* Стаття «Регулювання цін на соціально значущі товари» (журнал «Бухгалтер 911», 2022, № 3).
Повторення — мати навчання. Тому нагадаємо, що на низку соціально значущих товарів на період карантину встановлений граничний рівень торговельної надбавки.
Соціально значущі товари, на які поширюється торговельна надбавка 10 %: (1) хліб житньо-пшеничний; (2) батон; (3) крупа гречана; (4) цукор-пісок; (5) борошно пшеничне вищого ґатунку; (6) макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого ґатунку); (7) молоко пастеризоване жирністю 2,5 % (у плівці); (8) олія соняшникова; (9) яйця курячі категорії С1; (10) птиця (тушка куряча); (11) масло вершкове жирністю 72,5 %.
Причому п. 414 «карантинної» постанови встановлено граничний рівень торговельної надбавки в розмірі не більше 10 % оптово-відпускної ціни на соціально значущі товари (див. перелік у врізці) з урахуванням рекламних, маркетингових, логістичних послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов’язаних з реалізацією кінцевому споживачу.
Як же розуміти такі вимоги Кабміну? Не так, як раніше ☺.
У тому сенсі, що свого часу ми вже мали справу з держрегулюванням цін на схожий «продуктовий кошик». Усе «танцювало» від постанови КМУ від 25.12.96 № 1548. Про це регулювання ми, на щастя, давно вже забули. Але воно нам зараз стане у пригоді, щоб проілюструвати застосування сьогоднішніх обмежень. На контрасті, так би мовити.
Так от, раніше базою була задекларована оптова ціна виробника (митна вартість). А надбавку у межах «ліміту» ділили між собою всі посередники між виробником (імпортером) і кінцевим покупцем (у т. ч. оптовики).
Зараз усе інакше! Регулюється тільки рівень торговельної надбавки роздрібного продавця. А базою для нього є не задекларована оптова ціна виробника (митна вартість), а оптово-відпускна ціна, за якою роздрібник придбав товар у оптовика/виробника/імпортера.
Ще один момент. Що означають слова «з урахуванням рекламних, маркетингових…, інших послуг, пов’язаних з реалізацією кінцевому споживачу»? Раніше, коли КМУ хотів якийсь елемент витрат винести за межі граничної надбавки, він писав «без урахування…». Наприклад, без урахування витрат на транспортування в міжміському сполученні.
А зараз написав «з урахуванням» і перерахував послуги, витрати на які формують витрати на збут роздрібного торговця. Але витрати на збут в торговельну надбавку і так включаться (див. визначення в абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ціни і ціноутворення). Вочевидь, логіка КМУ була в тому, щоб додатково підкреслити, що всі витрати роздрібника на ці послуги повинні «сидіти» усередині обмеженої 10 відсотками торговельної надбавки. Винести їх «за межі» не можна!