Податок за промислову нерухомість по‑новому

Що змінилося

З 23 травня в п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ зазначено чіткі правила, у яких випадках промбудівлі не є об’єктом оподаткування. А саме, щоб отримати звільнення, повинні виконуватися одночасно 3 умови:

— на звільнення можуть розраховувати суб’єкти господарювання, основна діяльність яких класифікується в секціях B — F КВЕД ДК 009:2010;

— під звільнення потрапляють будівлі промисловості, що належать до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) ДК 018-2000;

— звільнення отримують тільки тоді, коли промбудівлі, згадані вище, використовуються за призначенням у госпдіяльності і не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Спираючись на нові вимоги до застосування цього звільнення, можемо визначити основні зміни, які вони принесли.

Звільняють і ФОП

Передусім слід враховувати, що на звільнення можуть розраховувати не лише юрособи, але і ФОП !

Нагадаємо, що досі фіскали були категорично проти того, щоб ФОП отримували звільнення від сплати податку на нерухомість за промбудівлі. Податківці чіплялися за старі формулювання п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ, в яких згадувалися тільки промислові підприємства, а тому наполягали на тому, що ФОП не мають права на звільнення від сплати податку на нерухомість за промбудівлі, незалежно від того, використовують вони такі будівлі у своїй діяльності чи ні.

Дехто з ФОП боровся з таким свавіллям та дискримінацією. Такі спори доходили і до ВСУ. Але з жалем констатуємо, що суди достатньо часто ставали на бік фіскалів і відмовляли ФОП у праві на звільнення від сплати податку на нерухомість за промбудівлі з трактуванням — таке звільнення можуть отримати тільки підприємства.

Після 23.05.2020 р. фіскали вже так говорити не можуть.

Промисловість — основний вид діяльності

Звільнення отримають тільки ті суб’єкти господарювання (як ФОП, так і юрособи), у яких основним видом діяльності є виробництво промпродукції, тобто вони здійснюють діяльність, що класифікується в «промислових» секціях B, C, D, E і F згідно з ДК 009:2010.

Водночас зараз міститься ще одне уточнення: суб’єкти господарювання повинні не просто мати серед своїх видів діяльності промисловий код КВЕД, а цей промисловий код має бути основним.

Порядок визначення основного виду економічної діяльності підприємства наведений у Методологічних положеннях, затверджених наказом Держкомстату від 14.12.2006 р. № 607 (ср. ). У них сказано, що основним видом економічної діяльності визначено той вид діяльності підприємства, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість, при цьому він не обов’язково має частку 50 або більше відсотків у валовій доданій вартості (п. 2 Методологічних положень). Отже, основним видом діяльності буде той вид діяльності, частина якого серед усіх видів діяльності просто є найбільшою.

Для підприємств і ФОП-загальносистемників визначити їх основний вид діяльності не складно. Достатньо зазирнути юрособі у свою статистичну звітність, а ФОП-загальносистемнику — у декларацію про доходи. А ось у ФОП-спрощенців, які займаються не лише промвиробництвом, простежити їх основний вид діяльності без ретельної перевірки навряд чи вдасться. Тому вважаємо, що ФОП-спрощенці для отримання звільнення повинні мати просто промисловий код діяльності ЄДР і займатися виробництвом промпродукції, а ось підприємству або ФОП-загальносистемнику доведеться дотримуватися нової вимоги: основний вид діяльності — виробництво промпродукції.

Якщо ж промислові будівлі належать не промисловому підприємству, то в такому разі вони, як і раніше, будуть об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно на загальних підставах.

Що звільняють

Під звільнення підпадають усі нежитлові об’єкти, які класифікуються в групі 125 «Будівлі промислові та склади».

Звертаємо увагу: до 23.05.2020 р. фіскали давали добро на звільнення тільки щодо будівель, які підпадають у підкласи 1251.1 — 1251.9 класу 1251 «Будівлі промислові» групи 125 «Будівлі промислові та склади», а не взагалі щодо всіх будівель групи 125 згідно з ДК 018-2000 (категорія 106.2 ЗІР, не діє з 23.05.2020 р.).

Тепер же з-під оподаткування податком на нерухомість можуть випасти (за умови дотримання всіх інших вимог з п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ) і нежитлові будівлі, які належать до класу 1252 «Резервуари, силоси та склади», тобто йдеться про:

(а) резервуари та ємності; (б) резервуари для нафти і газу; (в) силоси для зерна, цементу й інших сипких мас; (г) холодильники та спеціальні склади; (д) складські майданчики.

На перший погляд здається, що в цій частині зміни не такі вже й глобальні. Але, на жаль, це не зовсім так. Річ у тому, що раніше фіскали самостійно висували вимогу про те, що для отримання звільнення потрібно, щоб ваша будівля класифікувалася як будівля з групи 125 згідно з ДК 018-2000. А отже, у разі відсутності такого коду в правовстановлюючих документах (забігаючи наперед, скажемо, що такий код у них не зазначають), ви могли довести, що вона належить до певної категорії просто виходячи з функцій, які виконуються нею.

Після того, як прямо в п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ з’явилася згадка про код будівлі, напевно фіскали вимагатимуть від промпідприємства наявності документа, який підтвердить належність будівлі до певного класу.

Де його відшукати, якщо в правовстановлюючих документах код відсутній? Вам доведеться отримати висновок у ДП «ДНДІАСБ» Держбуду про те, що ваша нерухомість є саме промбудівлею і потрапляє до групи 125 згідно з ДК 018-2000.

Використання промбудівлі

Крім того, відтепер п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ вимагає не лише обов’язково використовувати промислові будівлі виключно за призначенням, тобто в господарській діяльності, але і щоб цією господарською діяльністю займалися в таких приміщеннях саме власники (промпідприємство або ФОП, що займається промдіяльністю).

Якщо ж власник передає промбудівлю в оренду, лізинг або позичку іншій особі, навіть іншому промпідприємству або ФОП, який займається промдіяльністю і використовує ці будівлі за їх функціональним призначенням (для виробництва промпродукції), звільнення за такі будівлі не діє.

Така вимога не новина для промпідприємств. І до 23.05.2020 р. фіскали на місцях наполягали на тому, що передані в оренду промбудівлі втрачають свій необ’єктний статус, тобто податок за них підлягає сплаті на загальних підставах (див. ІПК ДФСУ від 23.08.2018 р. № 3701/6/99-99-12-02-03-15/ІПК і ГУ ДФС у Харківській обл. від 20.06.2018 р. № 2744/ІПК/20-40-12-03-21). Водночас у роз’ясненні в категорії 106.02 ЗІР (діяло до 23.05.2020 р.) головні фіскали натякали, що немає жодних обмежень щодо використання або невикористання зазначених об’єктів нерухомості в цілях застосування п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ! Але на практиці було все по-іншому. Тепер, як бачимо, законодавці прямо прописали вимогу фіскалів у ПКУ, отже, вже не відкрутитися.

Утрата промбудівлею необ’єктного статусу у випадку передачі її в оренду (лізинг, позичку) зрозуміла, коли в оренду передають усю будівлю. Тоді платити податок слід за всю будівлю.

Водночас достатньо часто промпідприємства передають в оренду не всю будівлю, а тільки її частину, а інші приміщення в будівлі використовують у своїй діяльності. Як у такому разі визначити, яка частина будівлі є необ’єктною, а за яку слід платити податок на нерухомість?

Поки що фіскали із цього приводу не висловлювалися. На наш погляд, було б справедливо, якщо б податок платили тільки за площі, здані в оренду (лізинг, позичку). А за інші отримували звільнення.

Водночас не факт, що із цим погодяться фіскали. Так, наприклад, у подібній ситуації, коли для сільгоспбудівель передача в оренду стала перешкодою для отримання звільнення, фіскали заявили, що не має значення, вся будівля здається в оренду чи її частина. У будь-якому випадку звільнення від податку на нерухомість за таку будівлю аграрій отримати не може. На їхню думку, сам факт передачі будівлі або її частини в оренду позбавляє цю будівлю статусу звільнених від оподаткування.

Тому не виключено, що вони в цьому випадку підходитимуть до цієї ситуації за таким же принципом.

Тим же, хто здає частину будівлі в оренду, радимо отримати індивідуальну консультацію із цього приводу на свою адресу. І робити так, як вони говорять, або домагатися визнання своєї позиції, можливо, навіть через суд.

Утратили звільнення

Тим, хто не може дотримуватися нових вимог з приводу отримання звільнення щодо промбудівель (наприклад, передають свою промбудівлю в оренду), слід пам’ятати, що нові вимоги щодо отримання звільнення з’явилися з 23.05.2020 р. Тому об’єкт оподаткування у вигляді промбудівлі у вас виникає з 23.05.2020 р.

У зв’язку з цим постає питання: з якої дати слід нараховувати податок за новий об’єкт оподаткування?

У ст. 266 ПКУ специфічних правил для нарахування податку у випадку переходу нерухомості з розряду необ’єктних до розряду об’єктних не передбачено. Передбачено тільки правила визначення дня відліку для нарахування податку в разі переходу права власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5 ПКУ). Але це не наш випадок, оскільки в нас право власності було на нерухомість, яка стала об’єктом оподаткування, і раніше. Тому вважаємо, що нараховувати податок слід із того дня, коли промбудівля стала об’єктом оподаткування.

Якщо причиною цього було внесення змін до п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ, то нараховувати податок слід з 23.05.2020 р. Отже, у травні за таку нерухомість податок сплачується за 8 днів. А далі все залежить від того, скільки така будівля перебуватиме у вас в об’єктному статусі.

Звертаємо увагу! ФОП-промисловцям як фізособам податківці нараховуватимуть податок на нерухомість за промбудівлі тільки в наступному році. Річ у тому, що ППР з нарахованим податком на нерухомість за 2020 рік ФОП отримають у наступному, 2021 році. Тому зараз говорити про отримання ними звільнення не будемо.

Що ж до юросіб, то оскільки вони нараховують податок самостійно, для них нововведення може стати фатальним з 23.05.2020 р.

У зв’язку з цим у юросіб відразу з’являється ще одне запитання: в який строк слід відзвітувати за нововиявлений об’єкт оподаткування?

Спочатку зазначимо, що п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ не надано звільнення від сплати податку на нерухомість, а переведено будівлю в розряд необ’єктних. Тому якщо з 23.05.2020 р., наприклад, шляхом здавання в оренду промбудівлі промпідприємство стає зобов’язаним платити за нього податок і до того ж:

— звітність за інші об’єкти нерухомості на визначеній території не подавало, то йому слід подати звітну декларацію й у ній розрахувати податок за ті періоди, коли промбудівля стане в цьому році об’єктом оподаткування;

— звітність за інші об’єкти нерухомості на початку 2020 року подавали, то слід провести уточнення податку.

Якщо виник об’єкт з 23.05.2020 р., то й у звітній, і в уточнюючій декларації слід нарахувати податок починаючи з ІІ кварталу 2020 року.

При цьому в ст. 266 ПКУ не передбачено конкретних строків для подання як звітної, так і уточнюючої декларації в разі виникнення об’єкта оподаткування не через купівлю-продаж об’єкта нерухомості. Тому вважаємо, що не буде проблем, якщо подати і звітну, і уточнюючу декларацію з податку на нерухомість до закінчення граничного строку сплати податкових зобов’язань за період, у якому нерухомість з розряду необ’єктної перейшла в розряд об’єктної.

Якщо це відбулося з 23.05.2020 р., то й уточнюючу, і звітну декларацію слід подати не пізніше за 29.07.2020 р.

Водночас не виключено, що фіскали можуть вимагати подавати і звітну, й уточнюючу декларацію при набутті нерухомістю об’єктного статусу в ті самі строки, що й у разі купівлі-продажу, тобто протягом 30 к. дн. з дня виникнення права власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5 ПКУ).

Водночас якщо шляхом здавання в оренду промбудівлі вона стала об’єктом з 23.05.2020 р., то можете ігнорувати такі вимоги фіскалів і подати звітну або уточнюючу декларацію до 29.07.2020 р. Річ у тому, що протягом червня як мінімум діятиме мораторій на податкові штрафи, а тому якщо ви подасте цю звітність до дати сплати зобов’язань за ІІ квартал 2020 року, то покарати вас не зможуть.

Уточнюємо податок

Про те, як заповнити декларацію з податку на нерухоме майно, ми говорити не будемо. Річ у тому, що за останні декілька місяців її подавали неодноразово.

Пам’ятайте тільки те, що:

— у шапці декларації вам слід заповнити графу «починаючи з», зазначивши місяць, у якому за промбудівлю слід нарахувати податок;

— ми говоримо про нежитлові об’єкти, тому для виправлення слід брати додаток 2 і податок у ньому слід нараховувати в ручному режимі. При цьому якщо промбудівля стала об’єктом з 23.05.2020 р., тобто в другому місяці ІІ кварталу, то в графі 10 вам слід зазначити кількість місяців — 2. А податок розраховувати не за повні два місяці, а за 8 днів травня й увесь червень та два наступні квартали (у гр. 11 і 12 потрібно буде зазначити трійки);

— для нарахування податку слід брати ту ставку, яку встановить орган місцевого самоврядування. Якщо виявите, що для вашої нерухомості немає ставки податку для промбудівель, то звітність ви повинні подати все одно. Але оскільки розмір податку визначатимете за ставкою 0 %, то й платити до бюджету нічого не доведеться .