ФОПам 1 і 2 груп можуть залишити добровільний режим, але все залежатиме від МВФ, - Гетманцев

Повернення довоєнних умов оподаткування – одна з ключових вимог МВФ для фінансування України. Але це може не зачепити 1 і 2 групи ФОПів, які під час війни сплачували податки як святі.

Для виживання та отримання фінансування Україна має виконати всі вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ), серед яких – повернення довоєнних умов оподаткування вже цього літа. Однак добровільний режим сплати податків для ФОПів 1 і 2 груп може бути збережений і після 1 липня.

Про це, а також про "святих" та "грішних" платників податків під час війни, сумнівні перспективи проекту реформи "10-10-10" та про діджиталізацію податкової розповів голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у першій частині інтерв'ю для UBR.ua.

23 травня МВФ розпочав перший перегляд чотирирічної програми фінансування України. Фонд перевіряє виконання "структурних маяків" – законодавчих змін, які є передумовою для переказу траншів. У меморандумах з МВФ на 2023 рік прописане завдання для України виконати 17 таких маяків. Що буде, якщо ми не виконаємо один або декілька з них? Чи отримаємо кошти?

Ви можете дізнатися про це, якщо поринете у історію наших фінансових взаємовідносин з МВФ. У нас не було жодної до кінця виконаної програми. Всі структурні маяки повинні бути виконані, або програма далі не реалізується і наступний транш не приходить. Але найбільш катастрофічні наслідки полягають не в цьому.

З початку війни ми отримали допомоги на $50 млрд,  близько 40% якої – це гранти, решта – запозичення на пільгових умовах. З них МВФ надав тільки $5,6 млрд. Загалом у наступні 4 роки ЄС та країни G7 зобов'язалися виділити нам $115 млрд. З цих грошей МВФ повинен виділити $15,6 млрд ($2,7 млрд вже надано першим траншем). З одного боку це порівняно невелика частина, але з іншого – дуже принципова для того, аби загальне фінансування взагалі відбулося.

Сьогодні співпраця з МВФ – вкрай важлива умова для виживання

МВФ – не просто кредитор. Фонд, з одного боку, дає певний сигнал, маркер для інших країн та кредиторів, а з іншого – виступає фасилітатором між ними та Україною. Наприклад, МВФ допомагає відстрочити погашення наших існуючих зобов'язань. Країни G7 як члени Фонду погоджують його рішення.

В наших сьогоднішніх умовах я б взагалі не хотів розглядати вірогідність відсутності фінансування від МВФ. Сьогодні співпраця з Фондом є не просто пріоритетом, а вкрай важливою умовою для виживання.

Тому я переконаний в тому, що ми виконаємо ці структурні маяки. До речі, вони не є надскладними.

Чи можуть все ж таки виникнути проблеми з виконанням якихось з структурних маяків у 2023 році? Там є і монетарні, і фіскальні норми.

Якщо ви натякаєте на законопроект № 8401 про відновлення правил оподаткування, що існували в мирні часи, то я не вважаю його проблемним. В мирні часи умови оподаткування сприймалися більш-менш нормально. Потім ми стали чи не єдиною за всю нову економічну історію країною світу, яка під час війни якісь податки знизила, якісь скасувала, зменшила податковий контроль та скасувала штрафи.

На сьогодні ми не забезпечуємо податками всі військові видатки

Ми ухвалили це рішення, розраховуючи на певний нетривалий час ведення військової кампанії. Нагадаю, що військовий час щоразу продовжується на три місяці, які і є горизонтом планування для тих або інших проектів, що базуються на законах, ухвалених "на військовий час". Військова кампанія об'єктивно затягнулася і, більш того, вона вимагає додаткових видатків. Якщо в 2022 році всі податки і неподаткові платежі, які ми збирали, йшли на оборону і щось ще залишалося, то на сьогодні ми не забезпечуємо ними всі військові видатки.

Ми формуємо нові бригади, бригади наступу. У нас, хочеш не хочеш, але пошкоджується і знищується техніка ворогом. На жаль, є вбиті, родичі яких мають право на виплати. Це все обраховується в грошах і лягає додатковим зобов’язанням та тягарем на державний бюджет.

