Берса писав:Вопрос рассматривался неоднократно. Делайте корректировку, регистрируйте ее в ЕРНН, а потом выписывайте новую НН, которую тоже необходимо будет зарегистрировать.
Ни в коем случае нельзя выписывать НОВУЮ налоговую накладную - все делается ТОЛЬКО через корректировку...
Київський апеляційний адміністративний суд, Ухвала №2а-16954/12/2670 від 25.04.2013
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Коротких А.Ю.
при секретарі: Соловіцькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК — Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК — Україна» до Державної податкової служби України України про визнання недійсною податкової консультації №5740/0/61-12/15-3115 від 22 листопада 2012 року, зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПС України про визнання недійсною податкової консультації №5740/0/61-12/15-3115 від 22 листопада 2012 року, зобов’язання вчинити певні дії .
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач — ТОВ «БНК-Україна», звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15 жовтня 2012 року листом №1242 позивач звернувся до ДПС України щодо роз’яснення змісту ст. 192 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01 листопада 2011 року, в якому навів приклад коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту при зміні суми компенсації і вартості товарів/послуг та просив підтвердити, що здійснюючи коригування за вказаним прикладом позивач не порушує положення п. 192.1 ст.192 ПК України і в подальшій діяльності може здійснювати коригування зобов’язань і податкового кредиту таким же чином і такі дії не будуть вважатись порушенням чинного законодавства України.
Зокрема, позивачем зазначалося, що ним було виписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у зв»язку зі зміною ціни за одиницю товару. Згідно даного розрахунку було відображено зменшення податкового зобов»язання на повну суму податкової накладної. Одночасно були складені податкові накладні та нараховані податкові зобов»язання за відкоригованими даними на повну суму поставки товарів за фактичними номенклатурними позиціями та цінами на загальну суму.
Таким чином, ТОВ «БНК — Україна» було зменшено податкові зобов»язання по одній податковій накладній на кінець періоду та відповідно збільшено податкові зобов»язання по іншій податковій накладній на однакову суму.
Між тим, листом №5740/61-12/15-3115 від 22 листопада 2012 року ДПС України надано відповідь на вказаний лист позивача, в якому наведено передбачений чинним законодавством України порядок проведення коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, а також зазначено, що наведений позивачем порядок коригування у листі №1242 від 15 жовтня 2012 року порушує загальні принципи такого коригування.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України — якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Отже, якщо внаслідок вказаного перерахунку відбувається зменшення (збільшення) суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то останнім виписується лише розрахунок коригування податкової накладної, що є підставою для зменшення (збільшення) суми податкового кредиту з ПДВ покупця.
Згідно до п. 192.3 ПК України — результат перерахунку податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Відповідно до п. п. 18-23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01 листопада 2011року — у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.
Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця.
Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі якщо розрахунок коригування складається на суму податку на додану вартість, яка перевищує суму, передбачену пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.
На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу V Кодексу (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов’язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від’ємним чи позитивним значенням).
На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.
Розрахунок коригування складається виключно продавцем — особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, особою — управителем майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном, та покупцем — отримувачем послуги, наданої йому нерезидентом, місце постачання якої розташоване на митній території України, з обов’язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов’язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з від’ємним чи позитивним значенням.
У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань за операціями з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у графі 4 розрахунку коригування вказується код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок коригування податкової накладної є достатньою підставою для збільшення (зменшення) сум податкового кредиту та податкових зобов’язань покупця та продавця у разі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), а виписка нової податкової накладної в даному випадку буде необґрунтованою.
Крім того, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України — датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже,
чинним законодавством України не передбачено інших підстав для виписки податкової накладної, окрім однієї із зазначених подій (зарахування коштів або відвантаження товарів), тобто виписування податкової накладної після проведення коригування первинної податкової накладної є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для визнання податкової консультації недійсною, відсутні, оскільки вона була надана у повній відповідності до ст. 52 ПК України.
Відповідно до ст. 200 КАС України — суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК — Україна» — залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2013 року — без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 26 квітня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 25 квітня 2013 року.
Головуючий суддя
Літвіна Н. М.
Судді:
Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.