Карантин vs стягнення податкового боргу, ППР за штрафами

Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання

Давайте розберемося, по-перше, наскільки правомірні дії податківців, а по-друге, що можна зробити в цьому випадку.

Розпочнемо з того, що в нашій ситуації платник задекларував суму податкових зобов’язань (ПЗ) із земельного податку. А отже, маємо справу із самостійно узгодженою сумою ПЗ (п. 54.1 ПКУ). У разі несплати ПЗ у встановлений ПКУ строк — зобов’язання автоматично перетворюється на податковий борг (п.п. 14.1.175 ПКУ).

Строки сплати податків на період карантину ніхто не переносив. З плати за землю є своє специфічне зміщення строку сплати. Але воно стосується тільки зобов’язань за квітень¹. Граничний строк сплати земельного податку за лютий 2020 року — 30.03.2020 р. Момент вчинення порушення (несплата податку) припадає на період з 01.03.2020 р. по 31.05.2020 р. За порушення, вчинені в цей період, штрафні санкції не застосовуються (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але! Звільнення діє тільки в частині штрафних санкцій — штрафу за ст. 126 ПКУ за несвоєчасну сплату податку не буде, якщо ПЗ буде погашене до 31.05.2020 р. включно². А ось норми щодо стягнення податкового боргу, у тому числі й право податкової застави, — у період карантину продовжують діяти.

¹ Подробиці знайдете в статті «Другий пакет» допомоги від законодавця: земельно-нерухомі новини, оренда, ліміти єдиноподатників» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 14). Див. також інформаційний лист ДПСУ № 9 від 08.04.2020 р.

² Важливі нюанси із цього приводу знайдете в статті «Звільнення від податкових штрафів: вникаємо в деталі» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 16).

Отже, після закінчення граничного строку сплати задекларованих ПЗ із земельного податку ця сума перетворюється на податковий борг.

У 59.1 ПКУ сказано, що, якщо платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлений строк, податковий орган направляє йому податкову вимогу.

У принципі, податкову вимогу, як і інше рішення податківців, можна оскаржити, наприклад, в адміністративному порядку. Але у випадку, що розглядається нами, її оскаржити не можна — п. 56.11 ПКУ говорить, що грошове зобов’язання, самостійно визначене платником, оскарженню не підлягає.

Далі. Згідно з п. 89.1 ПКУ — з дня виникнення податкового боргу із самостійно визначених ПЗ (тобто наступного дня після закінчення граничного строку сплати) щодо несплачених сум податкового зобов’язання в податківців виникає право податкової застави. Не рекомендуємо перешкоджати податковому керуючому описувати майно. Якщо не допустити його на підприємство, податківці можуть звернутися до суду для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (пп. 89.4 і 91.4 ПКУ).

При цьому зазначимо, що сама собою податкова застава становить реальну загрозу, тільки якщо податковий борг не буде погашений протягом 60 к. дн. з дня вручення податкової вимоги (п. 95.2 ПКУ):

Якщо податковий борг буде погашений протягом 60 к. дн., то, у принципі, проблему вирішено (+ штрафу за несвоєчасну сплату податку не буде, оскільки порушення вчинено в період з 01.03.2020 р. по 31.05.2020 р.).

При цьому зазначимо, що за наявності податкового боргу посадовим особам підприємств може загрожувати адміністративна відповідальність за ст. 163² КУпАП. При цьому звільнень від адміністративної відповідальності на період карантину немає.

Для єдинників груп 1 — 3 є ще один негативний наслідок. Так, якщо податківці виявляють наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, то платник «злітає» з єдиного податку (п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ).

А якщо платити нічим?

Списання податкового боргу як такого, що виник у результаті форс-мажорних обставин. Якщо неможливість платити викликана наслідками карантину, то можна вимагати визнати податковий борг безнадійним (тобто списати його). Згідно з п. 101.2.4 ПКУ безнадійним податковим боргом визнається податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Карантин (а точніше, пов’язані з ним заборони та обмеження) — на законодавчому рівні визнано форс-мажором. Але має бути ще безпосередній зв’язок між обставинами форс-мажору і неможливістю виконання зобов’язання. У цьому випадку — докази того, що саме карантин призвів до виникнення податкового боргу платника.

Хоча, з одного боку, відсутність грошей — це й не форс-мажор. Але! Саме форс-мажор став причиною їх відсутності. Якщо в результаті заборон/обмежень зірвалися постачання або вам узагалі було заборонено провадити діяльність, то, по суті, ви позбулися засобів і можливості сплачувати податки саме в результаті карантину.

Якщо платник доведе наявність зв’язку між виникненням податкового боргу і форс-мажором, то він може вимагати списання податкового боргу, що виник у період карантину.

