<-- -->
Отключить рекламу

при подписке на рассылку
gift_icon
21.11.18
3662 0 Печатать

Уточнена фінзвітність: як виправити податкові помилки?

"Вісник. Офіційно про податки".

ВІД РЕДАКЦІЇ
Як свідчить опублікований ДФС лист від 23.10.2018 р. № 4521/6/99-99-15-02-01-15/ІПК, у разі виправлення помилок в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств платник податку може не подавати фінзвітність повторно (за умови, що показники фінзвітності, поданої з декларацією за відповідні звітні періоди, не підлягають виправленню). Тому і ДФС, і незалежні експерти погоджуються з тим, що у разі якщо уточнююча декларація складається через суто податкову помилку, наприклад неправильно розраховано суму різниць, не пов’язаних із бухгалтерськими показниками, то уточнену фінзвітність подавати не потрібно. В інших випадках — її подання не уникнути.

Уточнена фінзвітність:як право перетворилося на обов’язок.

Питання щодо необхідності чи можливості подання фінзвітності як додатка до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі — декларація) було серед найактуальніших питань 2017 р. і досі залишається таким.

До того ж з 01.01.2018 р. «запрацювала» частина шоста ст. 14 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон про бухоблік), згідно з якою «підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність… на заміну раніше поданої фінансової звітності… за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин».

Цю норму контролюючі органи часто цитують у своїх роз’ясненнях. Не забувають вони і про Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, до п. 2 якого цю норму також включено.

Тож питання щодо можливості подання уточненої фінзвітності вирішено на законодавчому рівні. Втім слід зауважити, що у Законі про бухоблік зазначено «підприємства можуть», тобто можуть подавати, але ж можуть і не подавати уточнену фін­звітність. Таким чином, цей Закон дає право, а не зобов’язує. Не подавати уточнену фінзвітність як додаток до уточнюючої декларації дозволяє також і ДФС, але лише за умови, що «показники фінансової звітності, що була подана з Декларацією за відповідні звітні періоди, не підлягають виправленню».

Отже, якщо уточнююча декларація складається через суто податкову помилку, наприклад неправильно розраховано суму різниць, не пов’язаних із бухгалтерськими показниками, то уточнену фін­звітність подавати не потрібно. В інших випадках — її подання не уникнути. До такого висновку ДФС дійшла у цьому та інших своїх роз’ясненнях (зокрема ІПК від 16.08.2018 р. № 3559/6/99-99-15-02-01-15/ІПК та відповіді на запитання в категорії 102.23 ЗІР).

Автор погоджується з тим, що складання та подання до контролюючого органу уточненої фінзвітності не становить істотних труднощів. Але що робити з нею далі, як узгодити її існування з головним бухгалтерським принципом виправлення помилок «шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року» (п. 4 ПБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Мінфіну від 28.05.99 р. № 137)? Деякі питання поки залишаються неврегульованими.

Ірина НАЗАРБАЄВА, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування.

Отключить рекламу
Комментарии
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления