Сторінка 1 з 6

Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Додано: 19 липня 2016, 13:10
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги[/center]

вопрос об регулярной геолого-экономической оценке запасов, в частности для определения коэффициентов рентабельности горного предприятия и видов его товарной продукции и на Форуме поднимался несколько раз

имеем свежую информацию
Щодо виконання п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин
Державна служба геологіх та надр писав:


Численні підприємства звертаються з проханням роз’яснити положення пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з абзацом першим пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з роз’ясненням, наданим листом Міністерства юстиції України від 18.09.2013 № 10140-0-26-13/10.2, до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2000 року № 1512) внесено ряд змін, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин викладено в новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність.

В подальшому до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, зміни та доповнення не вносились, попередня редакція пункту 25 зазначеного Положення не відновлювалася.

Враховуючи наведене, наказом Держгеонадр України від 23.12.2015 № 438 «Щодо проведення систематичного аналізу Державного балансу запасів корисних копалин» зобов’язано Державну комісію України по запасах корисних копалин спільно з Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» провести аналіз Державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами.
На виконання вказаного вище наказу ДНВП «Геоінформ України» спільно з ДКЗ України подав Держгеонадрам України перелік суб’єктів господарювання, яким рекомендовано подати матеріали геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин на повторну державну експертизу.

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 12 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема, за виконанням надрокористувачами рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин.




С уважением #hi#

Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Додано: 04 серпня 2016, 09:38
Сюня Александровна
Al Shurshun писав:[center]Уважаемые коллеги[/center]

вопрос об регулярной геолого-экономической оценке запасов, в частности для определения коэффициентов рентабельности горного предприятия и видов его товарной продукции и на Форуме поднимался несколько раз

имеем свежую информацию
Щодо виконання п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин
Державна служба геологіх та надр писав:


Численні підприємства звертаються з проханням роз’яснити положення пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з абзацом першим пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з роз’ясненням, наданим листом Міністерства юстиції України від 18.09.2013 № 10140-0-26-13/10.2, до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2000 року № 1512) внесено ряд змін, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин викладено в новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність.

В подальшому до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, зміни та доповнення не вносились, попередня редакція пункту 25 зазначеного Положення не відновлювалася.

Враховуючи наведене, наказом Держгеонадр України від 23.12.2015 № 438 «Щодо проведення систематичного аналізу Державного балансу запасів корисних копалин» зобов’язано Державну комісію України по запасах корисних копалин спільно з Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» провести аналіз Державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами.
На виконання вказаного вище наказу ДНВП «Геоінформ України» спільно з ДКЗ України подав Держгеонадрам України перелік суб’єктів господарювання, яким рекомендовано подати матеріали геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин на повторну державну експертизу.

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 12 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема, за виконанням надрокористувачами рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин.




С уважением #hi#
очень даже кстати, еще бы узнать комментарии по поводу последнего письма ДФС на счет коэфициента рентабельности. http://buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=705624 так 0,1919 или 0,25???

Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Додано: 04 серпня 2016, 20:59
Al Shurshun
Уважаемая коллега, Сюня Александровна
Сюня Александровна писав:
Al Shurshun писав:[center]Уважаемые коллеги[/center]

вопрос об регулярной геолого-экономической оценке запасов, в частности для определения коэффициентов рентабельности горного предприятия и видов его товарной продукции и на Форуме поднимался несколько раз

имеем свежую информацию
Щодо виконання п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин
Державна служба геологіх та надр писав:


Численні підприємства звертаються з проханням роз’яснити положення пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з абзацом першим пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з роз’ясненням, наданим листом Міністерства юстиції України від 18.09.2013 № 10140-0-26-13/10.2, до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2000 року № 1512) внесено ряд змін, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин викладено в новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність.

В подальшому до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, зміни та доповнення не вносились, попередня редакція пункту 25 зазначеного Положення не відновлювалася.

Враховуючи наведене, наказом Держгеонадр України від 23.12.2015 № 438 «Щодо проведення систематичного аналізу Державного балансу запасів корисних копалин» зобов’язано Державну комісію України по запасах корисних копалин спільно з Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» провести аналіз Державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами.
На виконання вказаного вище наказу ДНВП «Геоінформ України» спільно з ДКЗ України подав Держгеонадрам України перелік суб’єктів господарювання, яким рекомендовано подати матеріали геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин на повторну державну експертизу.

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 12 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема, за виконанням надрокористувачами рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин.




С уважением #hi#
очень даже кстати, еще бы узнать комментарии по поводу последнего письма ДФС на счет коэфициента рентабельности. http://buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=705624 так 0,1919 или 0,25???
ответ на Ваш вопрос содержится в следующих, после не очень корректно цитированных Вами, абзацах письма ДФС №25016/7/99-99-12-03-04-17
ДФС писав:Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин в межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2016 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 57,57 – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.

Одночасно нагадаємо, що відповідно до листа Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 21.03.2016 р. № 171/07 у 2016 році рекомендовано (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини застосовувати такі тимчасові коефіцієнти рентабельності:
для нафтогазодобувних підприємств – 0,47,
для всіх інших гірничодобувних підприємств – 0,25.


следует заметить, что для абсолютной корректности применения норм Кодекса ДФСам слудовало бы написать#rtfm#

рекомендовано (до проведення першої, для відповідної дідянки надр, державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини застосовувати такі тимчасові коефіцієнти рентабельності:



С уважением #hi#

Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Додано: 26 серпня 2016, 00:35
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги[/center]

вопрос о применении коэффициента 0,7 при расчете налоговых обязательств возникал не один раз и, в конечном итоге, все упиралось в отсутствие "подтверждающих" документов от Геонедр

представляется, что спасение утопающих – дело рук самих утопающих
Кодекс о недрах предоставил недропользователям право осуществления геологорозведывательных работ во все интервале от поисковых работ до эксплуатационной разведки

при этом ст.39 Кодекс о недрах предписывается государственная регистрация этих самых геологорозведывательных работ

руководящим документом на сегодня является


[center]Зображення[/center]

где:
1.3. Державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об’єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр.


[center]Зображення[/center]

собственно говоря надропользователь предоставляет Геонедрам всю информацию, необходимую для выполнения критериев п.252.20 Кодекса по применению коэффициента 0,7:
наименование объекта недропользования
источник финансирования
цель геологорозведывательных работ

таким образом, нет необходимости просить у Геонедр какие-либо справки для предоставления в ДФС – вполне достаточно получить выписку о регистрации соответствующей формы 3-гр по выполнению геологорозведывательных работ

С уважением #hi#

P.S. до обозначенного приказа Минприроды действовал


[center]Зображення[/center]

который содержал идентичную форму

[center]Зображення[/center]







Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Додано: 01 вересня 2016, 22:04
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги[/center]

судя по тому, что предыдущее сообщение на протяжении 6 дней прочло в среднем 30 посетителей Форума Бухгалтер 911 да еще по 880 посетителей БухФорума #drinks# #drinks# , то вопрос о применении коэффициента 0,7 при расчете налоговых обязательств – животрепещущий #secret#

осталась безделица - получить индивидуальную консультацию в ДФС #umbr#
и получить копию зарегистрированной формы 3-ГР в Геонедрах #umbr#


С уважением #hi#


Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Додано: 10 листопада 2016, 16:53
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги[/center]

если Вы любите пиво, - это сообщение для Вас #drinks#
ДФС писав: 08.11.2016 № 35730/7/99-99-12-03-04-17
[right]Головні управління ДФС в областях, м. Києві,
Офіс великих платників податків ДФС[/right]
[left]Про коефіцієнт рентабельності
гірничого підприємства за обліковою
ставкою Національного банку України[/left]


Державна фіскальна служба України, керуючись п.п. 4 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, інформує про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІІ кварталі 2016 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.


Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин (п. 252.16 ст. 252 Кодексу).


У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).


У ІІІ кварталі 2016 року діяли 3 (три) облікові ставки: 16,5 відс., 15,5 відс., 15 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 23.06.2016 № 88-рш, від 28.07.2016 № 172-рш, від 15.09.2016 № 277-рш відповідно.


З метою уникнення різнотлумачень, базуючись на принципі рівномірності, ДФС рекомендує використовувати середньозважену облікову ставку Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.


