Налог на недвижимое имущество, отличное от земельного участка

Розділ XII ПКУ
Аватар користувача
Al Shurshun
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1169
З нами з: 19 серпня 2011, 12:21
Дякував (ла): 34 рази
Подякували: 614 разів
Контактна інформація:

Повідомлення Al Shurshun »

Уважаемая коллега Natalenna
Natalenna писав:
Al Shurshun писав:Уважаемая коллега Natalenna
Natalenna писав: мне представлялось, что применительсть промішленного предприятия отражена в следующей части консультации С уважением Зображення295 374
от у нас промислове підприємство, кведи будівництво і виробництво, є склади, але склдські приміщення це підкатегорія 1252 групи 125, і незважаючи на пряму норму кодексу це приміщення під пільгу не підпадають. Але ця позиція податкової була відома ще у 2015 р.
однако, Вам ведь известно, что складские помещения классифицируются и в 123"Будівлі торговельні" 1230"Будівлі торговельні" 1230.5"Бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування"

кроме того, кто-то же в Кодексе увязал склады с промышленными предприятиями, где арендодатели любого имущества, включая и промышленные здания, ну ляля - никак не промышленные предприятия #g_cray2#

С уважением Зображення295 420

Аватар користувача
Al Shurshun
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1169
З нами з: 19 серпня 2011, 12:21
Дякував (ла): 34 рази
Подякували: 614 разів
Контактна інформація:

Повідомлення Al Shurshun »

[center]Уважаемые коллеги [/center]

имеем свеженькую судебную точку на налоговую консультацию об особенностях применения п."є" пп.266.2.2 Кодекса в случае хозяйственной деятельности субъекта хозяйствования по КВЭД 68.20

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника відповідача: Карповича В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Eдпол" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Eдпол" до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною податкової консультації,

[center]В С Т А Н О В И В :[/center]

в лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Eдпол" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною податкової консультації.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суд від 16 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Позивач в судове засідання не з'явився. Разом з тим 15 травня 2017 року на адресу суду через канцелярію надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи положення частини 4 статті 122 КАС України, де вказано, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Едпол" як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, зареєстроване 22.09.2004 року виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради (код ЄДРПОУ 33168743). Перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює господарську діяльність, в тому числі, за основним видом господарської діяльності 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

10.10.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Едпол" направило на адресу Державної фіскальної служби України запит № 59 про отримання податкової консультації, в якому просило надати письмову консультацію "Чи є об'єктом оподаткування на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виробничі та складські приміщення ТОВ ПзІІ "Едпол"?"

За результатами розгляду зазначеного запиту відповідачем надано письмову податкову консультацію № 23657/6/99-99-12-02-03-15 від 03.11.2016 року, в якій після аналізу норм законодавства зроблено висновок, що з огляду на повідомлений Товариством вид економічної діяльності Товариство не є промисловим підприємством, а надає послуги із оренди об'єктів нерухомості, у той час як передача в оренду третім особам будівель, які належать юридичним особам, не є умовою для надання пільги з податку на майно, відмінне від земельної ділянки.

Не погоджуючись із наданою податковою консультацією, вважаючи її такою, що суперечить нормам чинного законодавства України, позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 03.11.2016 року № 23657/6/99-99-12-02-03-15 є правомірною, у зв'язку з чим відсутні підстави для ії скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.172. пукнту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 52.1 статті 52 ПК України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52 ст. 52 ПК України).

Згідно п. 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду (п. 53.2 ст. 53 ПК України).

Згідно пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.2.1. п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 14.1.129 прим.1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема:

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

ґ) будівлі промислові та склади.

Відповідно до пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про те, що з огляду на повідомлений позивачем вид економічної діляьності, товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Едпол" не є промисловим підприємством, а надає послуги із оренди об'єктів нерухомості, у той час як передача в оренду третім особам будівель, які належать юридичним особам, не є умовою для надання пільги з податку на майно, відмінне від земельної ділянки.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на Технічний висновок, виданий Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом "НДІпроектреконструкція", в якому зазначено, що комплекс будівель і споруд, що належать позивачу відносяться до кваліфікаційного угрупування за кодом 1251 - Будівлі промисловості є необгрунтованим, оскільки як встановлено судом першої інстанції, вказаний висновок було зроблено після надання податкової консультації Державної фіскальної служби України від 03.11.2016 року № 23657/6/99-99-12-02-03-15. Відтак, відповідач при наданні податкової консультації не міг взяти бо уваги данний висновк.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було враховано рішення 86 сесії Кам'янець-Подільської ради є також необгрунтованим, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Eдпол", як зазначалося вже вище, було віднесено до кваліфікаційного угрупування за кодом 1251 - Будівлі промисловості після надання податкової консультації.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

[center]У Х В А Л И В :[/center]

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Eдпол" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.



С уважением Зображення295 806

zxcvbnm
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1676
З нами з: 20 березня 2012, 02:53
Дякував (ла): 1723 рази
Подякували: 57 разів

Повідомлення zxcvbnm »

Подскажите пожалуйста, при покупке (мы юридическое лицо) нежилого помещения (склад) у юридического лица какие документы должны у нас быть после оформления сделки у нотариуса?
1) Договор купли продажи;
2) Оплата в пенс.фонд 1% от договора купли продажи (реквизиты на уплату дает нотариус?);
3) Оплата на расч.счет. поставщика за нежилое помещение;

А потом что? регистрировать у гос.регистратора? право на налоговый кредит когда будет?

И если предприятие-покупатель зарегистрировано в одном городе, а покупает недвижимость в другом городе, то надо становиться на учет по неосновному месту в налоговой другого города? 20-ОПП куда подавать? и декларацию по зем.налогу и налогу по недвижимости сдавать в налоговую по неосновному месту и оплачивать налоги по неосновному месту?


Аватар користувача
Al Shurshun
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1169
З нами з: 19 серпня 2011, 12:21
Дякував (ла): 34 рази
Подякували: 614 разів
Контактна інформація:

Повідомлення Al Shurshun »

Уважаемый коллега zxcvbnm
zxcvbnm писав:Подскажите пожалуйста, при покупке (мы юридическое лицо) нежилого помещения (склад) у юридического лица какие документы должны у нас быть после оформления сделки у нотариуса?
1) Договор купли продажи;
2) Оплата в пенс.фонд 1% от договора купли продажи (реквизиты на уплату дает нотариус?);
3) Оплата на расч.счет. поставщика за нежилое помещение;

А потом что? регистрировать у гос.регистратора? право на налоговый кредит когда будет?

И если предприятие-покупатель зарегистрировано в одном городе, а покупает недвижимость в другом городе, то надо становиться на учет по неосновному месту в налоговой другого города? 20-ОПП куда подавать? и декларацию по зем.налогу и налогу по недвижимости сдавать в налоговую по неосновному месту и оплачивать налоги по неосновному месту?

чисто поржать #g_haha# #g_haha# #g_haha#

где у местного налога на недвижимое имущество НАЛОГОВЫЙ КРЕДИТ


С уважением


Аватар користувача
Tasa
Акула НКУ
Акула НКУ
Повідомлень: 8488
З нами з: 19 липня 2011, 07:54
Звідки: Kyiv
Дякував (ла): 1873 рази
Подякували: 6471 раз
Контактна інформація:

Повідомлення Tasa »

Al Shurshun писав:
Скрытый текст
Уважаемый коллега zxcvbnm
zxcvbnm писав:Подскажите пожалуйста, при покупке (мы юридическое лицо) нежилого помещения (склад) у юридического лица какие документы должны у нас быть после оформления сделки у нотариуса?
1) Договор купли продажи;
2) Оплата в пенс.фонд 1% от договора купли продажи (реквизиты на уплату дает нотариус?);
3) Оплата на расч.счет. поставщика за нежилое помещение;

А потом что? регистрировать у гос.регистратора? право на налоговый кредит когда будет?

И если предприятие-покупатель зарегистрировано в одном городе, а покупает недвижимость в другом городе, то надо становиться на учет по неосновному месту в налоговой другого города? 20-ОПП куда подавать? и декларацию по зем.налогу и налогу по недвижимости сдавать в налоговую по неосновному месту и оплачивать налоги по неосновному месту?

чисто поржать #g_haha# #g_haha# #g_haha#
где у местного налога на недвижимое имущество НАЛОГОВЫЙ КРЕДИТ
С уважением
Будьте толерантними будь ласка. Робота у нас і так останнім часом "на межі" так сказать #g_hospita

Аватар користувача
Al Shurshun
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1169
З нами з: 19 серпня 2011, 12:21
Дякував (ла): 34 рази
Подякували: 614 разів
Контактна інформація:

Повідомлення Al Shurshun »

[center]Уважаемые коллеги[/center]

тема освобождения складов от налогообложения получила новое развитие
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду писав:ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2017 р. Справа № 816/1838/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2016р. по справі № 816/1838/16

за позовом Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК"
до Державної фіскальної служби України
про скасування податкової консультації,

[center]ВСТАНОВИЛА:[/center]

Споживче товариство "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, ДФС України) про скасування індивідуальної податкової консультації від 28.09.2016 №21038/6/99-99-13-03-01-15.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що надана відповідачем індивідуальна податкова консультація з питань практичного застосування положень абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (зокрема, тлумачення понять "будівлі промисловості", "промислове підприємство") та сплати податку на нерухомість у 2015 році не відповідає приписам Податкового кодексу України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року позовні вимоги було задоволено.
Скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 28.09.2016 №21038/6/99-99-13-03-01-15.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що листом від 14.01.2016 позивач звернувся до ДФС України із запитом про отримання індивідуальної податкової консультації з таких питань: 1) щодо визначення об'єкта оподаткування податком на нерухомість - якщо в договорі купівлі-продажу, техпаспорті та витягу з реєстру речових прав вказано, що нерухомість є будівлями складського типу, то чи достатньо цього для того, щоб підтвердити, що ці будівлі є "складськими приміщеннями" у розумінні абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України; 2) які підприємства належать до "промислових" у розумінні абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України; 3) щодо встановлення ставок податку на нерухомість: чи потрібно сплачувати податок на нерухомість за нежитлові будівлі у 2015 році, якщо рішення про встановлення такого податку Полтавською міською радою прийнято з порушенням вимог статті 12 Податкового кодексу України; з урахуванням вимог статті 12 Податкового кодексу України рішення Полтавської міської ради від 30 січня 2015 року починає застосовуватись з 2015 чи 2016 року? /а.с. 20-21/.

Листом від 16.02.2016 вих. №3412/6/99-99-17-04-01-15 ДФС України роз'яснила позивачу: щодо першого та другого запитань: при віднесенні об'єктів нежитлової нерухомості Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно дотримуватись умов, визначених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, враховувати рішення органів місцевого самоврядування в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ДК 018-2000, ДК 009:2010 та документи, що підтверджують право власності на таку нерухомість; щодо третього запитання: у 2015 році платники податку - юридичні особи сплачували податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування про встановлення на 2015 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийнятих на виконання вимог пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №71 /а.с. 16-17/.
Не погодившись з доводами контролюючого органу, позивач оскаржив індивідуальну податкову консультацію до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі №816/684/16 адміністративний позов Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" задоволено, скасовано індивідуальну податкову консультацію ДФС України від 16.02.2016 вих. №3412/6/99-99-17-04-01-15 в частині відповідей, наданих на запит Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" від 14.01.2016 /а.с. 22-24/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2016 апеляційну скаргу ДФС України повернуто відповідачу.

Листом від 28.09.2016 вих. №21038/6/99-99-13-03-01-15 ДФС України надала позивачу нову індивідуальну податкову консультацію /а.с. 18-19/, у якій зазначила: щодо першого запитання: будівлі промисловості, зокрема, складські приміщення промислових підприємств, визначені у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, можуть бути класифіковані за ДК 018-2000 та віднесені до класу "Будівлі промисловості" (код 1251). Водночас, належні позивачу на праві власності будівлі складів згідно з документами про право власності не визначені як такі, що належать до будівель промисловості, а тому можуть бути включені до класу ДК 018-2000 "Резервуари, силоси та склади"; щодо другого запитання: як ознаки для віднесення юридичних осіб до промислових підприємств можуть використовуватись коди видів економічної діяльності за КВЕД, при цьому, їх використання здійснюють самі користувачі за власними правилами; передача в оренду третім особам будівель, які належать юридичним особам, не є умовою для визначення належності такої нерухомості до об'єктів, що не оподатковуються податком на нерухоме майно; щодо третього запитання: норми пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №71 щодо перегляду, встановлення та оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2015 році мають рекомендаційний характер; питання визначення легітимності рішень місцевих рад не належить до компетенції органів ДФС; у разі прийняття місцевими радами в межах своїх повноважень та у порядку, визначеному Податковим кодексом України, рішень про встановлення податку на майно у платників податку виникає обов'язок щодо самостійного нарахування та сплати податку у порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

