Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


05.02.25
2114 11 Друкувати

Чи підвищаться податки у 2025 році: Гетманцев відповів на важливі запитання бізнесу

Українські Новини вирішили дізнатися про подальшу фінансову політику у голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, повідомляє Українські новини. Ми обговорили взаємозв'язок пенсійної реформи та фондового ринку, бюджетну політику на 2025 рік та фінансовий моніторинг переказів через картки. У цій розмові ми також не оминули питання політичних ідеологій та негласного суспільного договору в Україні щодо фінансів. Опублікований текст – перша частина інтерв’ю. Друга частина буде опублікована згодом.

Підвищення акцизів на сигарети. Южаніна і Железняк пишуть про величезні втрати через непідписання закону. Зрозуміло, що питання підписання – це питання офісу і самого президента. Яка буде ситуація з набранням чинності, чи не повториться сценарій як з підвищенням податків? Закон мав набрати чинності ще 1 січня

Остаточне оформлення закону, зокрема й організація його підписання чи подання пропозицій до нього – це дійсно питання до Офісу президента. Усе, що перебувало в рамках повноважень Верховної Ради, було зроблено – комітет відпрацював урядові пропозиції, депутати у залі підтримали, Голова Верховної Ради документ завізував і надіслав на підпис Президентові. Якихось зауважень щодо його суті я не бачив, тому я не розумію, чому закон досі не підписаний. Ми можемо сперечатися про суму недонадходжень до бюджету внаслідок цього непідписання, але вона точно є. Мені здається, що це певне недоопрацювання, яке слід усунути як можна швидше. Ніяких наслідків, крім недонадходжень до бюджету немає. Закон не буде мати зворотну силу.

В цьому контексті хочу нагадати свою недавню заяву у Telegram-каналі щодо рішення Конституційного Суду від 21.01.25 року у справі “ТОВ Геомакс-Ресурс”,, де КС роз'яснює принцип верховенства права і складову його правової визначеності саме в контексті змін податкового закону. КС зазначає, що для податкового закону повинен бути достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) з моменту опублікування закону до набрання ним чинності, аби заінтересовані особи мали змогу підготуватися а законодавець має знайти розумний баланс між частою зміною закону та визначеністю правових норм. Тому я поставив до відома КМУ та Мінфін, що зважаючи на рішення КС, яке є джерелом права, від практики, до якої ми, на жаль, припускалися з початком повномасштабної війни, а саме ухвалення законів без дотримання цього розумного строку, комітет відмовиться. У нас було декілька таких рішень в минулому. Вочевидь вони були погані. Ми йшли на змову з власною совістю, коли їх підтримували, бо розуміли, що доцільність напевно переважала. На четвертому році війни навряд чи для цього є підстави. На майбутнє ми точно відмовимося від такої практики. Ми будемо давати цей розумний строк. В ідеалі – це шість місяців до початку нового бюджетного періоду.

Як це передбачено Податковим кодексом?

Так. Все написано до нас. Його треба дотримуватися. Хоча я не кладу зараз руку на серце, що не буде іноді п'ять місяців, а не шість, але те, що ми зробимо все, аби дотримуватися розумних строків – це факт.

Міністр соцполітики Оксана Жолнович заявила, що накопичувальна пенсія запрацює вже у 2026 році. Чи можливий запуск реформи без "відродження" в Україні фондового ринку? Якщо ні, то коли його можуть запустити?

Пенсійну реформу треба було запускати 20 років тому. Насправді, ці питання напряму пов'язані – фондовий ринок і пенсійна реформа. Але ми 20 років шукаємо причини, чому не робити пенсійну реформу. Фактично шукаємо ці причини: в уявній справедливості солідарної системи, якої насправді нема, адже це не справедливість а є рівність у бідності всіх, у тому, що фондовий ринок недорозвинутий. Відкладати реформу у довгу шухляду – це наша політична традиція боятися складних або подекуди не зовсім популярних рішень. Така сама історія, як була з ринком землі, як з Трудовим кодексом, як з Житловим кодексом тощо. Це все питання з одного ряду. І те, що ми самоусуваємося від таких дуже важливих рішень, відкладаючи їх, – це злочин перед суспільством, державою та людьми, які нам довірили владу. Я категорично підтримую запуск наступного рівня пенсійної реформи. Якщо 20 років тому ми б її запровадили, то могли б говорити вже про результати і корегувати їх. А так ми досі літаємо в якихось мріях і ведемо абсолютно абсурдну дискусію.

Щодо фондового ринку. Ми можемо говорити не про “відродження”, а  взагалі про створення ринку, бо насправді діяльність регулятора у цій сфері призвела до того, що фондовий ринок у нас фактично відсутній. Я про це неодноразово говорив. Інституційна неспроможність Національної комісії очевидна, і не тільки мені. Вона очевидна внутрішнім,міжнародним експертам та суб'єктам ринку. Про це нема дискусії в експертних колах. І те, що у нас в рази впала кількість зареєстрованих акціонерних товариств, бо вони не бачать можливості залучити гроші, або дрібний інвестор жодним чином не охоплений фондовим ринком – це лише наслідок безпорадності складу Комісії. По суті, сьогодні фондовий ринок тримається на кількох ентузіастах, які всупереч всьому роблять достойні проекти, як наприклад засновникінвестфондів спільного інвестування Inzhur Андрій Журжій.

Згадаємо кейс Freedom Finance, який сам по собі підірвав довіру до фондового ринку на рівні з фінансовими пірамідами 90-х. Повна відповідальність за цей кейс лежить на Національній комісії. На жаль, регулятор самоусунувся. Лідерської позиції по організації фондового ринку немає. Тому перспективи для розвитку фондового ринку при поточному складі Комісії виглядають дедалі примарнішими.

А рішення по пенсійній реформи ми маємо ухвалювати незалежно не від чого. І безперечно одночасно займатися і фондовим ринком, і пенсійною реформою, зміцнюючи інституційно неспроможного регулятора.

На початку минулого року не йшла мова про підвищення податків, але потім довелося це робити під кінець року. Цього року у бюджетному комітеті завірили, що бюджет розрахований на бойові дії протягом усього року. Чи існує ризик для потреби збільшення податків цьогоріч?

Якщо ми згадаємо про бюджет 2024 року, який був ухвалений у 2023 році, то чомусь базовим сценарієм для цього бюджету уряд обрав те, що війна повинна завершитися в середині 2024 року. Дивний сценарій, але вже безпосередньо в бюджеті була закладена "дірка" в фінансуванні оборонного сектору. Я з лютого 2024 року говорив про те, що необхідні зміни до бюджету і щодо джерел, і щодо видатків. Вони з'явилися у Верховній Раді чомусь тільки в липні. Цього року такого нема. Нині порахований бюджет на базовому сценарії продовження воєнних дій до кінця року. Він забезпечений підтвердженою допомогою партнерів (38,4 млрд. доларів) і внутрішніми надходженнями.

Ми також прогнозуємо збільшення перевиконання держбюджету податковою службою порівняно з 2024 роком. Ми бачимо істотно більший ресурс від детінізації ніж 2,5 млрд. доларів у 2024 році. І це розуміє новий керівник ДПС, який абсолютно обґрунтовано публічно вимагає від підлеглих перевиконання доведених планів не за рахунок підвищення податкового тиску, а за рахунок детінізації. Потенціал детінізації і те, що було зроблено протягом останніх 3х років, дозволить істотно збільшити суму перевиконання бюджету порівняно з 2024 роком без зайвих зусиль.  З урахуванням всього цього ми достатньо впевнено бачимо наші перспективи на 2025 рік, якщо не буде, це уточнення принципово важливе, якогось вкрай негативного сценарію розвитку подій. Того, про що навіть не хочеться говорити, що буде вимагати миттєвого збору великих додаткових фінансових ресурсів. Але це наразі малоймовірно. Тому, підсумовуючи, можу сказати, що ні, ми не плануємо підвищення податків у 2025 році.

