Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


14.11.18
6724 9 Печатать

Строки давності щодо застосування адміністративно-господарських санкцій

Евгений Морозов, адвокат (судебная защита), магистр права, http://www.alibi.dp.ua.

Строки давності щодо застосування адміністративно- господарських санкцій: суперечність між ст. 250 ГК України та ст. 114 ПКУ.

09 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 823/2010/16, адміністративне провадження № К/9901/42360/18 (ЄДРСРУ №  77748990) досліджував питання застосування процесуальних строків щодо притягнення до відповідальності платника податків, а саме статті 250 ГК України в частині  адміністративно-господарських санкцій в контексті прийнятого податкового повідомлення -рішення.

Так, оцінюючи законність вказаного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що воно прийнято поза межами строків, визначених статтею 250 ГКУ, однак  касаційний суд вважає висновки суду апеляційної інстанції про незаконність зазначеної постанови передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

(!!!) Згідно з частиною першою статті 250 ГКУ адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Проте, з набранням 01.01.2011 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 № 2756-VI зі сфери дії статті 250 ГК України виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Порядок застосування цих санкцій з 01.01.2011 р. врегульовано статтями 113, 114 ПКУ.

Зокрема, пунктом 113.3 статті 113 ПКУ передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Згідно з підпунктом 54.3.3 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

В свою чергу, відповідно до пункту 114.1 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, пунктом 102.1 якої передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем їх фактичного подання.

ВИСНОВОК: Відповідно до частини 2 статті 250 ГКУ дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Вказана позиція також відповідає висновкам Верховного Суду, які були викладені під час розгляду ним аналогічних спорів, зокрема постанова від 06.02.2018 у справі №809/951/17 (К/9901/3204/17) та від 27.03.2018 у справі №815/2663/16 (К/9901/1673/17).

По материалам Ліга.Блоги

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • Оксаночка
14.11.18 08:39

Кто-нибудь объяснить простым языком статью? Я не поняла. На примере хотя б.

Ответить
  • Морозов Евгений
14.11.18 10:52

Оксаночка, нормы законов и судебная практика Верховного суда сводиться к тому, что нормы Налогового кодекса (в части увеличенных процессуальных сроков) имеют привилегию, так как являются специальными т.е. регулируют налоговые отношения между налогоплательщиком и государством в лице его контролирующих органов, а нормы ХКУ регулируют частно - правовые отношения. Вывод: в спорах с гос. органами - срок давности 1095 дней, в спорах между частниками - 1 год.

Ответить
  • Оксаночка
14.11.18 11:12

Морозов Евгений, спасибо, поняла

Ответить
  • М.В.
14.11.18 09:17

В инстаграме понятно.

Ответить
  • Ігор
14.11.18 09:39

магистр права, а стаття ні про що. Дайте висновки, приклади. Освіта отримана в часи комуністичного панування, або отримана від викладачів тих часів не дозволяє зрозуміло викласти.

Ответить
  • Морозов Евгений
14.11.18 10:51

Ігор, смысл прост: нормы законов и судебная практика Верховного суда сводиться к тому, что нормы Налогового кодекса (в части увеличенных процессуальных сроков) имеют привилегию, так как являются специальными т.е. регулируют налоговые отношения между налогоплательщиком и государством в лице его контролирующих органов, а нормы ХКУ регулируют частно - правовые отношения. Вывод: в спорах с гос. органами - срок давности 1095 дней, в спорах между частниками - 1 год.

Ответить
  • Ігор
14.11.18 10:55

Морозов Евгений, дякую.

Ответить
  • читатель
14.11.18 09:53

идея статьи такая. все санкции подпадают под понятие админхозсанкции из хку. для таких санкций срок давности для применения 6 мес со дня выявления, но не позднее 1 года со дня совершения. однако на санкции за налоговые нарушения эти сроки не распространяются. для них свой срок, установленный нку - 1095 дн. как-то так.

Ответить
  • Ігор
14.11.18 09:57

читатель, це зрозуміло, дякую.

Ответить
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям