Нові підакцизні товари (у т. ч. деякі розчинники): що врахувати ВСІМ

¹ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX.

Про що йдеться? Товари, зазначені в п.п. 215.3.4 ПКУ, є підакцизними товарами, і саме в їх полку з 23 травня прибуло. Додалися:

1. Розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу (код УКТ ЗЕД 3814 00 90 90). Тобто ті, в яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів (лист ДМСУ від 03.06.2020 р. № 16-4/16-02-02/7/1302).

2. Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350 °C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового (коди за УКТ ЗЕД: 2710 19 62 00 — 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00). Тут, знов-таки, опис підакцизного товару має не менше значення, ніж коди за УКТ ЗЕД. Тому підакцизними стали саме «палива рідкі…» з переліченими кодами, а не всі товари з переліченими кодами.

Заборона роботи на спрощенці: з одним нюансом. Усім відомо, що підакцизні товари та робота на спрощеній системі — речі майже несумісні. Якщо точніше, то згідно із п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку груп 1 — 3 суб’єкти господарювання (юрособи та ФОП), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у ємностях до 20 л²).

² А також діяльності фізосіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин, яка, зі зрозумілих причин, нас у цій статті не цікавитиме.

Зберігати нові підакцизні товари, навіть працюючи на спрощенці, не заборонено (але з ліцензійним нюансом, про який — окремо наприкінці статті).

Реєстрація платником акцизу. Цю процедуру зобов’язані пройти: (1) виробники нових підакцизних товарів (згідно з п.п. 212.1.1 ПКУ); (2) імпортери (п.п. 212.1.2 ПКУ); (3) роздрібні реалізатори підакцизних товарів (п.п. 212.1.11 ПКУ) та (4) особи³, постійні представництва, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 ПКУ).

³ У тому числі юридичні особи, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Але стосовно п. 3 (роздріб) потрібно зазначити, що «клуб роздрібних торговців» (він же «клуб платників так званого «роздрібного» акцизу») відкритий не для всіх! У розумінні п. п. 14.1.212 ПКУ реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Тут немає місця новим підакцизним товарам. Отже, роздрібні торговці можуть зітхнути з полегшенням. Але з урахуванням сказаного нижче.

Згідно з п.п. 14.1.141¹ ПКУ пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 ПКУ.

І ось тут уже наші «новачки» зіграють (оскільки зазначені у п.п. 215.3.4 ПКУ). Відповідно ті, хто має з ними справу, потрапляють у п. 4 (особи, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 ПКУ)).

Водночас потрібно дуже уважно читати визначення з п.п. 14.1.212 ПКУ, що стосується / не стосується операцій з реалізації пального.

Зокрема, рятувальним колом може стати виняток, згідно з яким не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України в споживчій тарі ємністю до 5 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

СЕАРПСЕ. Насамперед звертаємо вашу увагу на те, що згідно з п.п. 14.1.6 ПКУ акцизний склад — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Єдине: не є акцизним складом згідно з п.п. «ґ» п.п. 14.1.6 ПКУ приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 л включно, отримане від виробника або особи, що здійснила його розлив у таку тару.

Якщо ваші приміщення/території є акцизними складами, зауважте: об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу (у тому числі пересувного) будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

— отримані з інших акцизних складів (у тому числі пересувних), підтверджені зареєстрованими в ЄРАН акцизними накладними;

— ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належним чином оформленою митною декларацією;

— вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування або оподатковується на умовах, установлених ст. 229 ПКУ, підтверджені зареєстрованими в ЄРАН акцизними накладними.

Облікові картки в СЕАРПСЕ платникам акцизного податку автоматично відкривають за кожним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД.

При цьому система забезпечує автоматичний облік у розрізі платників — розпорядників акцизних складів (у тому числі пересувних) за кожним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД: (1) обсягів залишків пального, на які платники мають право зареєструвати АН та РК у ЄРАН; (2) обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих АН та РК, зареєстрованих у ЄРАН; (3) обсягів пального, виробленого на митній території України або ввезеного, з яких сплачений акцизний податок, які оподатковуються на умовах, установлених ст. 229 ПКУ, не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування; (4) обсягів пального, на які платники зареєстрували заявки на поповнення обсягів залишку пального за рахунок коштів, сплачених до бюджету, в СЕАРПСЕ.

Ліцензування. Виробництво, роздрібна й оптова торгівля, а віднедавна й зберігання (!) пального, підлягають ліцензуванню (під загрозою величезних штрафів). Правила гри при цьому прописані в Законі № 481⁴. При цьому «експлуатується» визначення пального з п.п. 14.1.141¹ ПКУ. Відповідно «новачки» з п.п. 215.3.4 ПКУ також «у справі».

⁴ Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Головні моменти, пов’язані з ліцензуванням операцій з пальним, знайдете в наступній таблиці.

Згідно з ч. 16 ст. 15 Закону № 481 суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право його зберігання в місцях виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії.

Суперважливий нюанс, який може стати в пригоді тим, чия діяльність «стосується» тих же розчинників та/або розріджувачів (код УКТ ЗЕД 3814 00 90 90) в дрібній тарі. Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або його зберігання виключно в споживчій тарі до 5 л, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю або на зберігання пального не отримують (згідно з ч. 21 ст. 15 Закону № 481)!

Усі інші, відповідно, отримують (у деяких випадках за спрощеною процедурою)⁵.

⁵ Вам буде цікавою, зокрема, стаття «Каверзні питання щодо ліцензування зберігання пального» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 10).