. При електронному поданні першою краще подавати фінзвітність, а після отримання другої квитанції про її прийняття — й саму декларацію (з відміткою «+» про подану фінзвітність у спецполі ФЗ та відмітками про подані форми).