Водій привіз адмінштраф: чи можна овитратити?
Згідно з приміткою до ст. 122 КпАП у разі перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів суб’єктом правопорушення може бути:
— особа, яка керувала транспортним засобом;
— а якщо порушення зафіксоване в автоматичному режимі — відповідальна особа, зазначена в ч. 1 ст. 142 КпАП, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 142 КпАП відповідальна особа— це
«фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, — належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, — особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи».
Аналогічна норма закріплена також у ст. 531 Закону № 3353*.
* Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353-XII.
Як би то не було, у будь-якому випадку за порушення карають конкретну фізичну особу. Юридичну особу не карають.
Знову ж таки, судячи із ситуації, маємо справу з класичною поки що ситуацією — порушення виявлене у звичайний спосіб (не в автоматичному режимі). Тобто до «відповідальних осіб» (прямої вини яких може і не бути) ми і не доходимо в принципі.
Далі. Адмінштраф повинен сплатити сам порушник/відповідальна особа. Зі своєї кишені. У цьому логіка перевиховного ефекту КпАП — він досягається через створення для порушника певних незручностей. Так, згідно зі ст. 307 «Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу» КпАП:
— «Штраф має бути сплачений порушником не пізніш…»;
— «Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України…».
Важливо! Тобто ні платити штраф за порушника/відповідальну особу, ні компенсувати сплачений порушником/відповідальною особою штраф підприємство не повинно.
Єдине, у випадку зі штрафом на відповідальну особу остання має право зворотної вимоги до особи, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення порушення (ст. 531 Закону № 3353). Тобто директор юрособи — власника транспортного засобу (відповідальна особа), що сплатив штраф, може потім стягнути відповідну суму з конкретного водія-порушника. Але, знову ж таки, це не наша ситуація.
Як бути, якщо підприємство все-таки сплатить/компенсує сплачений адмінштраф? Подібна «адмінштрафна» сплата/компенсація потрапить під ЄСВ/ПДФО/ВЗ-оподаткування за повною програмою.
Так, п.п. 2.3.4 Інструкції № 5** відносить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, зокрема, виплати індивідуального характеру на користь працівників.
** Інструкція зі статистики зарплати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Сума адмінштрафу, сплаченого (компенсованого) підприємством замість водія, на наш погляд, якраз і є такою виплатою. Отже, вона ввійде до бази справляння ЄСВ у складі зарплати.
З точки зору ПДФО і ВЗ сума адмінштрафу, сплачена (компенсована) підприємством за водія, перетворюється для останнього на оподатковуваний дохід. Причому оскільки цей дохід наданий у негрошовій формі, до бази оподаткування ПДФО він повинен потрапити збільшеним на «натуральний» коефіцієнт.
При ставці податку 18 % його величина дорівнює 1,219512.
При утриманні ВЗ «натуральний» коефіцієнт не використовуємо.
Не хочете морочитися з податками, але хочете допомогти водієві матеріально? Подумайте над варіантом видачі йому нецільової благодійної допомоги у зв’язку із сімейними обставинами. Уся річ у тому, що надана резидентом сума такої допомоги, яка сукупно за 2020 рік не перевищує 2940 грн, не оподатковується ПДФО, ВЗ і ЄСВ. І в цю суму спокійно вміщаються штрафи за порушення швидкості.
Нагадаємо, що в заяві про надання матдопомоги працівник повинен зазначити, що він просить надати саме нецільову благодійну допомогу.
У формі № 1ДФ суму нецільової благодійної допомоги показують з ознакою доходу «169». У Звіті з ЄСВ вона не відображається***.
*** Детальніше про нецільову благодійну допомогу ви можете прочитати в статті «Увесь місяць у відпустці ВСІ: матдопомога, премія, відпустка директора» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 16).
Що стосується витрат, то безперечно в будь-якому з варіантів (сплата/компенсація/нецільова благодійна допомога) — це не що інше, як витрати підприємства. Бухгалтерський облік витрат підпорядковується П(С)БО 16 «Витрати». І якщо витрати підприємства відповідають поняттю «витрати» (тобто очікується зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, п. 3 НП(С)БО 1, п. 5 П(С)БО 16), то їх обліковують за правилами цього стандарту. Тобто визнають витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені, або (якщо їх неможливо прямо пов’язати з доходом) витратами в періоді їх понесення (п. 7 П(С)БО 16).
«Винаходити велосипед» з використанням рахунка 44, вважаємо, немає жодного сенсу****.
**** Цікаві нюанси знайдете в статті «Нерозподілений прибуток підприємства: можливості використання» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 11).
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)