Отключить рекламу

при подписке на рассылку
27.02.19
2030 2 Печатать

Контрольовані іноземні компанії: новації від законодавця

Наприкінці 2018 року Міністерство фінансів України презентувало проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування і виведенню прибутків з-під оподаткування».

Одним із нововведень цього законопроекту є запровадження поняття «контрольовані іноземні компанії» (далі – КІК) і правового регулювання вказаного поняття (Податковий  кодекс України (далі – ПКУ) доповнюється статтею 392). Суть запровадження КІК полягає в тому, що платником податку стосовно прибутку контрольованої іноземної компанії є контролююча таку компанію фізична особа-резидент. Контролюючими особами законодавець визначає  фізичних осіб — резидентів України, котрі є бенефіціарними власниками КІК.

Зупинимось детальніше на визначеннях, які пропонує законодавець.

Контрольована особа. Визначення. Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Юридичною особою може визнаватись корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки, та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або власність. Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації. У випадках, передбачених цією статтею до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватись іноземне утворення без статусу юридичної особи.

 Контрольована особа. Критерії. Іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі 50 і більше відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом із іншими резидентами України здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Тобто КІК розглядатиметься як компанія, що перебуває під контролем фізичної особи-резидента України, якщо така особа прямо або опосередковано володіє 50% й більше капіталу компанії. А так само, якщо платник податків прямо або опосередковано володіє 25% й більше капіталу компанії за умови, що кілька фізосіб-резидентів України володіють капіталом цієї компанії та їм сумарно належить понад 50%, а так само самостійно або спільно з іншими резидентами України здійснює фактичний контроль над такою іноземною юридичною особою.

Відповідно, при визначенні частки володіння фізособи-резидента України враховуватиметься не тільки сума часток, яка безпосередньо або опосередковано через інших осіб належить фізичній особі, а й сума часток, що належить будь-яким пов’язаним особам, включаючи непрямий зв’язок.

Якщо особа не здійснює фактичного контролю й не залишив за собою прав на отримання та розпорядження прибутком і майном структури, включно з поверненням майна, що входить до структури в разі її ліквідації, то він може й не бути визнаний контролюючою особою.

Під контролюючою особою автори законопроекту розуміють є фізичну особу – резидента України, яка визнається кінцевим бенефіціарним власником (контролером) контрольованої іноземної компанії у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"

Фактичний контроль. Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладання угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу. Фактичний контроль встановлюється на підставі хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладання правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, за винятком випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Фізична особа може самостійно визнати себе такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою. В усіх інших випадках, якщо не доведено зворотне, вважається, що така фізична особа не здійснює фактичного контролю над юридичною особою.

Звітність щодо КІК. Законопроектом передбачена звітність щодо КІК, яка має подаватися  одночасно з декларацією по податку на доходи фізичних осіб в електронному вигляді. З податковою звітністю в обов’язковому порядку подається фінансова звітність щодо кожної контрольованої такою фізичною особою  КІК. Фізичних осіб зобов’яжуть надавати податковим органам  повідомлення про придбання частки в іноземних організаціях, про заснування іноземних структур без утворення юридичної особи, про початок здійснення фактичного контролю над іноземною юрособою, а так само повідомлення про відчуження частки в КІК. При цьому впродовж 30 днів з дня придбання, встановлення фактичного контролю над КІК або відчуження частки необхідно буде повідомити податкову.

У звіті платника податків відображатимуться відомості про кожну КІК, розмір його частки, дані про структури без утворення юрособи, інформація про здійснення контролюючою особою фактичного контролю за станом на останній день звітного року. Зі звітом про КІК в обов’язковому порядку подаватимуться завірені копії фінансової звітності, що підтверджують розмір прибутку за звітний рік. При цьому, оскільки в деяких іноземних юрисдикціях установлені пізніші терміни для подання фінзвітності для компаній, ніж в Україні, копії таких документів подаватимуться разом з декларацією про доходи такої фізичної особи за  наступний звітний період.

За задумом авторів законопроекту, у разі подання звіту разом із всією вказаною інформацією,   податковий орган володітиме повною картиною щодо КІК та її бізнесу й, відповідно, матимуть можливість включити весь отриманий КІК прибуток до складу доходів її контролюючої особи (якщо до такої КІК не застосовуються винятки).

Повноваження податкових органів. В тенденції запровадження міжнародного обміну податковою інформацією податкові органи будуть наділені повноваженнями направляти запити платникам з метою отримання додаткових пояснень щодо КІК за наявності інформації, що платник є контролюючою особою КІК, але не подав звіту про КІК і/або зведення у звіті КІК не відповідають дійсності або помилкові. Після отримання відповідного запиту платникові податків дається 2 місяці для пояснень із додаванням завірених копій підтвердних документів. При цьому будь-який орган контролю, включно з банками або фінансовими установами, буде наділений повноваженнями повідомляти податкову про виявлення фактів, що свідчать про володіння фізособою-резидентом України часткою в іноземній компанії.

Передбачено дві підстави для проведення податкової перевірки контролюючої особи щодо операцій КІК: отримання податковими органами інформації про те, що платник не подав звіту про КІК або ж подав його з порушеннями вимог і не дав відповіді на запит від податкових органів щодо КІК. Тривалість перевірки платника не може перевищувати 6 місяців з дня ухвалення рішення про її проведення, також забороняється проведення більше від однієї перевірки контролюючої особи впродовж двох календарних років.

 Прибуток контрольованої особи.

Скоригованим прибутком КІК є її прибуток до оподаткування, виходячи з даних неконсолідованої фінансової звітності компанії, складеної за звітний календарний рік. Розрахована частина прибутку КІК включається до складу загального річного доходу оподаткування контролюючої особи, заноситься до річної податкової декларації й оподатковується ПДФО за ставкою 18%.

Якщо законодавство іноземної юрисдикції не передбачає обов’язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності КІК згідно з міжнародними стандартами. Крім того, на вимогу українського регулятора фінзвітність КІК повинна бути підтверджена письмовим висновком аудиторської компанії, що має право на таку діяльність у відповідній іноземній юрисдикції.

Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) зазначена іноземна юрисдикція не входить до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, та

в) виконується будь-яка з таких умов: контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену у пункті 136.1 статті 136 цього Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.

Санкції. Встановлюються значні покарання порівняно зі штрафами, передбаченими за більшість порушень норм ПКУ. У разі неподання або невчасного подання звітності щодо КІК передбачається накладення штрафу в 1000 розмірів мінімальної зарплати станом на 1 січня звітного року за кожен факт порушення (4 173 000 грн.).

Невідображення контролюючою особою у звітності КІК операцій, а також інформації про іноземні компанії тягтиме за собою накладення штрафу в розмірі 3% від суми операцій КІК, не вказаних у звіті, або 25% від скоригованого прибутку КІК за відповідний рік. Тепер відповідальність також наставатиме в разі неповідомлення контролюючих осіб про придбання/відчуження частки в іноземній юрособі. За таке порушення передбачається штраф у розмірі 500 мінімальних зарплат (2 086 500 грн.).

Сплата штрафів не звільняє контролюючих осіб від подання необхідної інформації державним органам.

Вказані зміни, ймовірно, запрацюють уже в 2019 році, а тому  уважно слідкуємо за розглядом цього законопроекту у Верховній Раді України.

Автор: Пушинский Николай, партнер ЮФ «СИНЕГОР».

Отключить рекламу
Комментарии
  • ок
27.02.19 10:48

Дайте пожалуйста ссылку на № законопроекта

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Николай
27.02.19 12:19

ок,https://www.minfin.gov.ua/news/view/proekt-zakonu-iz-zaprovadzhennia-planu-dii--v-ukraini?category=novini-ta-media&subcategory=vsi-novini

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Приложение