З огляду на офіційні дані Національного банку України тривалість дії облікової ставки: 16,5 відс. – 28 днів (01.07.2016 – 28.07.2016); 15,5 відс. – 49 днів (29.07.2016 – 15.09.2016); 15 відс. – 15 днів (16.09.2016 – 30.09.2016). Таким чином, середньозважена облікова ставка за ІІІ квартал 2016 року відповідає 15,72 відс. ((16,5 відс. х 28 днів + 15,5 відс. х 49 днів + 15 відс. х 15 днів)/92).


Враховуючи вище зазначене, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2016 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 47,16 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.


Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.


С уважением #hi#

Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Додано: 06 січня 2017, 10:15
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги [/center]
в законе Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (від 21.12.2016 № 1797-VIII) народные избранники озаботились теми, кто "вынужден" добывать в больших объемах полезные ископаемые во время строительства фарватеров рек, противоселевого и противопаводкового укрепления берегов горных рек, противопожарных прудов-накопителей в засушливых регионах и прочих подобных масштабных объектов строительства и отнесли их к плательщикам рентной платы за пользование недрами Зображення
108. У статті 252:

1) пункт 252.1 доповнити підпунктом 252.1.6 такого змісту:

"252.1.6. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр";

2) пункт 252.3 доповнити підпунктом 252.3.3 такого змісту:

"252.3.3. обсяг товарної продукції − видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів";
теперь ждём-с регуляторных поползновений от Государственной службы геологии и недр по стезе "согласований"


С уважением Зображення

Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Додано: 04 лютого 2017, 13:59
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги [/center]
лучше позже, чем никогда Визначено коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за IV квартал 2016 р.
Зображення
02.02.2017 / 14:30
Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка Нацбанку України за IV квартал 2016 р. відповідає 14,29 % (15% × 27 днів + 14% × 65 днів)/92 дня).
Тобто платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання за IV квартал 2016 р. із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 42,87 % — трикратний розмір середньозваженої облікової ставки Нацбанку України (14,29% × 3).

(Лист ДФС України від 26.01.2017 р. № 1820/7/99-99-12-03-04-17)


С уважением Зображення

Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Додано: 16 березня 2017, 22:18
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги [/center]
последнее время судебная практика обжалования обязательств по недрам склонялась к применению исключительно "расчетного" метода определения базы налогообложения для бутылированных подземных минеральных вод
[img
http://skrinshoter.ru/p/160317/3envhJ.png[/img]]
[center]Зображення
ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року справа № 823/5446/15 м. Черкаси
[/center]

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.

за участю сторін:

представника позивача - Чеканової Н.І.;

представника позивача - Коваленко В.А.;

представника відповідача - Савенко Ю.Н.;

представника відповідача - Воропая В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

[center]ВСТАНОВИВ:[/center]

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося ТОВ "Тальнівський завод "Мінводи", в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 09.12.2015.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що при проведенні перевірки, Тальнівська ОДПІ перевищила свої повноваження, склала акт перевірки на підставі суб'єктивних припущень та дійшла помилкових і необгрунтованих висновків. Представники зазначили, що в порушення ст.. 263.5.1 Податкового кодексу України контролюючий орган при розрахунку вартості видобутих корисних копалин (вода підземна) взяв за базу оподаткування не вартість фактично видобутих корисних копалин, арізницю між загальною сумою доходу фактично реалізованої готової продукції та витратами на виробництво готової продукції (газована, негазована, йодована мінеральна вода і солодкі напої) за II-IV квартал 2014 року. Крім того, представники наголосили, що податкова інспекція застосувала підхід визначення вартості 1 м. куб. води за фактичними цінами реалізації.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечували повністю, з підстав викладених у письмових запереченнях, вважаючи позов безпідставним, а оскаржуване позивачем рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" зареєстроване юридична особа 31.12.1991, ідентифікаційний код 00380787 за видом діяльності КВЕД-2010: 11.07 «виробництво безалкогольних напоїв: виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки».

Крім того, ТОВ "Тальнівський завод "Мінводи" у відповідності до спеціального дозволу на користування надрами від 22.02.2007 на видобуток мінеральних природніх столових вод для промислового розливу (ділянка Тальнівського родовища (свердловини № 1243, 1246)) є користувачем надрами.

Посадовими особами Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області проведено позапланову документальну перевірку позивача за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 з питань дотримання вимог податкового законодавства що стали предметом оскарження в повторній скарзі, про що складено акт перевірки від 17.11.2015 № 152/23-22-22/00380787.

У вказаному акті перевірки відображені наступні порушення, зокрема:

- пп. 263.5.1 п. 263.5, пп. 263.6.1 п.163.6 ст. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 124701, 75 грн., в.т.ч за 2 квартал 2014 року на суму 55921,37 грн., за 3 квартал 2014 року на суму 53514,13 грн., за 4 квартал 2014 року на суму 15266,25 грн.

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією винесене податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 09.12.2015.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням представник позивача оскаржив його до суду.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в України та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010р. №2755-VI (далі- Кодекс № 2755-VI).

Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.( пп. 263.1.3 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI).

На виконання даної вимоги Закону в матеріалах справи міститься належним чином завірені копії витягів з журналів обліку використання мінеральних вод із свердловин № 1243 та № 1246 (право видобутку води надано спеціальним дозволом).

З даних журналів судом встановлено, що сумарна кількість видобутої воду зі свердловини № 1243 за II-IV вали 2014 року становить 9407 м3, а зі свердловини № 1246 за II-IV вали 2014 року - 299 м3.

Згідно пп. 263.2.1 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI, об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.

До об'єкта оподаткування належать: а) обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; б) обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого підприємства, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл. (пп. 263.2.2 п. 263.2 ст. 263 Кодексу № 2755-VI)

Відповідно до пп. 263.5.1 п. 263.5 ст. 263 Кодексу № 2755-VI базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Згідно пп. 263.5.2 п. 263.5 ст. 263 Кодексу № 2755-VI порядок визначення вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 263.6 цієї статті.

Відповідно до пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Кодексу № 2755-VI вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Пунктом 263.6.9 ст. 263 Кодексу № 2755-VI встановлено, що розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою: Цр = Вмп+(Вмп*Крмпе)/ Vмп, де Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях); Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України; Vмп - обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства - видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.

Згідно акта перевірки судом встановлено, що контролюючий орган здійснив розрахунок вартості плати за користування надрами у відповідності до формули визначено ст. 263.7 Кодексу № 2755-VI - за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства.

Однак, суд погоджується з доводами представників позивача, що в даному випадку відпускна ціна реалізації напоїв не може бути базовою для справляння сплати податку. Підприємство правильно застосувало метод визначення вартості видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю, про що в ході перевірки на запит Тальнівської ОДП від 21.05.2015 за №1890/23-22-22-017 листом № 330 від 26.05.2015 року надали пояснення про причину застосування визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю, а не за фактичними цінами реалізації.

В судовому засіданні безпосередньо ревізором, також був підтверджений факт відсутності конкретної методики визначення фактичної ціни реалізації мінводи, як корисної копалини, для підприємств виробників напоїв. Однак обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної води) перевіряючими був проведений не за фактичними цінами реалізації корисної копалини, а взято за основу обсяги реалізації готової продукції в грошовому і натуральному виразі у відпускних цінах встановлених у звітних періодах 2-4 квартали 2014 року зменшеного на суму витрат на виробництво продукції .

Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу № 2755-VI, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічна норма закріплена п. 56.21 ст. 56 Кодексу № 2755-VI у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, підсумовуючи вищевикладені факти суд погоджується з доводами позивача, що мінеральна вода, як сировина, не обліковується в бухгалтерському обліку 9 «Запаси», оскільки після видобування потрапляє безпосередньо на виробництво і є складовою готової продукції, а не складується, як інші корисні копалини (вугілля, інш), що є кінцевою продукцією для подальшої реалізації та до мінеральної води, як складової готової продукції, не можливо застосувати метод розрахунку - за фактичними цінами реалізації видобутої корисної копалини, оскільки вона не є готовою продукцією і TOB «ТЗ «Мінводи» для бази оподаткування використовувало метод розрахунку - за розрахунковою вартістю видобутої корисної копалини, оскільки для першого методу відсутня одна з величин, а саме - ціна реалізації на мінеральну воду, як корисної копалини, оскільки останні реалізують безалкогольні напої розлиті в ПЕТ - пляшках, що є готовою продукцією і це є відмінність її від реалізації мінеральної води, як корисної копалини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірність застосування саме методу розрахунку за фактичними цінами реалізації видобутої корисної копалини.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 КАС України, суд,

