Отключить рекламу

Подпишитесь!


07.10.17
3834 0 Печатать

На підставі якого документу ФО - нерезидент, з метою визначення резидентського статусу, може підтвердити факт перебування на території України понад 183 календарних днів?

Відповідно до п.п. 14.1.213 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі – ПКУ) з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом України. Фізична особа - резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Згідно з ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, абз. 5 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-IV (далі – Закон № 1382) визначено, що місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (абзац перший ст. 6 Закону № 1382).

Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабміном порядку (абз. 11 ст. 3 Закону № 1382).

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства – є підстави, встановлені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (ст. 5 Закону № 1382).

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. № 3773-VI (далі – Закон № 3773) іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах 4  – 15 та 18 ст. 4 Закону № 3773, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону (частина перша ст. 16 Закону № 3773).

Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України (ч. 2 ст. 16 Закону № 3773).

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця (частина друга ст. 4 Закону № 3773).

Враховуючи вищевикладене, документами, які підтверджують перебування фізичної особи - нерезидента на митній території України понад 183 календарних днів є паспортний документ та/або імміграційна картка, а також документи, на підставі яких він тимчасово проживає в Україні та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце тимчасового проживання в Україні.

По материалам Категорія 103.18 "ЗІР"
Отключить рекламу
Комментарии
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться