Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых
Додано: 19 квітня 2017, 22:43
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги[/center]
в средине марта я приводил примеры судебных решений по определению базы налогообложения рентной платой для фасованных (бутилированных) минеральных вод
давеча на Бухфоруме коллега БухОЯ затронула аналогичный вопрос
БухОЯ писал(а): Це питання я виясняю дуже довго. Адже я видобуваю як я писала вид корисної копалини мінеральну природну столову воду яка служить сировиною для виробництва мінеральної сильногазованої води та безалкгольних сильногазованих напоїв ( лимонад, сітро і т.д.). В мене немає фактичної ціни реалізації мінеральної природної столової води, а є фактична ціна реалізації того чи іншого безалкогольного напою а також мінеральної сильногазаваної води, а в іх ціну реалізації ввійшло все як прямі матеріальні витрати, так і загальновиробничі і накладні витрати і рентабельність. Це не розумно наша держава зробила, не знають як запутати бухгалтерів, і відповісти толком ДФС не може. Адже Ви виклали судове рішення про те як суд вирішив на користь підприємства, не змогла ДФс відстояти свою думку що вони робили не вірно. Скажять Ви мені свою думку або як Ви робите. Дякую.
будем двигаться последовательно
1. судебное решение касалось ситуации до 01.01.2017 - т.е. внесения изменения в 252.9 Кодекса; при этом сформировалась ситуация идентичности требований по учету издержек на фасование товарной продукции горного предприятия для расчетной и фактической стоимостей ибо до этого порядок определение базы налогообложения по расчетному методу непосредственно предписывал неучитывание издержек на консервацию товарной продукции горного предприятия и ее фасование; в то же время для метода по фактической цене реализации такие предписания по вычитанию издержек на консервацию товарной продукции горного предприятия и ее фасование
отсутствовали;
2. в отношении "В мене немає фактичної ціни реалізації мінеральної природної столової води, а є фактична ціна реалізації того чи іншого безалкогольного напою а також мінеральної сильногазаваної води" могу лишь сформировать мысль следующим образом - товарная продукция вашего Горного предприятия - добытая минеральная вода, а готовая товарная продукция Вашего предприятия – фасованная добытая минеральная вода, стабилизированная (консервированная) двуокисью углерода. При это стоимость товарной продукции вашего Горного предприятия - издержки добычи и, при необходимости, водоподготовки; а стоимость готовой товарной продукции Вашего предприятия - стоимость добытой воды плюс издержки на фасование (предпродажная подготовка). Соответственно, чистая стоимость реализации запасов (добытая минеральная вода) - ожидаемая (фактическая) цена реализации запасов в обычных условиях (например, сладкие напитки) за вычетом ожидаемых (фактических) издержек на завершение их производства (рецептурные компоненты сладких напитков плюс издержки на фасованную продукцию) и издержек на реализацию (сбыт). Вот и получим то, что записали в 252.9 Кодекса
С уважением 3 341
Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых
Додано: 20 квітня 2017, 23:15
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги[/center]
в продолжение вчерашней темы с коллегой БухОЯ
[quote="БухОЯ]Вираховую все за розрахуноковою вартістю. Виходить скільки коштує 1 м. куб добутої води, тобто корисної копалини, потім множу на воду релізавану у м. куб і отримую дохід від реалізації , віднімаю витрати з доставкою (електроенергія, амортизація трубопровід) і отримую за фактичними цінами реалізації. І завжди розрахункова виходить більша як за фактичними цінами реалізації. Як Вам такий метод розрахунку? Справедливий і вірний чи ні?[/quote]
Ваша логика мне понятна
но я говорил несколько о другом
Рассмотрим достаточно условный пример
за период мы взяли на учёт 1000 кубических метров добытой минеральной столовой воды (природная чистота воды не требует специальных операций по водоподготовке)
P.S. если цифры в части добычи и отчасти ПЭТ я "понимаю", то за цифры издержек газированной воды и напитков не обессудьте
Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых
Додано: 26 квітня 2017, 21:28
Танечка-Танюша
Какой коэфициент рентабельности брать для определения налога, предприятие добывает подземную воду для собственных нужд?
Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых
Додано: 29 квітня 2017, 22:47
Al Shurshun
Уважаемая коллега Танечка-Танюша
Танечка-Танюша писав:Какой коэфициент рентабельности брать для определения налога, предприятие добывает подземную воду для собственных нужд?
в статьях Кодекса об рентной плате за добычу полезных ископаемых не выделяется категория ...для собственных нужд...
С уважением
Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых
Додано: 03 травня 2017, 19:45
Танечка-Танюша
Al Shurshun писав:Уважаемая коллега Танечка-Танюша
Танечка-Танюша писав:Какой коэфициент рентабельности брать для определения налога, предприятие добывает подземную воду для собственных нужд?
в статьях Кодекса об рентной плате за добычу полезных ископаемых не выделяется категория ...для собственных нужд...
С уважением
Я читала НКУ, просто не могу понять к кому относится и письма ГНИ "коефіцієнти рентабельності для застосування платниками під час обчислення податкових зобов’язань у 2017 році:
для нафтогазодобувних підприємств - 0,87;
для всіх інших гірничодобувних підприємств - 0,22.
Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых
Додано: 03 травня 2017, 20:38
Al Shurshun
Уважаемая коллега Танечка-Танюша
Танечка-Танюша писав:
Al Shurshun писав:Уважаемая коллега Танечка-Танюша
Танечка-Танюша писав:Какой коэфициент рентабельности брать для определения налога, предприятие добывает подземную воду для собственных нужд?
в статьях Кодекса об рентной плате за добычу полезных ископаемых не выделяется категория ...для собственных нужд...
С уважением
Я читала НКУ, просто не могу понять к кому относится и письма ГНИ "коефіцієнти рентабельності для застосування платниками під час обчислення податкових зобов’язань у 2017 році:
для нафтогазодобувних підприємств - 0,87;
для всіх інших гірничодобувних підприємств - 0,22.
что касается такого параметра как коэффициент рентабельности , то возможна реализация одного из трех ситуаций:
1) предприятие добывает подземную воду на основании специального разрешения на использование недр с целью добычи полезных ископаемых и имеет протокол защиты запасов государственная экспертиза которых выполнена после 2012 года используют коэффициент рентабельности , обозначенную в таком протоколе защиты запасов
2) предприятие добывает подземную воду на основании специального разрешения на использование недр с целью добычи полезных ископаемых и имеет протокол защиты запасов государственная экспертиза которых выполнена до 2012 года используют коэффициент рентабельности , которая соответствует 3 (трем) учетным ставкам Национального банка Украины в налоговом периоде;
3) предприятие добывает подземную воду на основании специального разрешения на использование недр с целью геологического изучения, в том числе на стадии опытно-промышленной добычи и не имеет протокола защиты запасов, поскольку геологическое изучение еще не завершено в предусмотренный специальным разрешением срок выполнения государственной экспертизы или предприятие добывает подземную воду на основании разрешения на специальное водопользование по изъятию воды из подземного водного объекта и согласование государственной геологической службы к указанному разрешению на специальное водопользование не содержит требование защиты запасов, через выполнение государственной экспертизы вычисляют налоговые обязательства с применением коэффициента рентабельности , вычисленного Государственной комиссией по запасам для соответствующего бюджетного года и опубликованного ДФСами в соответствующем письме
С уважением 4 093
Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых
Додано: 05 травня 2017, 13:43
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги[/center]
если у кого-то имеется возможность - "вывесьте" в этой ветви текст этой статьи
С уважением
Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых
Додано: 05 травня 2017, 18:56
Яков
Я бы "вывесил", но боюсь, это будет нарушением авторских прав#hi#
Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых
Додано: 22 травня 2017, 16:24
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги[/center]
одна из консультаций применения Кодекса в части определения объекта и базы налогообложения рентной платой за добычу полезных ископаемых завершила свой первый круг:
консультация - административный спор - апелляция - кассационное обжалование - "новая" консультация
опубликована на официальном сайте ДСФов Лист ДФС від 28.04.2017 № 9420/6/99-99-12-03-04-15
Державна фіскальна служба України на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 у справі № 816/4746/15, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 у справі № 816/4746/15, ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.08.2016 № К/800/11249/16 щодо визнання недійсною індивідуальної податкової консультації Товариству стосовно визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин від 13.05.2015 № 10066/6/99-99-15-04-01-15, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію.
Поняття, правила та положення, установлені Кодексом, застосовуються виключно для регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів (п. 5.1 ст. 5 Кодексу).
Господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX «Рентна плата» Кодексу – діяльність, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Згідно з п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до первинної переробки (збагачення) мінеральної сировини як виду господарської діяльності гірничодобувного підприємства включаються сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушка, класифікація (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури).
Разом з тим у 2015 році уточнено визначення первинної переробки, наведене у п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу шляхом виключення окремих технологічних операцій. Зокрема, зазначено, що виключенню підлягають операції з «агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами», що, власне, й було зазначено в рішенні Вищого адміністративного суду України від 30.08.2016 № К/800/11249/16.
Технологічні операції з агломерації/грудкування руди з термічною обробкою – операції, спрямовані на підготовку продукції гірничих підприємств відповідно до вимог перевізників та металургійних підприємств.
Щодо виключення із первинної переробки технологічних операцій «збагачення фізико-хімічними методами», то необхідно звернути увагу, що технологічні операції із «збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури)» належать до переліку операцій первинної переробки.
Враховуючи викладене, до операцій, що виключені із первинної переробки, необхідно відносити технологічні операції збагачення фізико-хімічними методами, що призводять до якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури. Для руд заліза такий вид збагачення відбувається під час випалу піритових колчеданових руд із вмістом заліза 46,7 відс. до 72,4 відс., які на території України не зареєстровані як балансові запаси.
Товариство має спеціальні дозволи на користування надрами для видобування залізистих кварцитів як бідних руд заліза, що вимагають збагачення та які використовують у металургії для отримання чорних металів (п.п. 4.1.4 п. 4.1 розд. 4 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому), затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 18.10.2002 № 155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2002 за № 881/7169, далі – Інструкція).
