при подписке на рассылку
gift_icon
15.12.18
2285 1 Печатать

При придбанні квартири вперше 1 % до пенсійного фонду не сплачується, а де-факто сплачені кошти стягуються з органу пенсійного фонду

Автор: Хітько Василь Миколайович, юридичний інтернет-ресурс "Протокол", КАС/ВС від 28.11. 2018 р. у справі № 813/1126/17.

Фабула судового акту: В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розумінні п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), оскільки придбавала житло вперше, а тому сплачений нею збір підлягає поверненню.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 10 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та Дочірнім підприємством «Інтеграл Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтеграл» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір), а саме купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 70,4 кв. м. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Павлишин О.В.  

При нотаріальному посвідченні Договору позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 9119,45 грн. Вказане підтверджується копією квитанції від 08 грудня 2015 року № 14.

01 березня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 9119,45 грн., що становить 1% збору з операцій купівлі продажу нерухомого майна. Заява мотивована тим, що зазначена квартира є першим нерухомим майном, придбаним позивачем.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова від 01 березня 2017 року № 3567/05-14 позивачеві повідомлено про відсутність підстав для повернення вказаного збору. Зазначено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо громадян, які купують житло вперше. Також роз'яснено, що підставою для звільнення від сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна осіб, які купують житло і перебувають у черзі на одержання житла, є документ, виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Оскільки позивачем не було подано документ, який би підтверджував факт придбання нею нерухомого майна вперше, тому підстав для повернення сплаченого збору немає.

Правова позиція Верховного Суду.

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з ПКУ.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998 р. № 1740 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом першим п. 151 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 153 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 р. (справа № 819/1498/17), від 31.01.2018 р. (справа №819/1667/17), від 28.11. 2018 р. (справа №813/1126/17), від 01.11.2018 р. (справа №819/1353/17), від 31.10. 2018 р. (справа №819/595/17),

Водночас, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Крім того, необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.       

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

При цьому, слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року (справа № 819/1249/17), від 19 червня 2018 року (справа № 819/1554/16).

У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Мінфіну від 03.09.2013 р. № 787 (далі - Порядок № 787).

Отключить рекламу
Комментарии
  • Наталья
12.12.18 21:06

А если первое жилье было приобретено до брака в 2003 году, продалось в 2018 году, а второе покупается уже в браке, можно ли подавать на возврат 1%? Это ведь уже считается совместной собственностью супругов...

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Контекстная реклама
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28
Приложение