Невикористана відпустка

Згідно ст. 10 Закону України «Про відпустки» щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Згідно ч. 4 ст. 11 ст. 10 Закону України «Про відпустки» забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Частиною 5 ст.79 КЗпП передбачено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається працівником право на щорічні відпустки, також воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався правом на щорічну відпустку за минулий рік або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпустки згідно зі ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про відпустки» особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно із законодавством. Абзацом 8 ч.2 ст.265 КЗпП встановлено фінансова відповідальність юридичних і фізичних осіб за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абз. 2-7 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі мінімальної заробітної плати на момент виявлення.

Отже, ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена фінансова та адміністративна відповідальність.

Згідно листа Мінсоцполітики від 19.01.2017 р. № 132/0/101-17/284 за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. За бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка не менше ніж 24 календарних дні щорічних відпусток за решту днів невикористаних щорічних відпусток за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію.