Запити податківців: ввічливість та обачність

На якій підставі запит? Надіслати запит «за своїм хотінням» податківці не вправі. Для цього має бути конкретна підстава, передбачена в п. 73.3 ПКУ (список яких продубльовано в п. 12 Порядку № 1245¹. Незважаючи на те, що Порядок № 1245 нещодавно оновлювався постановою від 29.01.2020 р. № 61, підстави, перелічені в ньому, наведено в «допотопній» редакції. Варіанти можуть бути такими:

¹ Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245.

1) за результатами аналізу податкової інформації² виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків (!) податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи.

² Отриманої в установленому законом порядку.

Головне податкове відомство рекомендує своїм місцевим підлеглим зазначати у своїх запитах:

а) факти, що свідчать про порушення платником (тобто тим, кому надсилають запит) законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено;

б) відомості, які є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення платником податків податкового та іншого законодавства та підтверджують підстави для направлення запиту. Такими даними можуть бути матеріали перевірок або зустрічних звірок інших платників, інша податкова інформація, отримана та оброблена податківцями в установленому ст. 72 — 74 ПКУ порядку.

Але ось тільки фактично податківці далеко не завжди утрудняють себе зазначенням таких відомостей. Як результат — велика кількість судових позовів. Причому якщо Верховний Суд (далі — ВС) займає достатньо консолідовану позицію, то «внизу» ситуація подібна до маятника. Цілком імовірне й негативне для платника рішення .

Так, ВС зазначає таке: запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків (!) податкового законодавства. Без повідомлення зазначених фактів платник податків позбавлений об’єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

І «підносять гарбуза» податківцям, коли (зокрема) запит податківців, окрім загального посилання на наявність певних відомостей, які свідчать про порушення платником податків вимог податкового законодавства, не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка б вказувала на порушення з боку платника податків відповідних законодавчих вимог (www.reyestr.court.gov.ua/Review/90458712);

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків³. Податківці часто в запитах на цій підставі наводять загальні формулювання, що не дають можливості чітко зрозуміти, про які саме порушення йдеться.

³ Про курйозну ситуацію, коли податківці надіслали платнику запит на обґрунтування розбіжності в показниках декларації з податку на прибуток і ПДВ, ви могли прочитати у статті «Запити від фіскалів про незбіг ПДВшних і «прибуткових» показників» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 32).

Знову ж таки, ВС підтримує платників (але не факт, що пощастить у першій або апеляційній інстанції), коли:

— запит податківців відсилає виключно на факти, що стосуються господарської діяльності контрагентів платника податків та в них не зазначено факти здійснених порушень самим платником податків (www.reyestr.court.gov.ua/Review/89191143);

— запит податківців не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка свідчила б про порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого законодавства. Якщо в наказі правовою підставою проведення перевірки зазначено п.п. 78.1.4 ПКУ, то в запиті, невиконання якого позивачем стало підставою для призначення позапланової перевірки, повинно було зазначено про виявлену недостовірність даних у відповідній податковій декларації (www.reyestr.court.gov.ua/Review/86504403);

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання ним: (а) податкової накладної (ПН) покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН, передбачених п. 201.1 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК; (б) акцизної накладної (АН) покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації АН;

5) при проведенні зустрічної звірки;

6) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана ВРУ, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених таким міжнародним договором;

⁴ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України…» від 03.12.2019 р. № 323-IX.

8) в інших випадках , визначених ПКУ. На бажання податківці можуть трактувати цю підставу дуже широко, але важливо, що такі «інші випадки» мають бути визначені ПКУ. І, по-хорошому, податківці повинні наводити у своїх запитах конкретні підстави, які випливають із норм цього Кодексу.

Важливо: цитування повного тексту конкретної норми ПКУ не вважається вказанням підстави для направлення запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує!

Що ще повинен містити запит? Окрім підстави для направлення запиту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує (те, про що мы говорили вище), запит повинен містити:

1) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати. Податківці практикують зазначення загальних назв документів (у тому числі їх невиключний перелік), які їм потрібні, а також періоду, за який вони складені;

2) печатку контролюючого органу.

Запит може бути направлений не лише в паперовій, але й в електронній формі. В останньому випадку обов’язковим є накладення кваліфікованого підпису керівника (заступника керівника) органу ДПС (згідно з п. 9 Порядку № 1245).

Відповідати чи не відповідати? Якби із запитами податківців було все гладко, таке запитання навіть і не виникало б. Але сам ПКУ дає нам з вами привід подумати, перш ніж відповідати на запит. Згідно з абз. 20 п. 73.3 ПКУ у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абз. 1 — 5 п. 73.3 ПКУ, платник звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Аналогічні за своєю суттю положення містить також п. 16 Порядку № 1245.

Це, власне, всі ті вимоги, про які йшлося вище.

Визнавало право платників не відповідати на запит і головне податкове відомство (листи ДФСУ від 11.11.2015 р. № 24065/6/99-99-22-04-02-15 і від 30.06.2016 р. № 635/3/99-99-11-04-04-11).

У той же час завжди краще віддати перевагу «ввічливій відмові», ніж ігнорувати запит (який складено з порушеннями). Посилатися при цьому потрібно на той же п. 73.3 ПКУ, що надає платникам право не відповідати на запит у такому разі.

Які строки для відповіді? Відповісти на запит потрібно протягом 15 роб. дн. із дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).

У разі проведення зустрічної звірки подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, потрібно протягом 10 роб. дн. із дня, наступного за днем отримання запиту.

Але важливо зауважити, що згідно з п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків, установлених, зокрема, ст. 73 і 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів, які надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

⁵ Детальніше про що ви могли прочитати у статті «Адаптивний карантин — до 31 жовтня. Продовжуємо «карантинні» відпустки» попереднього номера журналу.

Виняток: запити щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення ПДВ. Відстрочення щодо відповідей на такі запити ПКУ не передбачає.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, у якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Але це нам з вами загрожує не раніше 1 листопада.

Знову ж таки, можливо, безпечніше відповісти податківцям, що відповідь буде надана їм у встановлений строк після карантину (з посиланням на п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Якщо відповідаєте на запит, то це повинен бути лист, який має містити:

1) номер і дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;

2) інформацію, яка запитується органом ДПС.

Чи загрожує перевірка? Якщо податківців ігнорувати (не надати інформацію у відведений строк), чи може це мати згубні наслідки? Так, у цьому разі податківці можуть провести документальну позапланову перевірку згідно з тими ж пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9, 78.1.19 ПКУ.

Але на період дії карантину перебіг строків для відповідей на запити податківців зупинено (див. вище, у тому числі виняток).

Знову ж таки, пам’ятаємо й п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Ним установлено мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок на період з 18.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Як винятки (серед документальних позапланових) при цьому зазначені лише перевірки, що проводяться за зверненням платника податків , а також за підставами, визначеними пп. 78.1.7 (реорганізація, ліквідація тощо) та 78.1.8 ПКУ (законність декларування бюджетного відшкодування з ПДВ). Але це не наш випадок, тому жодних перевірок (принаймні до завершення дії карантину) бути не повинно!