Фінансова політика якої країни є взірцем для вас?

Будь-які спроби знайти кальку розвитку іншої країни світу та перенести її в Україну - марне витрачання часу, адже кальки такої нема, тому що історичні, географічні, політичні та економічні умови у всіх різні, вони є неспівставними з нашими. Безперечно, мені подобається приклад Ізраїлю, який подобається всім. Всім подобається приклад Південної Кореї та Сінгапуру, але їх умови розвитку абсолютно не співставні з нашими. Це перше.

По-друге, фінансова політика однієї країни часто змінюється. Політика Байдена або Трампа – це все американська політика. Політика Аргентини до Хав’єра Мілея і під час його каденції також різна. Ми ніде не можемо взяти якийсь зразок і сліпо йти по ньому. Тому, я би сконцентрувався в цьому контексті на принципах політики, а не на шаблонах.      

І в нашому конкретному кейсі основним є принцип верховенства права, який ми повинні забезпечити в фінансах. Верховенство права – це те, чим я займаюся в фінансах з 2019 року. Це рівні умови господарювання, детінізація, створення рівності для всіх перед законом, без яких нічого не побудуєш. Без верховенства права країна буде приречена на вічну стагнацію і болото.

Друге – це стабільність та передбачуваність. Немає жодної успішної країни, яка б стала такою за два-три роки. Це завжди півтора-два покоління (30-40 років). Цього можна досягти лише шляхом послідовної політики, наслідування попередників при відсутності карколомних хитань вправо, вліво чи назад і вперед. Послідовність була в усіх країнах, що стали успішними. Десь вона забезпечувалася за рахунок жорсткої ідеології та національної свідомості, як в Ізраїлі, десь за рахунок авторитаризму – в Сінгапурі та Південній Кореї. Десь за рахунок іноземного впливу, як в Федеративній Республіці Німеччина після Другої світової війни. Це точно була послідовна, зрозуміла і передбачувана політика, яка була розрахована на декілька десятиліть вперед. Вона повинна базуватися на консенсусі еліт і населення, яке повинно бути позбавлене ілюзії.

Які у нас можуть бути ілюзії?

Не можуть, а є. Це віра дорослих людей в абсолютно наївні по-дитячому казки. Про унікальність українців, про свій особливий шлях, про свій унікальний велосипед, про винуватість у нашій долі кого завгодно, крім нас самих, про існування якогось героя, який от зараз прийде і дасть н ам щастя. Я вже не кажу про просто божевільні повір'я на кшталт одночасного скасування податків і підвищення пенсій.  Ми не можемо як дорослі люди вірити в членство в ЄС, наприклад, з одночасним збереженням найбільшої в Європі схеми ухилення від оподаткування середнього та великого бізнесу через мімікрію під малий і сплату єдиного податку, або в гарні дороги та зарплати в конвертах. ЄС не поєднуваний з СРСР – це врешті треба прийняти.

Ми повинні не ганятися за красивими презентаціями: "Номер один у світі!", "Номер два в Європі!" чи якимись призами, які насправді нікому не потрібні. Ми повинні дуже прагматично щоденною важкою працею вбудовувати нашу економіку в виробничі ланцюги ЄС. Без ЄС у нас нема майбутнього, це не питання альтернативи, а питання виживання. Підсумовуючи все, що я сказав, аналізуючи і роблячи висновок, ближче зі всіх для наслідування, але не калька, – країни, які стали членами ЄС за 20 останніх років.

Кого назвали б в першу чергу?

Польщу, безперечно. Маючи співставний, більш-менш рівний економічний потенціал, навіть менший нашого на початку 1990-х, Польща зараз увійшла в топ-30 країн світу по своєму добробуту. Це якраз той шлях, який вони пройшли і який нам слід повторити. Не один в один. На жаль, у нас менше часу для цього. Це точно не якийсь заздалегідь вписаний алгоритм, але це принаймні загальний дороговказ, якому нам треба слідувати. Тому див не буде, не буде рецептів успіху чи чарівних пігулок. Буде довга, важка, послідовна праця, але зі зрозумілим місцем країни в світі через 10-15 років. Це звичайно, якщо ми хочемо бути, я не згоріти у пожежі презентацій купи псевдоекономічних стратегів, візіонерів і інших футуристів.

Серед умов, які в нас – це ухилення від податків? Якщо за це дуже жорстко взятися, чи не може це порушити неписаний суспільний договір у нашому суспільстві?

Моя мета порушити цей договір. Бо в чому був цей договір? Держава десятиріччями толерувала ухилення від оподаткування, а суспільство толерувало корупцію – це негласний договір перших трьох десятків років України. А що, він є прийнятним? Хоча б якась країна має майбутнє з таким суспільним договором? Жодна країна з таким суспільним договором немає жодного майбутнього. Тому так, дійсно, це правда. І я працюю свідомо на те, щоб зламати цей договір і замість нього укласти договір, що базується на базовому принципі європейської цивілізації – верховенстві права. Це єдиний можливий шлях. Крім нього, ми можемо багато про що говорити, пости писати красиві, клепати презентації, але це шлях в нікуди. Це абсолютно маніпулятивна дискусія, на яку, до речі, іноді ведуться і деякі наші не особливо професійні посадовці.

А аргумент про те, що система працює.

Вона не працює. Якщо б система працювала, то у нас би не була середня пенсія 5,8 тис. гривень, а мінімальна – 2,3 тис. гривень. Якщо б система працювала, у нас би середня зарплата не була 20,5 тис. гривень. І мінімальна зарплата також була інша. Якщо система працювала би нормально, то ми були б зараз на рівні Польщі.

Під час війни усі ресурси сконцентровані навколо забезпечення армії, а яка економічна політика може бути в Україні потім? Багато-хто зазначає, що саме права економічна політика дозволить розвиватися, але при цьому запит на ліву політику збільшується внаслідок значної кількості ветеранів, зокрема людей з інвалідністю. Зрозуміло, мова не йде про радикальний ухил в одну із сторін.

 Перша теза, що вже прозвучала, але я її підкреслю окремо. Перший "-ізм", від якого ми повинні відмовитися, – це радикалізм. Це точно зло. Як лівий, так і правий, будь-який радикалізм – це зло. Радикалізм,нам всім дуже шкодить, мені здається. Будь-яка радикальна відповідь на найбільше зло є також злом. Від радикалізму ми повинні відмовитися.

Друге. У нашому і закордонному (західному) дискурсі склалася певна класифікація підходів, яка, напевно, була колись актуальна, але сьогодні не має нічого спільного з сучасною реальністю. Вона є в підручниках, а в реальності її давно немає. Ця класифікація полягає в поділі на праву і ліву ідеологію, а також центристську ідеологію. Якщо проаналізувати політику тих чи інших країн та партій, сьогодні  ми бачимо все більше поєднання політик. Причому цей "мікс" достатньо успішний. Ми бачимо партії, які відстоюють традиційні цінності, але виступають за підвищення податків для багатих і спрямування їх на допомогу соціально незахищеним. І це поєднання правої ідеології і соціалізму, але є успішні кейси. Ті, хто виступає за рівноправ’я ЛГБТ, жінок, називаючи себе лібералами, бо вони відстоюють права людини, в той же час відстоюють квоти, що є прямим втручанням держави і збільшенням держави в суспільстві. Це негативний приклад міксу. Але і перше, і друге свідчить про те, що все в світі давно не рафіновано, а чиста ідеологія в живій природі не існує.

Я б закликав відмовитися від спроб у нас побудувати якийсь "-ізм", чи реалізувати чиюсь теоретичну концепцію. Я вважаю, що єдиний "-ізм", який для нас прийнятний – це прагматизм. Прагматизм – це те, що ми повинні реалізувати шляхом запровадження тих чи інших механізмів, які раніше були опробуванні в інших країнах з заздалегідь зрозумілим результатом в цифрах та прорахованими ризиками.

Тобто без реалізації певної ідеології?

Що таке ідеологія? Це небезпечний винахід модерна, покликаний впливати на свідомість мас, створюючи ту саму масову людину, про яку писав Ортега-і-Гассет, ідеологія – це більш-менш струнко вибудована система заздалегідь підготовлених відповідей на всі або більшість життєвих питань людини. Те, що намагається замінити собою його пошук істини, Бога, себе. Але ідеологія – це те, що створене людиною для людей, а отже за визначенням недосконале, хибне, це сукупність простих (а отже хибних відповідей) на складні питання. 

Чи можемо ми вважати ідеологією фундаментальні європейські цінності: стремління до істини, до справедливості і до благодаті? Чи можемо ми вважати ідеологією розроблений на їх основі принцип верховенства права? Ні, це форма, структура, в межах яких цивілізація шукає відповіді на всі питання власного буття від міграційної політики до економічного розвитку і без яких може просто себе втратити. Тому, те що для нас є обов'язковим і від чого ми не маємо відступати – є живі принципи, закріплені в базових документах ЄС. Все інше, зокрема в податковій політиці, повинно об’єднуватись прагматичним пошуком і впровадженням раніше успішних рішень і механізмів, спрямованих на розвиток економіки та спрощення регуляторних процедур.

І такі механізми треба запроваджувати, не намагаючись реалізувати якусь ту чи іншу ідеологію. Чи потрібно нам забезпечити привабливість податкової системи? Потрібно, але точно не через скасування податків (сміється). Треба одночасно покращити, спростити адміністрування через діджиталізацію і зробити його жорсткішим в тих сферах, де "не б'ють" чеки, подрібнюються на ФОПів, щоб умисно ухилитися від оподаткування задля отримання додаткової маржинальності, тобто зробити більш жорсткою протидію зловживанням.

З іншого боку, виводячи зарплати з "тіні", чи потрібно нам ввести більш ліберальну систему оподаткування доходів? Так, ми маємо зменшити ставку і вести прогресію. Це також потрібно зробити. Але я не переконаний, чи в цьому є “право” чи “ліво”. Це конкретні механізми, які покликані на те, аби зробити систему справедливою через її чесність. Це треба зробити не тільки в фінансах. Це треба зробити на кожному напрямку життєдіяльності держави і суспільства.

В одному з наших інтерв’ю ви сказали, що держава – поганий власник для підприємства. А яка доля присутності держави у бізнесовій сфері? Наскільки має бути присутня от "рука держави"?  

Присутність держави повинна бути мінімальною, але робота державних механізмів повинна бути жорсткою та невідворотною в межах цього мінімуму. Держава не має бути власником взагалі, але може бути власником лише там, де їй об'єктивно нема інших альтернатив.

Держава повинна забезпечити просту електронну доступну прозору систему сплати податків,  максимально уникнувши контакту між податківцем та платником. Останні три роки, до речі, ми багато автоматизуємо систему і є відчутні результати і будуть ще відчутніші, якщо нове керівництво податкової підхопить реформи.

Але якщо підприємець не сплачує податки, відповідальність повинна бути невідворотною, бо це ж завжди медаль з двома сторонами. З одного боку, ти робиш все, щоб деструктивно не впливати на бізнес, що правильно: держава повинна максимально усунутися від будь-яких впливів; але якщо бізнес порушує, то відповідальність повинна бути жорсткою і невідворотною. Це питання про нормальний сучасний прагматизм.

Якщо перекази обмежили в першу чергу для боротьби з дропами, то скільки часу мають вони працювати для вирішення питання? Чи будуть ще вводитися обмеження?

