Buhgalter911

juliagid писав: По поводу названия папок.

nachfin писав:в продолжение разговора на тему "в/на в русском языке". как пример:

ar4ik писав:— Фима, вы не могли бы дать мне в долг тысячу долларов?
— Знаете, Сема, идите-ка вы на четыре буквы!
— Я таки извиняюсь, это куда?
— В банк.

як правильно - лáте чи латé. Читач уважає, що в українській мові правильний наголос латé. Італійці вимовляють із наголосом на першому складі, тому й українською це слово італійського походження має бути - лáте.

...поїде до Гааги, чому не до Гааґи. Правильно - поїде до Гааги, бо українською мовою в географічних назвах латинське g відтворюємо українським г: Англія, Португалія, Генуя, тож і Гаага

...скажи діду, що я його поздоровляю, - потрібно скажи дідові. Пане Вікторе Ющенко - правильно пане Вікторе Ющенку

Запитання про те, чи слово лице - українське, чи це росіянізм або якийсь діялектизм.
Це не так. Лице - рідковживаний синонім до слова обличчя. Воно використовується також у окремих фразеологізмах, наприклад показати товар лицем, спасти з лиця, тобто змарніти.

запитання письменника Андрія Горбунова. Він хоче довести закономірність уживання слова виглядати в значенні російського выглядеть. Для цього наводить приклади з польської, білоруської, англійської та инших мов.

Замість гарно виглядаєш справді треба маєш гарний вигляд.
Замість Іван виглядав стурбовано потрібно Іван видавався стурбованим.
Виглядає дивно - видається дивним.
Печені яблука, политі медком, виглядають апетитно можна замінити на апетитні на вигляд.
Отже, основне значення дієслова виглядати - це дивитися кудись, крізь щось, видніти, вдивлятися кудись. "Марно, брате, не вигляне чорнобрива з хати" (Тарас Шевченко). "Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати" (Михайло Стельмах).
Найголовніший аргумент - відсутність значення "мати вигляд" у дієслова виглядати у Словнику за редакцією Бориса Грінченка, який є основним мірилом українськости питомих українських слів.
Наявність такого значення в окремих авторів не є достатньою підставою для поширення в літературній мові. Від поширености помилка не перестає бути помилкою.

За традицією ми в українській мові відтворюємо імена росіян та білорусів, пристосовуючи їх до української фонетико-морфологічної системи
Тобто білоруське Уладзімір ми пишемо Володимир, а вони нашого Володимира напишуть тільки Уладзімір і ніяк инакше. Російське Александр ми пишемо Олександр.
Але на прізвища й топоніми ця традиція не поширюється. Тобто Игорь Николаев українською мовою буде Ігор Ніколаєв, а не Миколаєв.
Російське місто Владимир буде Владимир, а не Владімір.
Проте польське Єжи залишається Єжи, а не Юрій, Малгожата залишається Малгожата, а не Маргарита. Російське ім'я Анна ми передаємо Анна, але українка має бути Ганна. Персонаж радянських комедій - Шурик, а не Шурік.
Щодо єгипетського міста Олександрія. За традицією ми пишемо його Олександрія, а не Александрія, бо воно походить від імени Олександра Македонського, якого ми теж пишемо Олександр.
Щодо міста Набережные Челны. Прикметникові назви ми відтворюємо українською мовою - Набережні Човни.

чи можна використовувати в українській мові слово співпадіння.
Слова співпадіння в українській мові немає. Це непотрібна калька з російського совпадение. Українською мовою совпадение – збіг, совпадающий – збіжний.

як правильно: іти до їх чи йти до них?
Правильно іти (йти) до них. До їх писали в XIX ст.

У магазині канцтоварів напис швидкозшивач. Наскільки доцільно його вживати?
Швидкозшивач, як і низка инших канцеляризмів, є калькою з російського слова скоросшиватель. Але чогось кращого поки що немає.

яка різниця між словами усмішка і посмішка.
На жаль, ці слова часто плутають і вважають, що вони абсолютні синоніми. Але це не так. Наприклад, усмішка може бути приємна, лагідна, ніжна. Посмішка – глузлива, іронічна, уїдлива. Приємна посмішка – це епітет-оксиморон.

Чи такі вітання: доброї години, доброї доби, доброго дня можна вважати нормативними?
Нормативні вітання в українські мові: доброго ранку, добрий день, добрий вечір, добраніч, на добраніч. У неофіційній обстановці: добри́день, добри́вечір.
Доброї години, доброї доби, може, ще доброї хвилини чи доброї секунди – хіба що з гумористичним відтінком.

Чи не варто у львівських трамваях, де написано у випадку аварії двері відкрити вручну, вживати якийсь український синонім, наприклад, відкрити ручно, рукопаш або відкрити руками?
Не лише у львівських, а й у всіх трамваях України на випадок аварії потрібно не відкривати, а відчиняти двері руками.

Ще одне запитання від читача: як передати українською мовою вислів на слуху?
Я порадив би казати на вустах.