Податкова звітність заповнюється українською мовою

Пунктом 46.5 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов’язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи; згідно з пп.47.1.2 ПКУ фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом; податкові агенти. Положення про українську мову як державну міститься у р.I «Загальні засади» Конституції України, який закріплює основи конституційного ладу в Україні. Згідно ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо).

До сфер застосування державної мови можуть бути віднесені також інші сфери, які відповідно до ч. 5 ст. 10 та п. 4 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначаються законами. Статтею 11 Закону України від 03.07.2012 р. № 5029-VI «Про засади державної мовної політики»  (далі - Закон) встановлено основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. третьої ст. 8 Закону, в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування може використовуватися регіональна мова (мови).

Згідно зі ст. 1 Закону державна мова - закріплена законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та інформатики тощо. Частиною 2 ст. 6 Закону передбачено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади. Регіональна мова може використовуватися у межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування (мови) ( ч.1 ст.11 Закону).

Вимоги щодо заповнення податкової звітності, та безпосередньо форми останньої, встановлюються уповноваженим центральним органом виконавчої влади і є обов’язковими не лише для одного регіону, а й для платників податків на усій території України. Відтак, з огляду на приписи п.п. 4.1.2 ПКУ, враховуючи принцип рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу, вимога щодо заповнення податкової звітності державною мовою є обов’язковою на усій території України.