Ким писав:Огромное спасибо, Маша, что откликнулись!!! Посоветуйте, где можно почитать о выбытии уставных ОС .
Могу Вам поискать подробнее в лиге-закон. Но не сегодня. НДС пока не сдала. Вот минимум, который у меня был:Облік операцій з ліквідації основних засобів за рішенням підприємства
Бухгалтерський облік операцій з ліквідації основних засобів за рішенням підприємства регламентується ПБО 7. Згідно з п. 33 ПБО 7 об’єкт основних засобів списується з балансу (ліквідується), якщо він не відповідає критеріям визнання активом, тобто якщо цей об’єкт у майбутньому вже не принесе підприємству яких-небудь економічних вигод. Вартість отриманих від ліквідації матеріальних цінностей вважається доходом підприємства i підлягає відображенню за кредитом субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Залишкова вартість об’єкта i витрати з його ліквідації враховуються за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів». Фінансовим результатом від ліквідації (вибуття) інвентарного об’єкта є різниця між доходом, отриманим у результаті списання об’єкта (за вирахуванням непрямих податків, якщо такі слід нараховувати) i залишковою вартістю об’єкта плюс витрати з ліквідації. Визначається фінансовий результат на субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності».
Податковий облік операцій з ліквідації основних фондів групи 1 за рішенням підприємства регламентується підпунктами 8.4.5, 8.4.10 Закону № 334/94-ВР i пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 i п. 4.9 Закону № 168/97-ВР, відповідно до яких:
• балансова вартість окремого об’єкта групи 1, що ліквідується, з метою амортизації прирівнюється до нуля (пп. 8.4.5), до складу валових витрат не включається i відшкодовується за рахунок власних джерел підприємства (пп. 8.4.10);
• підлягає сторнуванню сума податкового кредиту з ПДВ, отриманого у зв’язку з придбанням об’єкта основних фондів, у розмірі, що відповідає недоамортизованій вартості об’єкта групи 1, що ліквідується (пп. 7.4.4). Податкові зобов’язання з ПДВ під час ліквідації об’єкта за рішенням підприємства нараховуються виходячи із звичайних цін, що діють на момент ліквідації, але не менше його балансової вартості (п. 4.9).
Податковий облік операцій з ліквідації основних фондів груп 2 i 3 за рішенням підприємства в 2002 р. регламентується ст. 7 Закону № 2905-III i п. 2 Податкового роз’яснення, а також пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 i п. 4.9 Закону № 168/97-ВР, відповідно до яких:
• балансова вартість об’єкта груп 2 i 3, що ліквідується, прирівнюється до нуля, а сукупна балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на балансову вартість такого об’єкта (п. 2 Податкового роз’яснення);
• сума ПДВ у розмірі, що відповідає недоамортизованій частині об’єкта груп 2 i 3, що ліквідується, зі складу податкового кредиту не виключається (пп. 7.4.1 Закону № 168/97-ВР). Податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються виходячи із звичайних цін1, що діють на момент списання, якщо об’єкт основних засобів ще придатний до подальшої експлуатації (абзац перший п. 4.9). Податкові зобов’язання з ПДВ у разі ліквідації об’єктів груп 2 i 3 за рішенням підприємства не нараховуються, якщо об’єкт до подальшої експлуатації не придатний i в акті на його списання є дані, що підтверджують цей факт (абзац другий п. 4.9 Закону № 168/97-ВР).
(1 Згідно з п. 1.20 Закону № 334/94-ВР звичайна ціна – це ціна продажу товарів продавцем, що може бути отримана у разі їх продажу особам, не пов’язаним із продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. У разі списання основних фондів за рішенням підприємства такою ціною буде реальна ринкова вартість на об’єкти, що ліквідуються.)
В абзаці другому п. 4.9 Закону № 168/97-ВР законодавці надали можливість у разі ліквідації основних засобів за рішенням підприємства не нараховувати ПДВ в окремих випадках. У цьому пункті зазначено, що якщо платник податків подає до податкового органу відповідний документ про знищення об’єкта основних фондів, внаслідок чого такий об’єкт не може в майбутньому використовуватися за своїм первісним призначенням, то податкові зобов’язання з ПДВ під час ліквідації об’єкта не нараховуються.
Слід зазначити, що зміст абзацу другого п. 4.9 Закону № 168/97-ВР має обмежене коло застосування. У цьому пункті йдеться про ненарахування ПДВ під час ліквідації лише тих об’єктів основних фондів, які неможливо в подальшому використовувати за первісним призначенням. Об’єкти групи 1 (будинки, споруди), навіть якщо вони вже повністю зношені, в будь-якому випадку можуть бути використані за первісним призначенням (якщо ж вони перебувають в аварійному стані, то це вже буде випадок вимушеної ліквідації). Тому в разі зносу старого об’єкта за бажанням підприємства i побудови нового, більш сучасного об’єкта групи 1, ПДВ потрібно нараховувати.
Об’єкти груп 2 i 3, що виконують конкретні функції, з часом уже неможливо використовувати за їх первісним призначенням. Причини можуть бути різними: фізичний знос (внаслідок тривалого терміну експлуатації), моральний знос, неможливість проведення ремонту внаслідок відсутності комплектуючих частин тощо. Тому для підприємства вигідніше придбати новий об’єкт основних фондів, ліквідувавши при цьому старий. У кожному конкретному випадку в акті на списання повинно бути зазначено, що подальша експлуатація об’єкта неможлива, його потрібно списати з балансу, розібрати й оприбуткувати матеріальні цінності від ліквідації. Правильне складання акта на списання об’єкта i супутніх документів дасть змогу уникнути конфліктних ситуацій з контролюючими органами.
Матеріальні цінності, отримані від ліквідації основних фондів, прибутковуються на баланс за ціною можливої реалізації, при цьому в складі валових доходів i валових витрат вони не відображаються (якщо надалі вони будуть реалізовані, то в цьому випадку у підприємства виникнуть валові доходи i зобов’язання з ПДВ у звичайному порядку).