Тому ми зараз говоримо, що треба платити хоча б за мирним часом. Ми ж не говоримо про підвищення податків – хоча могли б. Мені здається, що це взагалі питання без дискусій. Всі адекватні, нормальні люди, включаючи бізнес, підтримують це рішення. Вони розуміють, що податки вони сплачують армії за власну безпеку, за власне майбутнє. Безперечно, є невдоволені таким рішенням, однак мені важко пояснити їхню позицію з огляду на поточну ситуацію та ті цінності, які ми всі сповідуємо.

Але це лише один з маяків. Чи є ті з них, які з тих чи інших причин буде важко виконати?

У нас важкість виконання структурних маяків від МВФ полягає передусім в тому, що, на жаль, в Україні вже повністю відновився політичний процес. Єдність, про яку говорять, є лише номінальною.

Я не хочу зараз вдаватися у подробиці, але є певні політичні опозиційні сили, які грають на тих питаннях, які необхідні для країни, намагаючись щось "виторгувати" у широкому сенсі цього слова – я маю на увазі передусім якісь політичні дивіденди дешеві. Це, безперечно, погано і тут є ризик для будь-якого закону.

У попередніх інтерв'ю ви казали, що окрім скасування 2% податку для ФОПів третьої групи, відновлення перевірок та штрафів за відсутність РРО у 2023 році не планується суттєвих змін у режимі оподаткування. Але у вже згаданому вами урядовому законопроекті №8401 ці норми йдуть поряд зі скасуванням добровільної системи сплати єдиного податку для першої та другої груп ФОПів. Чи планується ухвалювати законопроект з цією нормою?

Особисто я вважаю, що це питання треба подискутувати. Я не готовий дати остаточну відповідь на нього. Так, в першому читанні це є. Але під час підготовки законопроекту до другого читання ми почуємо аргументи Мінфіну, надамо свої.

Хочу зазначити, що у будь-якому випадку ані перевірки, ані штрафи, ані відновлення обов'язкової сплати податків для першої та другої груп не будуть стосуватися прифронтових територій. В Ізюмі, де практично немає бізнесу, відновлювати оподаткування "малих" – це дійсно за межею навіть моралі, не говорячи вже про логіку.

Такі регіони вочевидь до кінця воєнного стану залишаться на тому режимі оподаткування, на якому є зараз. Водночас в західних регіонах інша ситуація.

Наскільки можуть збільшитись бюджетні надходження від повернення обов'язкової сплати податків для першої та другої груп ФОПів?

Законопроект в цілому обраховується в плюс 10 млрд грн до кінця року, тобто у 20 млрд грн за рік. Частку першої та другої груп у цих надходженнях я зараз точно сказати не можу, але вона невелика.

До речі, один з контраргументів перед поверненням довоєнного режиму оподаткування для першої та другої груп полягає в тому, що попри можливість не платити податки, у 2022 році надходження від першої групи збільшились, від другої – неістотно зменшились.

Хоча за нормальною логікою ми могли б передбачити, що вони взагалі не будуть сплачувати податки. Але більшість людей свідомі і за можливості сплачують – їм дійсно соромно не платити, коли йде війна, особливо в мирних регіонах. Але є і інші. Ті, хто навіть у війну намагаються не сплачувати податки. Це передусім великий та середній бізнес, що вдає з себе малий.

Війна – це відрізок часу, коли відбувається поляризація. Є  святі, а є грішники

Великі не платять?

Війна – це відрізок часу, коли відбувається поляризація. Є святі, а є грішники. В нас є приклади, коли після сплати податків люди віддають на армію десятки мільйонів доларів своїх грошей, які вони могли би не віддавати. А є люди, які, користуючись війною, розливають лівий спирт, роблять нелегальні цигарки, аби не сплатити акциз, ставлять "бочки" з паливом і бодяжать його, ухиляються від сплати податків, подрібнюючи на начебто малі ФОПи великий бізнес. Один віддає останнє, а інший – краде на гуманітарці.

