Ухилянство від компенсації відпустки
Коли роботодавець може не платити відпускну компенсацію, причому цілком законно.
1. Підлягають компенсації лише щорічна відпустка та додаткова соцвідпустка на дітей. До речі, до щорічної відноситься як основна, так і додаткові за шкідливість та особливий характер праці. А ще додаткові відпустки, передбачені законами. Наприклад, за стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Відпустки, які не підлягають грошовій компенсації: - при народженні дитини; - «чорнобильська»; - учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та іншим (ст. 162 Закону про відпустки); - навчальна; - творча; - для підготовки та участі в змаганнях.
2. Частина 4 ст. 24 Закону про відпустки: За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток за конкретний робочий рік не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Тобто, якщо працівник хоче відгуляти 24 календарні дні щорічної, наприклад, основної відпустки, а 6 днів додаткової за шкідливість забрати грошима – будь ласка, все законно. але якщо він у такій же ситуації хоче забрати грошима 10 днів додаткової соціальної відпустки, то так само законно йому відмовляємо.
Частина 2 ст. 24 Закону про відпустки. Виплачується грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки на дітей. Дозволено працівникам призваним/прийнятим на:
- на строкову військову службу;
- військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
- військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; - військову службу за контрактом.
Підстава – заява, яка подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу.
3. Не компенсуємо відпустку, якщо працівник її не заробив. Періоди, що НЕ заробляють стаж для щорічної основної відпустки:
1) Неоплачувані відпустки: - за домовленістю сторін не більше 30 календарних днів на рік (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки); - на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції, збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки); - на період дії воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136); - внутрішньо переміщеній особі чи особі, що виїхала закордон (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136).
2) Час військової служби після 19.07.2022 без оплати або з добровільною оплатою від роботодавця.
3) Відпустка для догляду за дитиною до 3 років, до 6, 16, 18 років (за меддовідкою).
4) Неоплачувана тимчасова непрацездатність (наприклад, сумісникам).
5) Призупинення дії трудового договору.
6) Період відсторонення невакцинованого працівника.
7) Неявки з нез’ясованих причин («НЗ» в табелі) або із з’ясованих, визнаних поважними роботодавцем, але не оформлених згідно із законодавством («І» у табелі).
8) Прогул. 9) Святкові і неробочі дні (ст. 73 КЗпП) з 24.03.2022.
4. Особам віком до 18 років заміняти всі види відпусток грошовою компенсацією заборонена.
Блоги 
