Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Розділ IX ПКУ
Хмель
Гений
Гений
Повідомлень: 405
З нами з: 17 листопада 2011, 00:25
Дякував (ла): 272 рази
Подякували: 142 рази

Повідомлення Хмель »

Al Shurshun писав:
Хмель писав:
Al Shurshun писав:Уважаемый коллега Яков на это вопрос существует 4 (четыре) обусловленных ответа

1) объект недр никогда не был изучен геологически, но имеется специальное разрешение на пользование на недропользование, что предполагает выполнение геологического изучения, но граничный строк указанный в этом самом специальном разрешении еще не наступил ГКЗ и ДФС в начале 2017 опубликовали 22%

2) объект недр никогда не был изучен геологически и использование осуществляется на основании разрешения на специальное водопользование – ГКЗ и ДФС в начале 2017 опубликовали 22%

3) объект недр был изучен геологически до 2013 года, и имеется специальное разрешение на пользование на недропользование, ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ ссылаясь на нормы Кодекса (при этом 25 или 26 пункт постановления 865 – выбор по вкусу, Геонедра по обращению ДФСов с удовольствием посылают письмо счастья на основании 26 пункта для объектов с датами оценки до 2000 года)

4) объект недр был изучен геологически до 2013 года, т.е. включен в Государственный реестр месторождений, но сегодня недра эксплуатируются на разрешения на специальное водопользование, ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ ссылаясь на нормы Кодекса (при этом 25 или 26 пункт постановления 865 – выбор по вкусу, Геонедра по обращению ДФСов с удовольствием посылают письмо счастья на основании 26 пункта для объектов с датами оценки до 2000 года)

вроде бы ничего не забыл


С уважением #drinks#
Підкажіть, будь ласка, на 2кв.2018 який застосовуємо коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, якщо наш випадок 3) ?
Дякую
#rtfm#
...ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ...
С уважением #g_haha#
Спасибо, но что я должна множить на 3 ?
0,33 - установленное в начале года или считать середньозважену за 2квартал ? или не считать ничего - ждать письма ДФС?

Аватар користувача
Al Shurshun
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1033
З нами з: 19 серпня 2011, 12:21
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 550 разів
Контактна інформація:

Повідомлення Al Shurshun »

Хмель писав:
коэффициент рентабельности горного предприятия
Al Shurshun писав:
Хмель писав: Підкажіть, будь ласка, на 2кв.2018 який застосовуємо коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, якщо наш випадок 3) ?
Дякую
#rtfm#
...ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ...
С уважением #g_haha#
Спасибо, но что я должна множить на 3 ?
0,33 - установленное в начале года или считать середньозважену за 2квартал ? или не считать ничего - ждать письма ДФС?[/quote]
#rtfm#
в принципе там нет ничего сложного (D1*S1+D2*S2+...Dn*Sn)/sum(S), где

D1 – время действия ставки S1 НБУ в днях в отчетном квартале

S1 – ставка НБУ, десятичной дробью

sum(S) – количество дней в отчетном квартале

средневзвешенная ставка определяется десятичной дробью до 4 десятичного знака

С уважением #g_haha#

Хмель
Гений
Гений
Повідомлень: 405
З нами з: 17 листопада 2011, 00:25
Дякував (ла): 272 рази
Подякували: 142 рази

Повідомлення Хмель »

Al Shurshun писав:
Хмель писав:
коэффициент рентабельности горного предприятия
Al Shurshun писав:
#rtfm#
...ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ...
С уважением #g_haha#
Спасибо, но что я должна множить на 3 ?
0,33 - установленное в начале года или считать середньозважену за 2квартал ? или не считать ничего - ждать письма ДФС?
#rtfm#
в принципе там нет ничего сложного (D1*S1+D2*S2+...Dn*Sn)/sum(S), где

D1 – время действия ставки S1 НБУ в днях в отчетном квартале

S1 – ставка НБУ, десятичной дробью

sum(S) – количество дней в отчетном квартале

средневзвешенная ставка определяется десятичной дробью до 4 десятичного знака

С уважением #g_haha# [/quote]

Уважаемый, Al Shurshun, разложите уж все по полочкам, будте так добры...
0,33 * 3 на весь год это для кого? #blush#

Аватар користувача
Al Shurshun
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1033
З нами з: 19 серпня 2011, 12:21
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 550 разів
Контактна інформація:

Повідомлення Al Shurshun »