[center]ПОСТАНОВИВ:[/center]

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області № 0000672200 від 09.12.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39494397) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" (ідентифікаційний код - 00380787) сплачений судовий збір в сумі 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 16 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОСТАНОВИВ:
Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 29.01.2016
начиная с 2017 года при определении базы налогообложения по "фактической" цене реализации необходимо учитывать изменения норм п.252.11, которые регулируют учет материальных издержек операций по фасованию и бутылированию
252.11. У разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:

252.11.1. матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);


С уважением Зображення

Re: Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых

Додано: 11 квітня 2017, 21:13
Al Shurshun
[center]Уважаемые коллеги[/center]
для тех, кто еще не успел ознакомиться ДФС України від 03.04.2017 № 8129/7/99-99-12-03-04-17 "Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства"в котором инкапсулировано письмо ДКЗ України від 23.02.2016 № 151/02 Зображення
ДКЗ України писав:
На лист Державної фіскальної служби України від 27.01.2017 № 1260/5/99-99-12-03-04-16 щодо визначення тимчасового (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнта рентабельності гірничого (гірничодобувного) підприємства (Крмпе) для застосування платниками при обчисленні податкових зобов’язань у 2017 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого- економічна оцінка запасів корисних копалин з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, повідомляємо наступне.

Пунктом 27 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин дер¬жавного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432, встановлено, що «Умовно балансові та позабалансові запаси, які залучаються до розробки, переводяться до балансових». Відповідно до цього положення запаси корисних копалин, що фактично розробляються на ділянках надр, де геолого-економічна оцінка ще не виконана, мають розглядатись як балансові рентабельно видобувні запаси.
Відповідно до пункту 3 Класифікації, до балансових запасів корисних копалин ділянки надр належать такі запаси, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) є достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр.

Державна комісія України по запасах корисних копалин здійснила оцінку усереднених величин коефіцієнта рентабельності гірничодобувних підприємств за матеріалами геолого-економічних оцінок балансових запасів корисних копалин ділянок надр, виконаних в економічних умовах чинних у 2016 році. Облікова ставка Національного банку України змінювалась протягом 2016 року від 22 до 14 % (усереднена - 17 %).

Згідно з геолого-економічними оцінками запасів корисних копалин, виконаних у 2016 році, усереднені коефіцієнти рентабельності гірничих підприємств з видобутку корисних копалин склали: для нафти і газу - 0,87; для всіх інших гірничодобувних підприємств, за виключенням нафтогазових, - 0,22. Усереднений коефіцієнт рентабельності нафтогазовидобувних підприємств у 2016 році є більшим від розрахованого на 2016 рік, у зв’язку із змінами цін, рентних та інших обов’язкових платежів, що відбувались. Усереднений коефіцієнт рентабельності для інших гірничодобувних підприємств, за виключенням нафтогазових, мало відрізняється від розрахованого на 2016 рік.

На поточний час облікова ставка Національного банку України (14 %) є близькою до усередненої за 2016 рік. Тому визначені усереднені коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств за 2016 рік можуть бути обґрунтовано застосовані у 2017 році для ділянок надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого- економічна оцінка запасів корисних копалин та належне визначення коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (Крмпе) ще не виконані.

З огляду на викладене, відповідно до Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин, затвердженого наказом ДКЗ від 07.12.2005р. №300, зареєстрованого Мінюстом України за № 65/11939, а також Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахування запасів родовищ нафти і газу, затвердженого наказом ДКЗ від 27.11.2006р. № 316 і зареєстрованого Мінюстом України за № 1383/13257, ДКЗ України рекомендує встановити такі тимчасові (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнти рентабельності для застосування платниками під час обчислення податкових зобов’язань у 2017 році:

для нафтогазодобувних підприємств - 0,87;

для всіх інших гірничодобувних підприємств -
0,22.
С уважением Зображення