Однак, позивач не погодився з відповідними доводами контролюючого органу, у зв'язку з чим оскаржив індивідуальну податкову консультацію до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що надана контролюючим органом Споживчому товариству "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" індивідуальна податкова консультація не відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що надана ним податкова консультація є правомірною, відповідає вимогам законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Так, згідно з підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно з пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 52.3 статті 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що звернення позивача про надання індивідуальної податкової консультації стосувалось питань визначення об'єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та порядку і наявності законних підстав для сплати такого податку у 2015 році.

Колегією суддів встановлено, що Споживчому товариству "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" на підставі договорів купівлі-продажу від 23.10.2015 та від 28.12.2015 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Червонофлотська, буд. №11, що складаються з: прохідної "А-1" пл. 46,9 кв.м., складу "Б-1" пл. 1788,3 кв.м., складу "В-1" пл. 1481,4 кв.м., складу з навісом "Г-1" пл. 1648,4 кв.м., складу "Д-1" пл. 3912,9 кв.м., вбиральні "Е-1" пл. 2,8 кв.м., огорожі №1, хвіртки №2, воріт №3, огорожі №4, огорожі №5, воріт №6 /а.с. 44-50/.

З 01.01.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII. Згідно з даним нормативно-правовим актом запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, відповідно до положень підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Водночас абзацом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

З огляду на відсутність у Податковому кодексі України конкретизованого переліку нерухомого майна, що відноситься до будівель промисловості, та визначення поняття "промислове підприємство" позивач звернувся до ДФС України із запитом про отримання індивідуальної податкової консультації.

При цьому зазначив, що договори купівлі-продажу, техпаспорт та витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно містять відомості про віднесення такого нерухомого майна до будівель складів /а.с. 28-31/.

Надаючи відповідь на запитання позивача щодо віднесення об'єктів нерухомого майна до складських приміщень промислових підприємств відповідач посилався на "Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000" (Надалі - ДК 018-2000), затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000. Зазначив, що будівлі промисловості, зокрема, складські приміщення промислових підприємств, визначені у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, можуть бути класифіковані за ДК 018-2000 та віднесені до класу "Будівлі промисловості" (код 1251). Водночас, належні позивачу на праві власності будівлі складів згідно з документами про право власності не визначені як такі, що належать до будівель промисловості, а тому можуть бути включені до класу ДК 018-2000 "Резервуари, силоси та склади".
Позивач зазначає, що відповідач протиправно застосував поняття, які містяться у "Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000", оскільки даний класифікатор було прийнято задовго до запровадження податку на нерухомість та прийняття Податкового кодексу України, а тому зазначений класифікатор не має ніякого відношення до податку на нерухомість та оподаткування в цілому.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача та суду першої інстанції з огляду на таке.

Податковим кодексом України не визначено поняття "будівлі промисловості" та "промислового підприємства". Проте, поняття "будівля промисловості" міститься в "Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000".


Так, об'єктами класифікації в Державному класифікаторі будівель та споруд є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до ДКБС будівлі промисловості віднесені до підрозділу 1251. Цей клас включає криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та інші за їх функціональним призначенням.

Цей клас не включає, серед іншого, резервуари, силоси та склади (1252).
Натомість, згідно з реєстраційними документами позивача за ним зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі та споруди за адресою: м. Полтава, вул. Червонофлотська, 11, частини об'єкта нерухомого майна зазначено - склад.

Таким чином, колегія суддів вважає за можливе застосування до спірних правовідносин понять з "Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000", оскільки останнім визначено поняття "будівля промисловості".

Щодо відповіді на третє питання з приводу встановлення ставок податку на нерухомість: чи потрібно сплачувати податок на нерухомість за нежитлові будівлі у 2015 році, якщо рішення про встановлення такого податку Полтавською міською радою прийнято з порушенням вимог статті 12 Податкового кодексу України колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до п.4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем правомірно надано відповідь щодо того, що норми вказаного вище закону у 2015 році для органів місцевого самоврядування мають рекомендаційний характер.

Водночас, відповідно до п.п. 12.3.5 п. 12.3 статті 12 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що індивідуальна податкова консультація відповідача є правомірною, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до помилкового висновку, неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення відповідно до вимог статті 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

[center]П О С Т А Н О В И Л А:[/center]

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2016р. по справі № 816/1838/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" до Державної фіскальної служби України про скасування податкової консультації - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст постанови виготовлений 27.03.2017 р.

вот такой вот пердимонокль

"не всё то есть складом промышленного предприятия, даже если на нём вывеска - СКЛАД"


С уважением Зображення

Sancho Panza
Высший разум
Высший разум
Повідомлень: 613
З нами з: 02 серпня 2013, 22:17
Дякував (ла): 143 рази
Подякували: 341 раз

Повідомлення Sancho Panza »

Є дві окремі квартири (житлова нерухомість юридичної особи).
Перша - 220 кв.м.
Друга - 170 кв.м.
Як буде розраховуватись обмеження на розкіш в 300 м.кв. по пункт ґ) статті 266.7.1. ?
Варіанти:
1) по кожному об’єкту окремо (перевищення 300 м.кв. не має)
2) в загальному по однотипних об’єктах/квартирах (перевищення є, тому що 220+170>300 м.кв., і доведеться сплатити 25000 грн.)

От що глаголить цей пункт:
ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).)

Форумчани підкажіть, будь-ласка. Бажано ссилку на свіжі роз’яснення ДФС, судові рішення, консалтинг.

Аватар користувача
Al Shurshun
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1169
З нами з: 19 серпня 2011, 12:21
Дякував (ла): 34 рази
Подякували: 614 разів
Контактна інформація:

Повідомлення Al Shurshun »

[center]Уважаемые коллеги[/center]
похоже, что все торговые площадки будут поинтересоваться у ДФСов мнением об особенностях применения налоговой преференции п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодекса

Зображення
№848 ІПК писав:
Товариство поінформувало, що основним зареєстрованим видом його господарської діяльності є «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», який класифікується у класі 68.20 розділу 68 «Операції з нерухомим майном» Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі - КВЕД).

Товариство як власник Торгового центру (загальна площа більше 8 000 м2 (далі - Об’єкт), розташованого на території критого ринку, вважає, що має підстави для застосування до такого Об’єкта податкової преференції, визначеної п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу (далі - Преференція).

Вказана Преференція передбачає виключення із об’єкта оподаткування Податком об’єктів нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що «провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках».

Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, у класі 1230 «Будівлі торгівельні» відносить до різних підкласів «Торгові центри, універмаги, магазини» (підклас 1230.1) та «Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків» (підклас 1230.2). За таких обставин Об’єкт, який, очевидно, класифікується у підкласі «Торгові центри, універмаги, магазини» (підклас 1230.1), що розташований на території критого ринку, не може бути ідентифікованим як об’єкт нерухомості, на який поширюється дія Преференції в значенні «на ринках».

Разом з тим єдине чинне визначення терміну «ринок» містять Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105 (далі- Наказ). Зокрема, ринком вважається «суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій».

Таким чином, текст Преференції «на ринках» може поширюватися на об’єкти нерухомості, які є об’єктом права власності суб’єктів господарювання, що утворені та зареєстровані в установленому порядку як ринки і належать до категорій суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу.

Крім того, господарська діяльність ринків, у значенні Наказу, класифікується у секції О «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» розділу 47 «Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами», де торговельна діяльність деталізована за формою торгівлі, як поза магазинами, зокрема, «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках» (група 47.8 КВЕД), яка включає роздрібну торгівлю будь-якими видами нових або уживаних товарів, що здійснюється з пересувних наметів, лотків для вуличної торгівлі або на стаціонарному місці на ринку, що не відповідає зареєстрованим Товариством основним видам господарської діяльності.

Разом з тим Преференція застосовує термін «мала архітектурна форма», що встановлює обмеження її застосування до об’єктів нежитлової нерухомості площею ЗО м2 незалежно від функціонального використання земельної ділянки, на якій розміщено такий об’єкт, наприклад, «Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури» (підрозділ 03.10 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306), то, зважаючи на приписи п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Кодексу щодо недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, норма уточнення щодо виключення із об’єкта оподаткування Податком об’єктів нежитлової нерухомості «на ринках», може бути поширеною на об’єкти нежитлової нерухомості елементів торгової мережі ринку, площа яких не перевищує площі малої архітектурної форми.

Таким чином, застосування норм п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу Товариством, господарська діяльність якого згідно з КВЕД належить до класу 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», не є правомірним.
вот такой вот пердимонокль - заменяем здание крытого рынка (коючевое слово, конечно, «рынок», торговым центром - по-старому - УНИВЕРМАГОМ (8000 кв.м), а по-новому - РЫНОК

Зображення
№834 ІПК писав:
Товариство поінформувало, що до березня 2017 року володіло на центральному міському ринку об’єктом нежитлової нерухомості загальною площею 93,4 кв. метра. Товариство вважає, що на таке майно поширюється норма п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу щодо виключення із об’єкта оподаткування об’єктів нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках.
Товариство запитує, чи повинно воно було сплачувати Податок за цей об’єкт нежитлової нерухомості до березня 2017 року.

Товариство наголошує, що п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу право застосування ним податкової преференції в словах визначається словами «та на ринках».

Єдине чинне визначення терміну «ринок» містять Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105.

Зокрема, ринком вважається «суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій».

Таким чином, одним із можливих визначень слів «та на ринках» може бути перебування об’єктів нерухомості у власності суб’єктів господарювання, що утворені та зареєстровані в установленому порядку як ринки і належать до категорій суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу.

При цьому перебування об’єкта нерухомого майна у межах відведеної земельної ділянки ринку, у власності інших суб’єктів господарювання, ніж ті, що створені та зареєстровані як ринок, для ідентифікації розміщення саме в межах земельних ділянок, що виділені для облаштування ринку, має бути підтвердженим відповідно зареєстрованою цивільно-правовою угодою про право платного користування земельною ділянкою під таким об’єктом нерухомого майна.

Разом з тим, оскільки зазначений у п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу термін «мала архітектурна форма» встановлює обмеження застосування податкової преференції об’єктами нежитлової нерухомості, площею ЗО кв. м, на будь-якій за місцезнаходженням земельній ділянці, у тому числі земельній ділянці, відведеній для організації ринку, то, зважаючи на приписи п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Кодексу, норма уточнення щодо виключення із об’єкта оподаткування Податком об’єктів нежитлової нерухомості «на ринках» може бути поширеною на об’єкти нежитлової нерухомості елементів торгової мережі ринку, площа яких не перевищує площі малої архітектурної форми.
да-с, здесь ситуация поинтересней, недвижимость находится на земельном участке, который предоставлен под создание рыночной инфраструктуры иному нежели собственник недвижимости субъекту и необходимо, помимо всего прочего, «доказать» что недвижимость действительно на земельном участке «рынка» #rtfm#

С уважением 306 430Зображення

Вена
Оракул
Оракул
Повідомлень: 231
З нами з: 30 грудня 2016, 00:11
Дякував (ла): 139 разів
Подякували: 32 рази

Повідомлення Вена »

Я ФЛ мне письмо от налоговой пришло об уплате майна у меня дом до 120, подскажите пожалуйста как проверить а то насчитали ойой, какую ставку они применили?

Аватар користувача
Яков
Гигант Мысли
Гигант Мысли
Повідомлень: 13639
З нами з: 28 жовтня 2013, 06:29
Звідки: Одесса
Дякував (ла): 14106 разів
Подякували: 27882 рази

Повідомлення Яков »

Вена писав:Я ФЛ мне письмо от налоговой пришло об уплате майна у меня дом до 120, подскажите пожалуйста как проверить а то насчитали ойой, какую ставку они применили?
Ставку посчитали по решению местных органов.
И если этот дом указан как место осуществления предпринимательской деятельности, то без применения льготы.
Вы можете подойти в районную налоговую для сверки с документами
Зображення

Відповісти

Повернутись до “Податок на майно”