Для об’єктів надр, на яких господарську діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин здійснює Товариство, мінеральна форма залізних руд представлена магнетитом – основним компонентом руд залізистих кварцитів, що є відмінною від мінеральної форми колчеданових руд.
Залізисті кварцити – породи, що майже на 50 відс. складені основною мінеральною формою магнетитом. При цьому розмір кристалів магнетиту, які не зрощені з іншими мінеральними формами, складає 63 мікрометри, а для окремих руд – 22 мікрометри.
Таким чином, при підготовці до операцій з класифікації (сортування) руд заліза, маса гірської породи, що подрібнена до уламків розмірами до 1000 мм в результаті вибухових робіт під час добування залізної руди, піддається технологічним операціям первинної переробки, що включають операції збирання, дроблення або мелення, які забезпечують виокремлення мінеральної форми магнетиту із мінеральних агрегатів зростання з іншими мінеральними формами.
Класифікація – процес поділу (сепарації) подрібнених матеріалів у рідкому або повітряному середовищі на основі відмінності в швидкостях падіння (осідання) частинок різного розміру, форми і щільності. Мета – отримання продуктів різного гранулометричного складу та щільності. Класифікацію застосовують у гірській промисловості, переважно для руд чорних і кольорових металів, вугілля тощо, для забезпечення оптимальної крупності продуктів при подальшій обробці, в тому числі перед гравітаційною сепарацією та (або) флотацією.
Класифікація (сортування) може мати різні методи поділу мінералів за фізичними властивостями: міцність, форма, щільність, магнітна сприйнятливість, електропровідність, змочуваність, адсорбційна здатність, поверхнева активність, але без зміни їх агрегатно-фазового стану, хімічного складу, кристалохімічної структури мінеральних фаз.
Результатом виконання операцій з класифікації (сортування) подрібнених руд заліза із застосуванням одного або кількох із вказаних методів є продукція, яка характеризується вмістом заліза в інтервалі 65 – 70 відс. та майже повністю складається із магнетиту – основної мінеральної фази руд заліза.
Способи сортування визначаються під час технологічних досліджень у рамках геологічного вивчення і залежать від мінерального складу руд, їхніх текстурно-структурних особливостей, а також характеру нерудних мінералів і фізико-механічних властивостей руд. Магнетитові руди сортуються магнітним способом. Застосування сухої і мокрої магнітної сепарації для збагачення магнетитових руд забезпечує одержання кондиційних концентратів навіть при порівняно низькому вмісті заліза в руді. У разі наявності в рудах у промисловій кількості гематиту поряд з магнетитом можуть застосовуватися магнітно- флотаційний (для тонковкраплених руд) чи магнітно-гравітаційний (для крупновкраплених руд) способи сортування. Схеми сортування магнетитових кварцитів включають подрібнення, розмелювання й сепарацію у слабкому магнітному полі (п.п. 4.1.5 п. 4.1 розд. 4 Інструкції).
Номенклатурою продукції промисловості, затвердженою наказом Державної служби статистики України від 05.12.2014 № 382 «Про внесення змін до Номенклатури продукції промисловості (НПП), затвердженої наказом Державної служби статистики України від 17 грудня 2012 року № 520 (зі змінами)», для проведення державних статистичних спостережень зі статистики промисловості у секції В «Продукція добувної промисловості і розроблення кар’єрів» у розділі 07 «Руди металеві» у підрозділі 07.10.10 «Руди залізні» виділяють код 07.10.10.00 «Руди та концентрати залізні (крім піриту випаленого (залізорудного колчедану))», який містить такі підкоди:
Відповідно до затверджених способів сортування руди залізні неагломеровані, які потребують збагачення, піддаються первинній переробці до концентратів залізорудних неагломерованих.
Згідно з рішеннями судів для гірничих підприємств об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин слід вважати обсяг товарної продукції у вигляді корисних копалин, що пройшли лише первинну переробку мінеральної сировини (переробку залізистих кварцитів до неагломерованого магнетитового концентрату), а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировини – неагломерованого магнетитового концентрату, що є продуктом первинної переробки добутої залізної руди.
Отже, об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин для Товариства є обсяг неагломерованого залізорудного концентрату.
Відповідно базою оподаткування цією платою для неагломерованого залізорудного концентрату є:
у разі його реалізації – вартість, обчислена за більшою величиною: за фактичною ціною або за розрахунковою вартістю такого концентрату;
у разі відсутності його реалізації – розрахункова вартість такого концентрату.
Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень п. 52.2 ст. 52 Кодексу ця консультація, надана на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 у справі № 816/4746/15, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 у справі № 816/4746/15, ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.08.2016 № К/800/11249/16, має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно Товариством.
вот такой вот пердимонокль, понимаете #rtfm# #boast#
Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых
Додано: 09 червня 2017, 11:27
Nikol
Коллеги, срочный вопрос!!!
компании имеется спец.дозвіл на користування надрами.
по факту ничего не добываем. Декларацию не подавали.
пришло письмо от налоговой с просьбой пояснить почему не подавали декларации.
Подскажите, если нет деятельности, необходимо было подавать отчет?