Действительно, это произведение уже было представлено на нашем сайте, но в другой теме. Не уследила. Сори, за повтор. #blush#
Re: Ваши любимые стихотворения.....
Додано: 01 лютого 2017, 07:05
nachfin
Тюша писав:
nachfin писав:А кто такой ?
Действительно, это произведение уже было представлено на нашем сайте, но в другой теме. Не уследила. Сори, за повтор. #blush#
Это говорит о том, что произведение действительно многим нравится))), а за всем уследить невозможно.
З.Ы. А Тюлюкин кто?
Re: Ваши любимые стихотворения.....
Додано: 01 лютого 2017, 18:47
Яков
Стихи Омара Хайяма
Не смешно ли весь век по копейке копить
Не смешно ли весь век по копейке копить,
Если вечную жизнь все равно не купить?
Эту жизнь тебе дали, мой милый, на время, -
Постарайся же времени не упустить!
Миром правят насилие, злоба и месть
Миром правят насилие, злоба и месть.
Что еще на земле достоверного есть?
Где счастливые люди в озлобленном мире?
Если есть - их по пальцам легко перечесть.
Да, женщина похожа на вино
Да, женщина похожа на вино,
А где вино,
Там важно для мужчины
Знать чувство меры.
Не ищи причины
В вине, коль пьян —
Виновно не оно.
Да, в женщине, как в книге, мудрость есть.
Понять способен смысл её великий
Лишь грамотный.
И не сердись на книгу,
Коль, неуч, не сумел её прочесть.
Коль можешь, не тужи о времени бегущем
Коль можешь, не тужи о времени бегущем,
Не отягчай души ни прошлым, ни грядущим.
Сокровища свои потрать, пока ты жив;
Ведь все равно в тот мир предстанешь неимущим.
Когда уходите на пять минут
Когда уходите на пять минут
Не забывайте оставлять тепло в ладонях
В ладонях тех, которые вас ждут,
В ладонях тех, которые вас помнят.
Не забывайте заглянуть в глаза,
С улыбкой робкой и покорною надеждой.
Они в пути заменят образа
Святых, даже неведомых вам прежде.
Когда уходите на пять минут
Не закрывайте за собою двери-
Оставьте это тем, которые поймут,
Которые сумеют в вас поверить.
Когда уходите на пять минут,
Не опоздайте вовремя вернуться,
Чтобы ладони тех, которые вас ждут,
За это время не успели разомкнуться.
Мама, каша, ложка, кошка, книжка, яркая обложка,
Буратино, Карабас, ранец, школа, первый класс,
грязь в тетрадке, тройка, двойка, папа, крик, головомойка,
лето, труд, овин, солома, осень, сбор металлолома,
Пушкин, Дарвин, Кромвель, Ом, Робеспьер, Наполеон,
Менделеев, Герострат, бал прощальный, аттестат,
институт, экзамен, нервы, конкурс, лекции, курс первый,
тренировки, семинары, песни, танцы, тары–бары.
Прелесть! Нравится! Влечёт… Сессия, весна, зачёт,
стройотряд, жара, работа, культпоход, газета, фото,
общежитье, «пас» и «мизер», радиола, телевизор,
карандаш, рейсфедер, дом, пятый курс, проект, диплом,
отпуск, море, пароход, Крым, Ай–Петри, турпоход,
кульман, шеф, конец квартала, цех, участок, план по валу,
ЖСК, гараж, квартира, тёща, сын, жена Эльвира,
детский сад, велосипед, карты, шахматы, сосед,
сердце, печень, лишний вес, внуки, пенсия, собес,
юбилей, часы, награда, речи, памятник, ограда…
Re: Ваши любимые стихотворения.....
Додано: 28 березня 2017, 18:20
nachfin
[youtube][/youtube]
украинская версия произведения Маршака
Простирадло - утікало
І білизна - хай їй грець
І матрасик, мов карасик
Від мене забрався геть.
Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.
Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.
Що за жарти недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть?
Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?
Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак
Шкутильгає водомийщик
І до мене мовить так:
Ти гидкеє, ти бруднеє.
Неохайне поросятко
Ти брудніш за сміттєзбірник
У люстерко подивись!
У тебе вапно на оці
У тебе гівно на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!
Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята
І шпачки, і пацючки.
Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився
То ж забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.
Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.
І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!
Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"
Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:
"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Часто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь"
Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить
Ось вовтузить мов шибало
І волає, і ганьбить.
Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок
А вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.
Я до Бабиного Яру
Навпростець я повз кошару,
А вони - через мури,
Як підступнії щури.
Тут назустріч мій коханий
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап
І мочалку, наче галку
Він щелепами цап-цап!
А за тим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой!" він мовляв
"Да лицо свое умой!" він мовляв
"А не то как налечу!" він мовляв
"Растопчу и проглочу" він мовляв
Я по вулицях борснувся підтупцем
Втік до водомийника кінець кінцем
Милом мивсь, циберком грюкав,
Як ударник п'ятиріччя.
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.
Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух
А за ним цукерок купа:
"З'їж мене, малеча любо!"
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з Інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:
"Ти тепер мені приязний,
Ти тепер мені люб'язний
То ж нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"
Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!
Хай живе рушниченько пухкенький
І мило духмяне, мов ненька,
І кістковий гребінь,
І голярський камінь!
То ж мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилим Тикичу, що в Кам. Броді
В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!
Re: Ваши любимые стихотворения.....
Додано: 30 березня 2017, 12:46
Славнюшечка
Есть Бог, есть мир, они живут вовек,
А жизнь людей мгновенна и убога,
Но всё в себе вмещает человек,
Который любит мир и верит в Бога.
Н.С.Гумилев.
Re: Ваши любимые стихотворения.....
Додано: 19 квітня 2017, 10:01
nachfin
Мы угля даем стране,
Мы тут пашем от рассвета
до заката.
А все держится на мне,
Ну а я то на любви держусь,
ребята.
М.И.Танич
Re: Ваши любимые стихотворения.....
Додано: 19 квітня 2017, 12:16
офигевшая
мойдодыр???
nachfin писав:[youtube][/youtube]
украинская версия произведения Маршака
Простирадло - утікало
І білизна - хай їй грець
І матрасик, мов карасик
Від мене забрався геть.
Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.
Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.
Що за жарти недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть?
Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?
Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак
Шкутильгає водомийщик
І до мене мовить так:
Ти гидкеє, ти бруднеє.
Неохайне поросятко
Ти брудніш за сміттєзбірник
У люстерко подивись!
У тебе вапно на оці
У тебе гівно на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!
Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята
І шпачки, і пацючки.
Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився
То ж забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.
Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.
І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!
Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"
Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:
"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Часто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь"
Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить
Ось вовтузить мов шибало
І волає, і ганьбить.
Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок
А вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.
Я до Бабиного Яру
Навпростець я повз кошару,
А вони - через мури,
Як підступнії щури.
Тут назустріч мій коханий
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап
І мочалку, наче галку
Він щелепами цап-цап!
А за тим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой!" він мовляв
"Да лицо свое умой!" він мовляв
"А не то как налечу!" він мовляв
"Растопчу и проглочу" він мовляв
Я по вулицях борснувся підтупцем
Втік до водомийника кінець кінцем
Милом мивсь, циберком грюкав,
Як ударник п'ятиріччя.
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.
Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух
А за ним цукерок купа:
"З'їж мене, малеча любо!"
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з Інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:
"Ти тепер мені приязний,
Ти тепер мені люб'язний
То ж нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"
Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!
Хай живе рушниченько пухкенький
І мило духмяне, мов ненька,
І кістковий гребінь,
І голярський камінь!
То ж мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилим Тикичу, що в Кам. Броді
В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!
Пользовалась Гуглом для перевода некоторых слов, смотрела на русском языке оригинал - долго плакала .....