Отключить рекламу

при подписке на рассылку
gift_icon
15.02.19
2914 0 Печатать

Закон про валюту: що змінилось для пересічних українців і для юридичних осіб?

Олена Коробкова, Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України.

Нагадаю, що понад півроку тому був прийнятий закон про валюту і валютні операції. 7 лютого він введений у дію одночасно з пакетом нових «валютних» постанов Національного банку України.

Три роки тому мої знайомі повернулися з Японії й розповідали про дива, побачені в цій країні. Одним із таких «див» вони назвали банкомат, у якому туристи могли поміняти американські долари на місцеву валюту. Просто в порту Йокогама, щойно зійшовши з круїзного лайнера. Без жодного втручання людини. Швидко й зручно, за хорошим курсом. 

Що ж, друзі, більше по таку «екзотику» перепливати океани не потрібно. Відтепер в Україні так теж можна (принаймні, офіційно дозволено). Хоча реалізації цього сервісу нам ще доведеться зачекати. Комплексна модернізація банкоматних мереж і програмного забезпечення – це великі інвестиції. 

Але якщо абстрагуватись від жартів і байок, то навіть із цієї банальної історії (яка демонструє лише один із маленьких аспектів новацій) помітно, як сильно нам потрібні були зміни у валютному регулюванні. Й нарешті ми ці зміни отримали. Хоча нам усе ще лишається багато над чим працювати і розслаблятись зарано. 

Нагадаю, що понад півроку тому був прийнятий закон про валюту і валютні операції. 7 лютого він введений у дію одночасно з пакетом нових «валютних» постанов Національного банку України. 

Тепер докладніше про новели та їхні практичні наслідки. 

Для фізичних осіб 

Купити валюту онлайн 

Вважаю, що саме можливість обміняти безготівкову валюту в режимі онлайн стане найбільш відчутною новацією для пересічних українців. Погодьтеся, це зручний сервіс, що здатен не лише зменшити контакт інтровертів із людьми (жарт), але й гарно зекономити час дуже зайнятим людям. 

Хоча варто розуміти, що не всі банки одразу запустили в себе такий сервіс. Річ у тім, що послуга потребує релевантного програмного забезпечення, яке не у всіх банків є (або ж наразі перебуває на стадії доопрацювання). 

Також новий сервіс вимагає від банків змін у їхніх внутрішніх процесах, адже їм треба напрацювати дієвий механізм дотримання валютного законодавства та фінансового моніторингу. 

Але вже зараз упевнено можна сказати, що левова частка «роздрібних» банків запустить такий сервіс найближчим часом (або ж запустили вже). Конкуренція – вона така, стимулює довго не розгойдуватись. 

Як це відбуватиметься? 

Маєте особистий кабінет на сайті банку? Знайомі з комплексом «клієнт-банк»? Користуєтесь мобільним додатком? 

Ну що ж, тоді ви швидко розберетесь з алгоритмом обміну. Кожен банк може пропонувати один або комбінацію варіантів на власний розсуд. 

Тобто на практиці доступ до цієї послуги буде аналогічним дистанційному доступу до поточних і депозитних рахунків. 

Банкомати-обмінники 

Переваги такої системи обміну валюти – очевидні. По-перше, можна не стояти в чергах до касирів банків чи обмінників. По-друге, банкомати доступні 24/7 й у екстрених ситуаціях можуть бути дуже навіть доречними. 

Але варто розуміти, що одразу й масово обмін грошей у банкоматах буде неможливим. Справа в тому, що більшість машин усе ж таки «заточені» на видачу грошей, а не на їх прийом. А модернізація коштує великих інвестицій і не факт, що ці інвестиції швидко окупляться. 

Крім того, фінустанови зобов'язані забезпечити можливість відмови клієнта від обмінної операції протягом 15 хвилин. А це потребує перегляду можливостей техніки, програмного забезпечення, дій співробітників. Тому тут нам, напевно, доведеться зачекати. Але все ж вірю, що прогрес неминучий. 

Теоретично процес використання банкоматів у цьому контексті може стимулювати комбінування валютно-обмінних операцій із зарахуванням гривні або іноземної валюти на рахунок клієнта (і зняттям теж). 

Ліміт – 149 999,99 грн 

Законодавчо валютно-обмінні операції фізичних осіб без документів підтвердження (і онлайн, і через банкомат) обмежені саме такою планкою. Але маємо зважати на той момент, що на практиці через банкомат навіть обмін таких сум може бути недоступним. Причина – обмежені можливості щодо видачі та прийняття купюр. І, безперечно, не забуваємо про встановлені окремими банками ліміти. 

Що хорошого?

Перше – вирішення побутових моментів. Зібрались у Європу й до пізньої ночі закривали робочі питання перед поїздкою? Що ж, євро можна придбати і о другій ночі. Без черг і часових лімітів. 

Друге – так, ми розуміємо, що на загальний попит щодо іноземної валюти в країні це не матиме сильного впливу. Але така історія може вдарити по чорному валютно-обмінному ринку. Тобто частина цього тіньового ринку перейде до законної банківської системи, що, безперечно, хоч би з міркувань безпеки – чудово. 

Для юридичних осіб 

Мінус стаття 37 

По-перше, зроблено ще один крок у налагодженні прозорих і чесних відносин між владою та бізнесом. Сумнозвісна в бізнес-колах 37 стаття закону про зовнішньоекономічну діяльність більше не працює. Для тих, хто не в курсі, нагадаю, чому таку погану славу здобула ця стаття. Річ у тім, що вона дозволяла чиновникам блокувати експортно-імпортні операції підприємств навіть у разі незначних порушень або й взагалі через вигадані зачіпки. 

Фактично ця стаття створювала поле для маніпулювань, якщо раптом якийсь чиновник хотів створити для бізнесу проблему та простимулювати цей же бізнес вирішити питання «не зовсім офіційно». А підприємець, безумовно, прагнув вирішити максимально оперативно. Бажано до моменту, коли безпричинні блокування операцій завдадуть катастрофічної шкоди справам і відносинам з іноземними партнерами. 

Лібералізація для нерезидентів 

Наступна важлива новела пов’язана з дозволом відкривати рахунки в українських банках для нерезидентів (зокрема й для юридичних осіб). Безперечно, це допоможе спростити роботу українських імпортерів та експортерів із зарубіжними партнерами. 

Приємності від регулятора 

Третя важлива зміна – низка пом’якшень системи валютного регулювання від НБУ. Відтепер подовжено граничний термін розрахунків до 365 днів, замість 180. Паралельно скасовано обов’язковий валютний нагляд для операцій до 150 тисяч гривень. Наступна зміна – повідомлення про зовнішні позики замість їх реєстрації та скасування заборони на їх дострокове погашення.

Також зазначу, що з 1 березня знижується норма обов’язкового продажу надходжень іноземної валюти з 50% до 30%. 

Не все так ідеально 

Водночас левова частка обмежень залишається в силі, й вищезазначені зміни полегшать життя лише тій частині компаній, яка переважно є представником невеликого бізнесу.

Спрощення відчують підприємства, які ведуть прозору й зрозумілу для їхнього обслуговуючого банку діяльність. А зрозумілі операції – це невеликі, типові для напрямку діяльності підприємства, платежі. Серйозні ж, великі, транзакції, як і раніше, контролюватимуть банки. Більше того, банки зобов’язані виявляти фіктивне навмисне дроблення операцій, мета якого – уникнення контролю. Паралельно зазначу, що фінансовий моніторинг теж досі ніким не скасовано. І, звісно, за порушення в питаннях контролю для банків передбачені величезні штрафи. А цей фактор змушує банківські установи бути особливо пильними до «великих» клієнтів. 

Тому на часі вирішення питання надто жорсткого регламентування валютного контролю. Бізнес сподівається, що на зміну цій моделі найближчим часом прийде система, що буде побудована на ризик-орієнтованих підходах. Наразі клієнти очікують насамперед, що банки не вимагатимуть зайвих документів для підтвердження мети операції і працювати стане простіше. 

У цьому контексті слід звернути увагу на ще один момент – нове валютне регулювання значно розширює можливості НБУ в подальшій адекватній валютній лібералізації (звісно ж, без вседозволеності). 

Що ж стосується планів лібералізації, НБУ чітко пов'язує їх із поліпшенням макроекономічної ситуації та зниженням ризиків, пов'язаних із тіньовим рухом капіталу. Зокрема не останню роль зіграє в цих питаннях прийняття законопроектів СПЛІТ (посилення регулювання фінансового ринку) і BEPS (протидія ухиленню від оподаткування). 

Підбиваючи підсумки, нагадаю, що новим законодавством зупинено дії таких морально застарілих документів, як декрет про систему валютного регулювання і валютного контролю 1993 року й закон про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті 1994-го. Фактично таким чином ми отримали абсолютно новий концепт валютного регулювання. Принцип якого – дозволено все, що не заборонено. А це вже, погодьтеся, прогрес. Хоча й такий, що передбачає клопітку роботу для напрацювання близьких до ідеальних алгоритмів регулювання.

По материалам Ліга.Блоги
Отключить рекламу
Комментарии
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Приложение