Фінансовий моніторинг – не тимчасове явище і не якийсь репресивний захід, аби зловити якогось "покидька" і припинити його зловживання. Це постійне явище, яке буде супроводжувати нашу фінансову систему, як цивілізовану фінансову систему протягом всієї її історії, якщо ми хочемо бути частиною безперечною цивілізованого європейського світу. Заходи фінансового моніторингу поділяються на: обов'язковий фінансовий моніторинг і внутрішній. Тобто, той, який банк не може не здійснити і той, який банк здійснює відповідно до своїх внутрішніх політик, спрямованих на упередження легалізації доходів,отриманих незаконним шляхом. . Але особливість і першого і другого - постійний характер.

Тому ми не можемо говорити про те, що рішення щодо якогось обмеження ухвалено Національним банком і після цього воно буде скасоване, чи навпаки після цього будуть якісь жорсткі більш обмеження. Це постійна робота з упередження зловживань з безготівковими розрахунками для наркоторговлі та нелегальної торгівлі і аж до тероризму. Нагадаю на хвилинку, що у нас країна у війні. Але подальший розвиток тих чи інших обмежень буде залежати передусім від комерційних банків, які їх запроваджують. Це їх право визначати ці обмеження. І я дуже вдячний банкам за їх відповідальну, державницьку позицію у протидії злу нелегальних платежів.

І ще одне. Фінансовий моніторинг – це не про відповідальність, а про право запитати у людини, звідки в тебе ці гроші. Якщо по картці пенсіонера проходять гроші, які абсолютно ніяк не відповідають його пенсії, то комерційний банк має право запитати: "Звідки в тебе ці гроші?". Пенсіонер може відповісти на це питання, надавши підтвердження походження цих грошей. Довести, що ці гроші не отримані злочинним шляхом. Після цього щодо нього фінансовий моніторинг буде завершений. Більше фінансового моніторингу не буде щодо цього пенсіонера, якщо знову не будуть якісь карколомні аномалії з його рахунком. Фінмоніторинг – це про перевірку джерел походження коштів, ідентифікацію клієнта і усунення можливостей зловживання з рахунками. Його треба так сприймати. Фінмоніторинг – це нормальна цивілізована практика, з якою зустрічаються всі наші біженці в Європі, відкриваючи і користуючись рахунком. Якщо ми хочемо бути частиною європейської цивілізації, нам треба буде з цим миритися.

Це етап руйнування того суспільного договору?

Так, одне з того, що руйнує старий суспільний договір. Замість нього ми впроваджуємо ті правила, які є загальноприйнятними в будь-якому цивілізованому світі. І для мене дико звучить дискусія з приводу того, чи треба це робити, чи ні.

Чи передбачає вступ в ЄС введення в обіг євро в Україні через деякий час, чи взагалі таке можливо? 

Говорити про це поки зарано. У Маастрихтському договорі є чіткі критерії: інфляція у рік оцінювання не повинна перевищувати 1,5 відсоткових пункти (в.п.) від трьох найкращих за цим показником країн-членів ЄС, державний борг не вищий від 60% ВВП, бюджетний дефіцит не більше 3% ВВА, довгострокова номінальна процентна ставка за десятирічними державними облігаціями не має перевищувати 2 в.п. від трьох кращих країн ЄС, країна має перебувати протягом двох років у європейському механізмі обмінних курсів. З 27 членів ЄС тільки 20 є членами Єврозони. Данія при вступі в ЄС оговорила, що вона не буде відмовлятися від власної валюти. Швеція провела референдум, там люди відмовилися від цього і питання "зависло". Ще п'ять країн: Польща, Чехія, Угорщина, Болгарія, Румунія не поспішають це робити.

Тому точно говорити про це зарано і навіть за умови вступу в ЄС, ми зможемо про це говорити не раніше 2035 року. Це такий, знаєте, казковий сценарій, що у 2035-му році в Україні з'явиться євро. Але і якщо не з'явиться, то також так ніякої катастрофи не буде. Є країни Євросоюзу, які функціонують без євро, тут поганого нічого нема.

Запуск того, що в нас одночасно і та, і та валюта іде, такий сценарій взагалі можливий?