З цієї точки зору і є необхідним повернення податкового контролю. Бо той, хто віддає останнє, не розуміє, чому держава не захищає його у контексті отримання додаткового прибутку тими, хто ухиляється. Це непорядно передусім по відношенню до сумлінних громадян, патріотів і, безперечно, до армії.

Чи є питання повернення обов'язкової сплати податків для ФОПів першої та другої груп принциповим для МВФ у розрізі програми фінансування?

Я не готовий зараз відповісти. Але ті питання, які є принциповими для наших партнерів, ми не зможемо не врахувати.

Коли буде розглядатися законопроект? В угоді з МВФ є умова, що закон треба ухвалити до 1 липня.

У першому читанні він буде розглядатися на наступному тижні. Ухвалимо його в цілому до 1 липня або до 1 серпня – це вже не така принципова річ. Але в угоді – так, 1 липня.

(Бесіда з Данилом Гетманцевим відбувалася 24 травня, а в понеділок, 29 травня, Верховна Рада ухвалила законопроект №8401 за основу. Зараз документ готується до другого читання, – ред.)

За час обговорення проекту "10-10-10" – а це 9 місяців – вже можна було б дитинку зробити

Питання реформи "10-10-10". Як її сприймати пересічному українцю? З одного боку, пропозиція йде від Офісу президента, а значить, так чи інакше, від президента. З іншого – є величезний скепсис від інших гілок влади.

Я би поставив питання, а чи реформа це взагалі? Бо реформа – це набір чітко визначених та прорахованих кроків, дій та напрямків, які викладені офіційно, письмово, на папері та у певному вичерпному вигляді. Тому на сьогодні ми не можемо говорити про реформу як таку. Ми можемо говорити про шматки цитат окремих коментаторів. Але я не впевнений, чи варто нам обговорювати цитати того, чого нема.

За час обговорення проекту "10-10-10", а це 9 місяців, вже можна було б дитинку зробити – її ідеологи могли б внести законопроект до Верховної Ради. В мене, скажімо так, є великі сумніви щодо підтримки цієї ідеї президентом. Переконаний, що законопроект був би вже в залі, якби президент був би в курсі цих дій.

Тим більше, що цитати коментаторів сприймаються неоднозначно навіть тими, на кого вони були розраховані з метою іміджевої підтримки авторів. Я не зустрічав жодного бізнесмена, навіть надліберального, який би стоячи аплодував новому податку на зняття готівки, чи наданню податковій права на повний доступ до рахунків платника податків, чи податку на експорт сировинних товарів, або ж ліквідації зарплатних ФОПів у війну.

Ви хочете вивести бізнес з тіні? Зниження податків ніколи на це не впливає. Повне скасування – так. Зниження – ніколи

Чи може таке радикальне зниження податків бути реалізоване після війни, якщо автори реформи додадуть до неї розрахунки?

Насправді я там не бачу потенціалу для обгрунтованих розрахунків, але не в цьому річ. Для того аби мати фахову дискусію щодо радикального зниження податків необхідно відповісти на питання – "навіщо?".

Ви хочете вивести бізнес з тіні? Зниження податків ніколи на це не впливає. Повне скасування – так. Зниження – ніколи. Ми вже радикально знижували вдвічі ставку ЄСВ – чи вийшли зарплати з тіні? Як у конвертах отримували зарплату, так і зараз отримують. Ви хочете стимулювати економічну активність? Але подивіться на опитування бізнесу, що заслуговують на довіру, тієї ж ЕВА –  там рівень податкового навантаження навіть не входить до топ-3 перепон для розвитку бізнесу та інвестицій. Ключові питання, що турбують: верховенство права (недовіра до судової та правоохоронної системи), боротьба з корупцією, макроекономічна стабільність.

Друге питання, яке треба поставити – за чий рахунок. Вчителів, медиків, військових? Вибачте, у нас в минулому році було 70% перерозподілу ВВП за видатками через зведений бюджет і соцфонди, з них близько 30% – на безпеку і оборону.