Хмель писав:
коэффициент
Al Shurshun писав:
Хмель писав:
коэффициент рентабельности горного предприятия
#rtfm# С уважением #g_haha#
Спасибо, но что я должна множить на 3 ?
0,33 - установленное в начале года или считать середньозважену за 2квартал ? или не считать ничего - ждать письма ДФС?
#rtfm#
в принципе там нет ничего сложного (D1*S1+D2*S2+...Dn*Sn)/sum(S), где

D1 – время действия ставки S1 НБУ в днях в отчетном квартале

S1 – ставка НБУ, десятичной дробью

sum(S) – количество дней в отчетном квартале

средневзвешенная ставка определяется десятичной дробью до 4 десятичного знака

С уважением #g_haha#
[/spoiler]
Уважаемый, Al Shurshun, разложите уж все по полочкам, будте так добры...
0,33 * 3 на весь год это для кого? #blush# [/quote]
#rtfm#
Зображення

имеем таблицу учетных ставок, арифметические действия не составляют труда #g_dance#

С уважением #g_haha#

Аватар користувача
Яков
Гигант Мысли
Гигант Мысли
Повідомлень: 11493
З нами з: 28 жовтня 2013, 06:29
Дякував (ла): 13003 рази
Подякували: 25653 рази

Повідомлення Яков »

Про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІV кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр

Лист ДФС від 31.01.2019 р. № 3041/7/99-99-12-03-04-17
Державна фіскальна служба України, керуючись п.п. 4 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, інформує про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІV кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 Кодексу).

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

У ІV кварталі 2018 року діяла 1 (одна) облікова ставка – 18 відс., затверджена рішеннями Правління Національного банку України від 06.09.2018 № 593-рш, від 25.10.2018 № 714-рш та від 13.12.2018 № 834-рш відповідно.

З метою уникнення різнотлумачень ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 18 відс. – 92 дні (01.10.2018 – 31.12.2018).

З огляду на викладене Державна фіскальна служба України доручає довести до відома платників рентної плати, що для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за ІV квартал 2018 року відповідає 18 відсотків.

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІV квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 54 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.



Директор Департаменту податків і
зборів з юридичних осіб                         О. АНТІПОВА
Щодо коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства
По материалам ГУ ДФС у Рівненській області
Зображення

Бухгалтер3991
Знаток
Повідомлень: 24
З нами з: 25 травня 2017, 11:59
Дякував (ла): 5 разів
Подякували: 1 раз

Повідомлення Бухгалтер3991 »

Доброго дня!!! Підскажіть, будь ласка, який коефіцієнт рентабельності гірничодобувних підприємств у 2019р? Дякую#clamping#

Бухгалтер3991
Знаток
Повідомлень: 24
З нами з: 25 травня 2017, 11:59
Дякував (ла): 5 разів
Подякували: 1 раз

Повідомлення Бухгалтер3991 »

https://news.dtkt.ua/taxation/other/54743

Коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства у 1кв. 2019р.

Аватар користувача
Al Shurshun
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1033
З нами з: 19 серпня 2011, 12:21
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 550 разів
Контактна інформація:

Повідомлення Al Shurshun »

[center]Уважаемые коллеги[/center]
ДФС не забывает пользователей недрами - плательщиков рентной платы #secret#

на официальном сайте размещено письмо ДФС України від 03.06.2019 №17536/7/99-99-12-02-03-17 для территориальных органов
"Щодо особливостей визначення об’єкта та бази оподаткування рентною платою за користування надрами"
#rtfm#
Державна фіскальна служба України, керуючись пп. 6-7 п. 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, надає та доручає довести до відома платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) особливості визначення об’єкта та бази оподаткування Рентною платою у порядку, визначеному у ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Кодексом віднесено до об’єкта оподаткування Рентною платою видобуту корисну копалину, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, що приведена у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством. Водночас визначено, що об’єктом оподаткування Рентною платою слід вважати і обсяг видобутої корисної копалини, який, у тому числі утворюється в результаті виконання первинної переробки корисної копалини, що провадиться іншими, ніж платник Рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п. 252.3 ст. 252 Кодексу).

Оскільки при провадженні господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин може виникати більше ніж один об’єкт оподаткування Рентною платою, то у таких випадках платники Рентної плати ідентифікують об’єкти оподаткування Рентною платою – види видобутої корисної копалини, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування, який визначається платником Рентної плати самостійно у журналі обліку видобутих корисних копалин, з урахуванням самостійно затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (пп. 252.5, 252.19 ст. 252 Кодексу).

Платники Рентної плати самостійно визначають схеми руху видобутої корисної копалини, у тому числі й для передбаченої ст. 45 Кодексу України про надра процедури державної експертизи кондицій на мінеральну сировини як сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища при визначенні промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу.

Проте платники Рентної плати звертаються до органів ДФС за наданням індивідуальних податкових консультацій щодо визначених у схемах руху видобутої корисної копалини переліку операцій, за яким мають
визначатись об’єкт та база оподаткування Рентною платою.

Переважна більшість звернень платників Рентної плати стосується ідентифікації технологічних операцій господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин, по завершенню яких обліковується об’єкт оподаткування Рентною платою, а сума витрат, які понесені під час операцій за схемою руху видобутої корисної копалини, – бази оподаткування Рентною платою (п. 252.6 ст. 252 Кодексу).

Господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей оподаткування Рентною платою охоплює технологічні процеси з добування та первинної переробки корисних копалин – природних мінеральних утворень органічного і неорганічного походження, у тому числі будь-які підземні води (п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), термінологічно визначена у п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому саме схеми руху видобутої корисної копалини, що визначені за результатами процедури державної експертизи кондицій на мінеральну сировину як сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища при визначенні промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу, можуть передбачати економічну доцільність введення в цивільний обіг добутої корисної копалини без підданя такої добутої корисної копалини технологічним операціям з первинної переробки.

Попри те, що згідно з п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін добування корисних копалин визначено як сукупність технологічних операцій з вилучення та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню гірських порід або рудної сировини, що вміщує корисні копалини, платники Рентної плати при визначенні бази оподаткування Рентною платою не враховують витрати, понесені, зокрема, на технологічні операції з переміщення добутої корисної копалини з місць вилучення на визначені обліковою політикою склади продукції гірничого підприємства.

Визначений у п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін «первинна переробка» як вид господарської діяльності гірничого підприємства належить до термінів, звернення платників Рентної плати щодо застосування яких, для визначення об’єкта та бази оподаткування Рентною платою, є найбільш поширеними та оскаржуваними в адміністративному порядку.

За результатами адміністративних оскаржень податкових консультацій щодо ідентифікації об’єкта оподаткування Рентною платою за сукупністю технологічних операцій первинної переробки корисної копалини Верховний Суд України ухвалою від 11 березня 2019 року у справі № 804/4526/18 підтвердив правомірність визначення податковим органом у індивідуальній податковій консультації від 10 травня 2018 року № 2076/ІПК/04-36-12-22-22 визначення щебеню об’єктом оподаткування Рентною платою, незалежно від кількості стадій дроблення, а також висновок суду першої інстанції щодо операцій з «грохочення», які по суті є операціями з сортування уламків дроблених гірських порід за розміром (фракцією щебеню).

Таким чином, підтверджено правомірність визначення об’єктом оподаткування Рентною платою продукцію гірничого підприємства, що утворюється без обмеження при визначених у п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу технологічних операціях збирання, дроблення або мелення, сушки, а також сортування.

Верховним Судом України підтримано позицію податкового органу, що згідно з п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 Кодексу обсяг видобутих корисних
копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством, як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх
власником – суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням. Базою оподаткування Рентною платою є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин, яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) (п. 252.6 ст. 252 Кодексу). При цьому у випадках відсутності реалізації видобутих корисних копалин або у разі необхідності для введення в цивільний обіг видобутих корисних копалин підданя таких видобутих корисних копалин технологічним операціям, які не передбачені первинною переробкою, наприклад, операціям з агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, база оподаткування Рентною платою визначається за розрахунковою вартістю (п. 252.7 ст. 252 Кодексу).
С уважением #g_haha#

Аватар користувача
Al Shurshun
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1033
З нами з: 19 серпня 2011, 12:21
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 550 разів
Контактна інформація:

Повідомлення Al Shurshun »

[center]Уважаемые коллеги[/center]
Al Shurshun писав:[center]Уважаемые коллеги[/center]
ДФС не забывает пользователей недрами - плательщиков рентной платы #secret#

на официальном сайте размещено письмо ДФС України від 03.06.2019 №17536/7/99-99-12-02-03-17 для территориальных органов
"Щодо особливостей визначення об’єкта та бази оподаткування рентною платою за користування надрами"
#rtfm#
Скрытый текст
Державна фіскальна служба України, керуючись пп. 6-7 п. 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, надає та доручає довести до відома платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) особливості визначення об’єкта та бази оподаткування Рентною платою у порядку, визначеному у ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Кодексом віднесено до об’єкта оподаткування Рентною платою видобуту корисну копалину, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, що приведена у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством. Водночас визначено, що об’єктом оподаткування Рентною платою слід вважати і обсяг видобутої корисної копалини, який, у тому числі утворюється в результаті виконання первинної переробки корисної копалини, що провадиться іншими, ніж платник Рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п. 252.3 ст. 252 Кодексу).

Оскільки при провадженні господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин може виникати більше ніж один об’єкт оподаткування Рентною платою, то у таких випадках платники Рентної плати ідентифікують об’єкти оподаткування Рентною платою – види видобутої корисної копалини, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування, який визначається платником Рентної плати самостійно у журналі обліку видобутих корисних копалин, з урахуванням самостійно затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (пп. 252.5, 252.19 ст. 252 Кодексу).

Платники Рентної плати самостійно визначають схеми руху видобутої корисної копалини, у тому числі й для передбаченої ст. 45 Кодексу України про надра процедури державної експертизи кондицій на мінеральну сировини як сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища при визначенні промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу.

Проте платники Рентної плати звертаються до органів ДФС за наданням індивідуальних податкових консультацій щодо визначених у схемах руху видобутої корисної копалини переліку операцій, за яким мають
визначатись об’єкт та база оподаткування Рентною платою.

Переважна більшість звернень платників Рентної плати стосується ідентифікації технологічних операцій господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин, по завершенню яких обліковується об’єкт оподаткування Рентною платою, а сума витрат, які понесені під час операцій за схемою руху видобутої корисної копалини, – бази оподаткування Рентною платою (п. 252.6 ст. 252 Кодексу).

Господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей оподаткування Рентною платою охоплює технологічні процеси з добування та первинної переробки корисних копалин – природних мінеральних утворень органічного і неорганічного походження, у тому числі будь-які підземні води (п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), термінологічно визначена у п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому саме схеми руху видобутої корисної копалини, що визначені за результатами процедури державної експертизи кондицій на мінеральну сировину як сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища при визначенні промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу, можуть передбачати економічну доцільність введення в цивільний обіг добутої корисної копалини без підданя такої добутої корисної копалини технологічним операціям з первинної переробки.

Попри те, що згідно з п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін добування корисних копалин визначено як сукупність технологічних операцій з вилучення та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню гірських порід або рудної сировини, що вміщує корисні копалини, платники Рентної плати при визначенні бази оподаткування Рентною платою не враховують витрати, понесені, зокрема, на технологічні операції з переміщення добутої корисної копалини з місць вилучення на визначені обліковою політикою склади продукції гірничого підприємства.

Визначений у п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін «первинна переробка» як вид господарської діяльності гірничого підприємства належить до термінів, звернення платників Рентної плати щодо застосування яких, для визначення об’єкта та бази оподаткування Рентною платою, є найбільш поширеними та оскаржуваними в адміністративному порядку.

За результатами адміністративних оскаржень податкових консультацій щодо ідентифікації об’єкта оподаткування Рентною платою за сукупністю технологічних операцій первинної переробки корисної копалини Верховний Суд України ухвалою від 11 березня 2019 року у справі № 804/4526/18 підтвердив правомірність визначення податковим органом у індивідуальній податковій консультації від 10 травня 2018 року № 2076/ІПК/04-36-12-22-22 визначення щебеню об’єктом оподаткування Рентною платою, незалежно від кількості стадій дроблення, а також висновок суду першої інстанції щодо операцій з «грохочення», які по суті є операціями з сортування уламків дроблених гірських порід за розміром (фракцією щебеню).

Таким чином, підтверджено правомірність визначення об’єктом оподаткування Рентною платою продукцію гірничого підприємства, що утворюється без обмеження при визначених у п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу технологічних операціях збирання, дроблення або мелення, сушки, а також сортування.

Верховним Судом України підтримано позицію податкового органу, що згідно з п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 Кодексу обсяг видобутих корисних
копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством, як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх
власником – суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням. Базою оподаткування Рентною платою є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин, яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) (п. 252.6 ст. 252 Кодексу). При цьому у випадках відсутності реалізації видобутих корисних копалин або у разі необхідності для введення в цивільний обіг видобутих корисних копалин підданя таких видобутих корисних копалин технологічним операціям, які не передбачені первинною переробкою, наприклад, операціям з агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, база оподаткування Рентною платою визначається за розрахунковою вартістю (п. 252.7 ст. 252 Кодексу).
С уважением #g_haha#
#secret# интересно, почему письмо не снабдили ссылкой на части 5-6 статьи 13 Закона Украины Про судоустрій і статус суддів#rtfm#
5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
которые в предыдущей редакции статьи были куда как четче #rtfm#
4. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
С уважением #g_haha#




Аватар користувача
Al Shurshun
Светоч Мысли
Светоч Мысли
Повідомлень: 1033
З нами з: 19 серпня 2011, 12:21
Дякував (ла): 23 рази
Подякували: 550 разів
Контактна інформація:

Повідомлення Al Shurshun »

[center]Уважаемые коллеги[/center]
в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій имеем необычную по содержанию налоговую консультацию Зображення
№2670/6/99-99-12-02-03-15/ІПК писав:
[center]Податкова консультація[/center]
Про рентну плату
за користування надрами


Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що як власник спеціальних дозволів на користування надрами (далі – Дозвіл) є платником Рентної плати за об'єкти, розташовані на двох ділянках надр.

Оскільки Товариство у 2018 році виконало державну експертизу запасів корисних копалин (далі – Експертиза) у межах визначених у Дозволах ділянок надр, то Товариство запитує про правомірність застосування ним передбаченого п. 252.22 ст. 252 Кодексу для обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати коригуючого коефіцієнта (далі – Коефіцієнт) у розмірі 0,7.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (далі — Держгеонадра) забезпечує виконання процедури Експертизи звітів про геологічне вивчення, у тому числі геолого–економічну оцінку запасів корисних копалин (ст. 45 Кодексу України про надра). Процедура Експертизи включає, зокрема, затвердження розроблених самостійно надрокористувачем або на його замовлення кондицій на мінеральну сировину для визначеної у Дозволі ділянки надр, як параметрів, що визначають сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо–геологічних та інших умов розробки родовища (далі – Кондиції), з дотриманням вимог Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів корисних копалин у надрах, затвердженого наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі – ДКЗ) від 07.12.2005 №300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за № 65/11939 (далі – Положення).

Параметри Кондицій базуються на технологічній схемі господарської діяльності гірничого підприємства, яка охоплює технологічні операції з добування та первинної переробки (далі – Технологічна схема), що визначена надрокористувачем в техніко–економічному обґрунтуванні (далі – ТЕО) умов, при яких виробництво кондиційної товарної продукції гірничого підприємства (далі – Продукція) є можливим. ТЕО Кондицій розробляється відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 №432 (далі – Класифікація). Класифікацією визначено, що при відповідній визначеній надрокористувачем в ТЕО Технологічній схемі, необхідною умовою виробництва Продукції є використання таким гірничим підприємством запасів корисних копалин, визначеної у Дозволі ділянки надр категорії видобувних, тобто запас ах, ефективність використання яких при параметрах визначеного надрокористувачем ТЕО підтверджується величиною коефіцієнта рентабельності, який перевищує ставку рефінансування Національного банку України.

У Протоколі ДКЗ №4731 від 21.03.2019 (далі – Протокол) зафіксовано, що при обраній Товариством Технологічній схемі коефіцієнт рентабельності оцінено у розмірі 0,199. При цьому, поіменована у Протоколі як «рудопідготовка» сукупність операцій первинної переробки охоплює такі передбачені п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст 14 Кодексу операції як дроблення та сортування, включаючи такі його види як грохочення та «суха» магнітна сепарація.

Зауважимо, що у Протоколі не розкрита інформація про включення до техніко–економічних розрахунків виробничої собівартості Продукції витрат Товариства, що виникають при справлянні екологічного податку в частині скидів вод до водних об’єктів, зокрема, шахтних вод, які згідно з п.п. 2.3.1 п. 2.3 Протоколу належать до розсолів хлоридно–натрієвого типу, сильно агресивних до металів та несульфатостійких цементів, а також вод, що відкачуються з шахти та поступають у шламосховище, що є у власності іншого суб'єкта господарювання.

Необхідною умовою для застосування Коефіцієнта є підтвердження Держгеонадра виконання робіт з геологічного вивчення за кошти суб'єкта господарювання, що відображається у формі 3–гр.

Спеціальна форма обов'язкового відповідно до статті 45 Кодексу України про надра схвалення державним регулятором у особі Держгеонадра Кондицій та висновку державної Експертизи не встановлена, але дата внесення такім регулятором відповідних записів до Дозволу може вважатися датою такого схвалення, на підставі якого у надрокористувача виникає обов'язок дотримання Кондицій та застосування відповідних Коефіцієнтів, які встановлені Кодексом для відповідних умов використання надр.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
С уважением Зображення

Відповісти

Повернутись до “Рентна плата”