Для того щоб скористатися нормою з п. 101.2.4 ПКУ, потрібно:

(1) отримати сертифікат Торгово-промислової палати, який підтверджує факт форс-мажору. Для цього потрібно подати до ТПП заяву згідно з додатком 3 до Регламенту ТПП³;

³ ucci.org.ua/zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhornikh-obstavin

(2) після отримання сертифіката ТПП звернутися з письмовою заявою (у довільній формі) до податкової (за місцем виникнення податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника) для списання боргу. До заяви додаються документи, наведені в п.п. 4 п. 2.1 розд. II Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 577 (ср. ). У разі відмови — рішення податківців може бути оскаржене через суд.

У разі визнання податкового боргу безнадійним — він підлягає списанню. Відповідно припиняється й право податкової застави щодо податкового боргу (п.п. 93.1.2 ПКУ).

Розстрочення/відстрочення податкового боргу (ст. 100 ПКУ). Також можна скористатися процедурою відстрочення/розстрочення податкового боргу.

Підстави для розстрочення і відстрочення (як і перелік документів, що підтверджують такі підстави) встановлені постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1235. Серед них є й випадок форс-мажорних обставин. Тому для розстрочення/відстрочення податкового боргу теж потрібно буде отримати сертифікат ТПП.

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник повинен звернутися до податкової за місцем виникнення грошового зобов’язання (податкового боргу) або за місцем обліку і подати заяву за формою додатка 1 до Порядку № 574⁴.

⁴ Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міндоходів України від 10.10.2013 р. № 574.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з (п. 3.1 розд. III Порядку № 574):

— переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

— аналізу фінансового стану;

— графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

— розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Зверніть увагу: як розстрочення, так і відстрочення надається не безкоштовно, а під відсотки. Їх сума розраховується за такою формулою:

Виходить, якщо платити нічим, є сенс у період карантину «тягнути» з поданням декларацій (враховуючи, що немає штрафних санкцій за неподання/несвоєчасне подання декларацій), щоб зобов’язання не вважалися узгодженими і не перетворилися на податковий борг.

Нараховують штраф, незважаючи на мораторій

За податкові порушення, вчинені в період з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

І до декларації з податку на прибуток за 2019 рік це звільнення також повинне застосовуватися. Адже про факт вчинення порушення (несвоєчасного подання декларації) ми можемо говорити з того моменту, коли порушені граничні строки подання декларації (поки вони не минули — порушення як такого немає)⁵. Граничний строк подання декларації з податку на прибуток за 2019 рік — 2 березня 2020 року. А отже, момент вчинення порушення припадає вже на період, коли діє звільнення від штрафів.

⁵ Подробиці — у статті «Звільнення від податкових штрафів: вникаємо в деталі» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 16).

Тому в цьому випадку потрібно оскаржувати отриманий ППР. Причому, напевно, ви знаєте, що Законом № 540⁶ були продовжені строки подання скарг та їх розгляду податківцями. На період до 31.05.2020 р. (включно) перебіг строків за ст. 56 (у частині процедури адміністративного оскарження) призупиняється.

⁶ Закон України від 30.03.2020 р. № 540-IX.

Але! Щодо подання скарги за ППР з нарахованою сумою штрафів, з продовженням строків не все так однозначно.

Адже згідно з п. 57.3 ПКУ платник повинен сплатити зобов’язання за ППР (на штрафи) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР, окрім випадку, коли протягом цього строку такий платник починає оскарження рішення контролюючого органу. Зверніть увагу: по суті, ця норма говорить про те, що, для того щоб зобов’язання за ППР не стали узгодженими і не перетворилися на податковий борг, почати процедуру оскарження потрібно протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР. Ця норма більш спеціальна (тобто має пріоритет у застосуванні), ніж «загальна» — з п. 56.3 ПКУ (яка передбачає, що оскаржувати ППР можна протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР). І на неї НЕ поширюється норма про призупинення перебігу строків. Продовження стосується тільки строків за ст. 56 ПКУ.

А ось строки розгляду скарги податківцями продовжуються на період карантину: а саме зупиняються на період до 31.05.2020 р. і відновлюються з 01.06.2020 р. (п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Те, що податківці можуть «довго» розглядати скаргу, — для платника в цьому випадку не так важливо. Оскільки протягом усього періоду оскарження зобов’язання за ППР вважається неузгодженим. Відповідно податковий борг не виникає. І надіслати податкову вимогу на його сплату податківці не мають права. І не можуть вони, наприклад, застосувати процедуру податкової застави.

Тому важливо не пропустити строк подання скарги на ППР.