І вочевидь нам певний час доведеться підтримувати значний рівень військових видатків бюджету до ВВП. Чому я й кажу, що у "10-10-10" немає потенціалу. В Ізраїлі у 1965-1990 рр.  військові витрати до ВВП складали в середньому 20% ВВП, на максимумі також доходячи  до 30% ВВП. Так, і в нас, і в Ізраїлі тут "зашито" значну міжнародну військову допомогу, але вона не вічна.

І чому низький відсоток перерозподілу ми вважаємо запорукою добробуту та розвитку? Візьміть перший десяток країн, які мають найнижчий рівень перерозподілу ВВП через загальні витрати державного управління за останні 30 років – це найбідніші країни світу. Найменший рівень оподаткування – в Сомалі. Близько 5% перерозподілу через ВВП. Від 10 до 15% – рівень перерозподілу на Гаїті, Мадагаскарі, в Зімбабве, Туркменістані, Бангладеш, Гватемалі. Так, в першій десятці є Сінгапур – але це виключення.

Ми почали перемовини про вступ до ЄС. Там немає жодної країни з середнім рівнем перерозподілу за видатками державного управління за останні 30 років меншим за 34% ВВП. Тоді як в нас під час війни обговорювали ідею зниження цього відсотку до 30% вже 1 січня цього року, а за 10 років його доведення до 20% ВВП. За рахунок кого?

Питання покращення публічних фінансів – це питання підвищення ефективності використання грошей, а не радикального зменшення податків.

Це справжня революція в тому, якою має бути та якою безперечно буде податкова десь за рік-два

На початку року ви анонсували багато нововведень у рамках діджиталізації податкової. Серед них були оновлення call-центру ДПС, можливість подання податкової декларації в один клік. Які з них вже запрацювали та коли очікувати на наступні етапи діджиталізації?

Новий контакт-центр запрацював. Він на сьогодні працює на кшталт контакт-центру будь-якої великої приватної компанії. Кожен дзвінок оброблюється, аналізується, є call-беки, є оцінка якості обслуговування, у оператора є доступ до картки і профілю платника податків, тому він може консультувати не абстрактно, а конкретно щодо вашого кейсу. Є аналітика кращих і гірших працівників для управлінських рішень всередині самого контакт-центру. Є абсолютно всі інструменти, які дозволяють зробити обслуговування клієнта якісним, таким, щоб він був задоволений.

Загалом у діджиталізації є декілька напрямків. Електронний кабінет постійно розширюється, вдосконалюється, інтегрується з різноманітними реєстрами, які існують у державі. Так звана система "Трембіта" інтегрується з електронним кабінетом, де платник може подивитися будь-які дані щодо себе. Робимо так, щоб в електронному кабінеті були всі державні реєстри, зокрема й судових рішень.

Передзаповнення податкових декларацій працює з березня. Далі буде введений електронний аудит – найскладніша частина процесу діджиталізації. Це так званий SAF-T файл, який повинен подаватися спочатку великими, а потім і середніми платниками податків. Для нього вже розробляється програмне забезпечення, європейцями був проведений тендер – все це робиться за європейські гроші.

Переконаний, що до кінця року ми зможемо в тестовому режимі цю програму запустити на великих платниках податків. До речі, дуже багато добровольців, які просять, аби на них протестували програмне забезпечення SAF-T файлу. Наприклад, Київстар, Астарта, інші компанії.

Недосконало, але почала працювати автоматична система аналізу та управління ризиками (АСАУР). Вона повинна об'єднувати взагалі всю інформацію в податковій, від РРО до електронного акцизу, і на цій базі визначити профіль платника – чи є він ризиковим, чи ні, які є ризики, що йому треба зробити, аби не стати ризиковим. Ми вдосконалюємо цю систему щотижня. Там вже є близько ста критеріїв, якими здійснюється оцінка ризиковості платника, над ними постійно працюють.

Така робота, яка йде у діджиталізації податкової, я думаю, ще ніколи не робилася в історії податкової служби, та в більшості державних органів також. Це справжня революція в тому, якою повинна бути і якою безперечно буде податкова десь за рік-два.