Лише протягом перехідного періоду, коли запроваджується євро. Наприклад, у Німеччині марка залишалась законним засобом платежу ще три роки після запровадження євро з 1 січня 1999 року.

Микола Ящук

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • Буржуй
05.02.25 07:28

Про Финмониторинг. Фоп 5%, работает года 4. За 2024 заплатил 400тыс. Только единого налога. В 2025 продает товарные остатки, приходят задолженности. На счет приходит 2 млн. Ранее много налички не снимал, но хочет совершить большую покупку. Снимает 1,6 млн. Заранее превидя вопросы банка, с этих 2млн платит 6%. Банк просит пояснений. Требует документы на закупку товара, ТТН , наличие расходов. ФОП  описывает ситуацию, и ссылается на НКУ, что не ведет по закону такого учета. Приложены платежки о налогах. Банк разрывает с ним отношения. Подозревает его в отмывании денег и финансировании терроризма.!!! Вот , Гетьманцев, ФинМон по Украински! Ситуация реальна! Банк-это А-Банк!

Відповісти
  • Ірина
05.02.25 20:09

Буржуй,аналогічна ситуація в січні. Відбилися, але з банком не працюємо

Відповісти
  • Фунт
05.02.25 08:28

"У нас було декілька таких рішень в минулому. Вочевидь вони були погані. Ми йшли на змову з власною совістю, коли їх підтримували, бо розуміли, що доцільність напевно переважала"
Тобто, ця зелена потвора зізналася, що вони порушували Конституцію, приймаючі зміни в ПК !
КС чітко сказав, що всі зміни розміру/ставок податків і зборів, наприклад на 2025 рік, повинні були прийняти до 1 липня 2025 року.
Виходить, що 5% військового збору, авансові внески на прибуток АЗС -не є такими, шо відповідають нормам Конституції ! 

Відповісти
  • Фунт
05.02.25 08:30

Пардон! 
..до 1 липня 2024 року.
Відповідно, зміни на 2026 рік - до 1 липня 2025 року.

Відповісти
  • ~
05.02.25 08:46

"Язик без кісток", коли теревенить на черговому інтерв'ю.
А як йдеться про відповідальність, засовує його туди, "де сонце не світить".
ВРУ вчора навіть порядок на 13-ту сесію затвердити не спромоглися, але коли йшлося про 2млрд фунтів (ПЗ#0300), то голоси знайшли.

Відповісти
  • Тетяна
05.02.25 12:38

"...щоб зламати цей договір і замість нього укласти договір, що базується на базовому принципі європейської цивілізації – верховенстві права. Це єдиний можливий шлях." - М..ля, улибнуло))) У нас вже верховенство права в Україні зявилося???))) Це вже прямо іронія долі!!!

Відповісти
  • і!
05.02.25 13:01

От де сидять особливо "пухнасті" кроти-підрахуйки:
https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/258383.html
(про збільшення чисельності рахункової палати)
*
"Лежит хомяк, на нём хомяк... <censored> ...ещё хомяк"

Відповісти
  • але!
05.02.25 13:02

навіть пухнастики не розмножуються, якщо місця замало.

Відповісти
  • ***
05.02.25 17:04

Господи, дай силу пережити це лихоліття! На який день після обрання нового президента цей "Гетьман України! чкурне до родини та нерухомості матері у Франції?

Відповісти
  • evil ~|~ live
12.02.25 15:18

Хтось пише в одну сторону, а хтось читає навпаки. Шифр давно розгаданий.
Про перших (органічних) та других (синтетичних), яким обіцяли душу за наполегливе "вчителювання" знає достатня кількість людей. Гетманцев – лише виконувач чужої волі, ретранслятор, сірий зонд.
Нічого особистого, Р0боти і в Африці – р0боти, роб0та така... Розумію.

Відповісти
  • +
12.02.25 15:23

З(е)ло - це не добре і не погано, а понад міру.
Розжований та доступний серіал на цю тематику: Evil (2019).
Все у вільному доступі: бери та навчайСя.

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам