Отключить рекламу

Подпишитесь!


21.04.14
1606 4 Печатать

Результаты Интернет-конференции "Все, что вас интересует о налоге на прибыль, НДС и расчеты с физическими лицами в 2014 году"

   
Податок на прибуток підприємств

   
   Питання 1: Волошина Вікторія Вікторівна, м. Дніпропетровськ
   
   Проценти за кредит нараховані, але не виплачені: чи є право на витрати? Платник податку на прибуток нараховує проценти за користування кредитними коштами. На рахунок кредитора проценти не перераховуються. Чи має в такому разі воно право на податкові витрати в частині нарахованих процентів?
   
   Відповідь 1:

   
   Зауважимо, що платник податку на прибуток має право на податкові витрати в частині фінансових витрат, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених Податковим Кодексом, далі - ПК, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (пп. 138.10.5 ПКУ).
   
   Такі витрати включаються до складу інших витрат (п.138.1 ПКУ) і визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами бухгалтерського обліку з урахуванням того, що датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку (пп.138.5.1 ПКУ).
   
   Отже незалежно від того, чи було здійснено перерахування процентів, такі витрати визнаються за методом нарахування (п. 4 П(С)БО № 31), за умови, що отримані кредитні кошти використовувались у господарській діяльності підприємства.
   
   Однак, якщо кредитор відмовиться від отримання процентів, або по кредиторській заборгованості за нарахованими процентами мине термін позовної давності, визначеної ст. 102 ПКУ, тоді нараховані, але не сплачені проценти матимуть статус безповоротної фінансової допомоги (пп. 14.1.257 ПКУ), які включатимуться до складу доходів згідно з 135.5.4 ПКУ.
   
   
Чорногуз Лідія Петрівна

   
   
   Питання 2: Кушнір Оксана Олександрівна, м. Львів
   
   Чи зобов’язано підприємство (збиткове в 2012 році ) вказувати у звіті про контрольовані операції (трансфертне ціноутворення ) за 2013 рік операцію на суму більше 50 млн. грн. із пов’язаною особою , якщо друга сторона операції є резидентом України і в 2012 році задекларувала прибутки?
   
   Відповідь 2:

   
   Зауважимо, що згідно з наказом Міндоходів від 22.11.2013 № 699, яким затверджена Узагальнююча податкова консультація з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, (зокрема запитання 21):Підприємство „А”- резидент, яке задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік, здійснює постачання товарів у обсязі понад 50 млн. грн. пов’язаній особі підприємству „Б”- резидент, яке задекларувало позитивне значення об’єкта оподаткування. Чи є зазначені поставки контрольованими операціями для підприємства „А” та „Б”, та чи зобов’язані такі підприємства подавати Звіт про контрольовані операції? Як бути, коли збитковими є підприємства „А” та „Б”?
   
   Відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік.
   
   Якщо збитковим є тільки підприємство „А”, операції вважатимуться контрольованими лише для підприємства „Б” і обов’язок з подачі Звіту про контрольовані операції із зазначенням у ньому відповідних операцій покладається на підприємство „Б”. При цьому підприємство „А” у разі відсутності інших операцій, що підпадають під визначення контрольованих, Звіт подавати не повинне.
   
   У разі якщо за податковий (звітний) рік збитковими є і підприємство „А” і підприємство „Б”, то Звіт про контрольовані операції подають обидва підприємства.
   
   Отже, виходячи із вищесказаного для збиткового підприємства, відміченого у вашому запитанні операція не буде контрольованою, але тільки із – за умови, що його контрагент є прибутковим. Операція саме буде контрольованою для контрагента.
   
   
Чорногуз Лідія Петрівна

   
   
   Питання 3: Кушнір Оксана Олександрівна, м. Львів
   
   Чи для цілей трансфертного ціноутворення особою, яка сплачує податок на прибуток за іншою ставкою, ніж базова, вважається страхова компанія?
   
   Відповідь 3:

   
   Зауважимо, що згідно з пп. 39.2.1 ПКУ контрольованими операціями є:
   
   господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
   
   господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які:
   
   задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;
   
   застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;
   
   сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року.
   
   Отже, оскільки страховики сплачують податок за іншою ставкою ніж 19 (18) %, то така операція вважатиметься контрольованою. Наразі такої думки дотримуються і контролюючі органи.
   
   
Чорногуз Лідія Петрівна

   
   
   Питання 4: Вегера Володимир Леонідович, м. Немиров
   
   Відшкодовуємо витрати на відрядження засновника: чи є податкові витрати?
   
   Чи включаються до складу адміністративних витрат витрати на відрядження засновника підприємства або голови та членів правління, наглядової ради, голови ревізійної комісії акціонерного товариства?
   
   Відповідь 4:

   
   Відповідно до пп. 140.1.7 п. 140.1 ПКУ при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
   
   Водночас, ст. 89 Господарського кодексу визначено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.
   
   Отже, оскільки голова та члени правління, наглядової ради, а також голова ревізійної комісії акціонерного товариства відповідно до законодавства є членами керівних органів платника податку, то витрати на їх відрядження можуть бути враховані у складі витрат при обчисленні податку на прибуток. Витрати на відрядження засновника товариства будуть враховуватись у складі витрат при обчисленні об'єкта оподаткування у разі, якщо засновник товариства перебуває з товариством у трудових відносинах або є головою чи членом виконавчого органу.
   
   
Чорногуз Лідія Петрівна

   
   
   Питання 5: Галелюка М.Я. (м. Львів)
   
   Підприємство поставляє продукцію обсягом понад 50,0 млн.грн. (без ПДВ). Чи потрапляє вище вказана операція під визначення контрольованої, відповідно до вимог пп.39.2.1.1 ПКУ, якщо контрагент–пов’язана особа (резидент) згідно з поданою до контролюючого органу декларацією з податку на прибуток за попередній рік не є збитковим, є платником ПДВ за ставкою 20% , але, при цьому, здійснював експортні операції ?
   
   Відповідь 5:

   
   Так, потрапляє. Річ у тому, що згідно з п. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є: . господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами і, зокрема сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року.
   
   Основна ставка ПДВ – 20 %. Операції, пов’язані з експортом товарів, підлягають оподаткуванню за ставкою 0 % (ст. 195. ПКУ). Тобто ця ставка менша за основну ставку, тому у цій ситуації операція вважатиметься контрольованою.
   
   
Чорногуз Лідія Петрівна

   
   
   Питання 7: Поліна, бухгалтер (м. Київ)
   
   Питання стосовно нової форми №1-ТН. Підприємство користуєтья послугами перевізника-посередника. Деякі перевізники не змінювали свою форму ТТН. Є консультації з приводу того, що якщо ТТН не відповідає затвердженої форми, витрати на перевезення не підтверджуються. Чи може підприємство відносити до витрат збуту витрати перевізника згідно акту виконаних робіт, не підшиваючи ТТН, яка не відповідає типовій формі?
   
   Відповідь 7:

   
   Дійсно, наразі вже не діють типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля. Виходячи із норм бухгалтерського обліку бланками цих форм можна й надалі користуватись або розробити їх самостійно з урахуванням всіх необхідних для первинних документів реквізитів (п. 2.4, п 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженого наказом Мінфіну N 88 від 24.05.95 р.).
   
   Однак, оскільки є затверджена нова форма ТТН, то у контролюючих органів може виникнути запитання щодо незастосування цієї форми. Тому ми рекомендуємо застосовувати затверджену форму.
   
   Щодо вашого запитання: акт на списання без ТТН, то якщо перевізник не погоджується оформляти нову ТТН, то ТТН за старою формою повинна бути обов’язково. Інакше точно будуть проблеми з невизнанням витрат контролюючими органами.
   
   
Ангелов Олег Леонідович

   
   
   Питання 8: Поліна, бухгалтер (м. Київ)
   
   Підприємство реалізувало імпортний товар нижче за його собівартість. Чи відбудеться донарахування податку на прибуток та зобов’язань з податку на додану вартість у разі проведення перевірки податковими органами? У разі такого донарахування, якими пунктами ПКУ керуватимуться податкові органи?
   
   Відповідь 8:
   
   Щодо податку на прибуток

   
   В такому разі у Вас буде проведена збиткова операція. Увага до неї податкових органів буде саме як до збиткової операції. При цьому слід мати на увазі, що саме по собі проведення такої операції не суперечить як цивільному так і податковому законодавству. Проте існує практика, коли контролюючі органи при перевірці розглядають такі операції як завідомо не спрямовані на отримання прибутку, відповідно стверджуючи, що такі операції не можна вважати господарськими операціями в розумінні українського цивільного законодавства. Як правило, в такому випадку контролюючі органи зменшують суму збитків, задекларованих платником. Проте, на думку АППУ, така практика не відповідає нормам діючого податкового законодавства.
   
   
Ангелов Олег Леонідович

   
   Щодо податку на додану вартість див. рубрику «Податок на додану вартість».
   
   
   Питання 9: Загорская Олеся Петровна-зам. главного бухгалтера (Харків)
   
   Чи існує межа в 20% при визначенні звичайних цін?
   
   Відповідь 9:

   
   Ні, не існує.
   
   З 01.09.2013 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04.07.2013 р. № 408-VII п. 39.15 ПКУ в редакції «у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності» виключено.
   
   Цим же Законом № 408-VII внесені зміни до п. 153.2 ПКУ щодо оподаткування операцій з пов'язаними особами, особами які не є платниками цього податку або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток. відтак оподаткування контрольованих операцій здійснюється у порядку, передбаченому ст. 39 ПКУ.
   
   
Ангелов Олег Леонідович

   
   
   Питання 10: Безпала Наталія Миколаївна (Київська обл)
   
   Як постачальнику в бухгалтерському та податковому обліку відобразити операції з повернення неякісного товару (ліків без ПДВ) від покупця?
   
   Відповідь 10:

   
   І так, щодо повернення товару від покупця.
   
   В податковому обліку слід керуватися п. 140.2 ПКУ, тобто у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
   
   Ви виступаєте продавцем. Зрозуміло, в цьому випадку, ви повинні здійснити перерахунок доходів від реалізації, а також витрат, що сформували собівартість цієї реалізації. Щодо бухгалтерського обліку, то операції відображатимуться таким чином:
   
№ п/п Зміст операції Документ Дт Кт Доходи Витрати
1 Отримано повернений  товар Акт повернення 704 361 Мінус доходи (по ціні   продажу) Мінус витрати у розмірі собівартості
2 Коригуємо собівартість методом СТОРНО   902 281 - -
3 Коригуємо фінререзультат сторно Бух довідка 791 902 - -
4 Віднесено на фін   результат вирахування з доходу   791 704 - -
   
   
Чорногуз Лідія Петрівна

   
   
   
Податок на додану вартість

   
   Питання 1: Загорська О.П. (Харків)
   
   Як правильно заповнювати колонки 10 та 11 у розділі ІІ Додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість», враховувати дані рядка 10.1 поточної Декларації або за попередні періоди теж?
   
   Відповідь 1:

   
   Форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 р. за № 2094/24626.
   
   Цим наказом було змінено форму Додатка 1 до податкової Декларації з податку на додану вартість, зокрема у ІІ розділі додано колонку 11 «Сума податку на додану вартість з колонки 10, яка була включена до податкового кредиту (до рядка 10.1 декларації )».
   
   Згідно з формою Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, Розділ ІІ «Коригування податкового кредиту» заповнюється в розрізі постачальників за окремими податковими накладними та розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до них.
   
   Відповідно в колонці 9 «Обсяг постачання (без податку на додану вартість)» та колонці 10 «Сума податку на додану вартість» зазначаються суми в розрізі розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до відповідних податкових накладних звітного та попередніх періодів.
   
   Тобто, в колонці 11 «Сума податку на додану вартість з колонки 10, яка була включена до податкового кредиту (до рядка 10.1 декларації)» зазначається сума податку на додану вартість з колонки 10, яка була включена до рядка 10.1 як поточної Декларації, так і до Декларацій за попередні звітні періоди в розрізі податкових накладних, за якими проводиться коригування податкового кредиту згідно із статтею 192 ПКУ.
   
   
Білоцерківська Ганна Павлівна

   
   
   Питання 2: Власик Юлія Павлівна, м. Ромни
   
   Які особливості заповнення Додатка 2 до податкової накладної (Розрахунку коригування)? При одночасному коригуванні ціни і кількості товару складається один чи два окремих Розрахунки коригування?
   
   Відповідь 2:

   
   Відповідно до п. 192.1 ПКУ у разі здійснення будь-якої зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
   
   Форма та Порядок заповнення податкової накладної та додатків до неї затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. №10, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 р. за N 185/24962 (далі − Порядок № 10).
   
   Відповідно п. 20 Порядку № 10 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідно до ст. 192 ПКУ складається Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з Додатком 2 до податкової накладної.
   
   Відповідно п. 22 Порядку № 10 Розрахунок коригування складається виключно продавцем – особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право складання податкової накладної, особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, особою – управителем майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами про управління майном, та покупцем – отримувачем послуги, наданої йому нерезидентом, місце постачання якої розташоване на митній території України.
   
   Слід зазначити, якщо виправляються показники податкової накладної, яка реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних, Розрахунок коригування видається покупцеві тільки після його реєстрації в Єдиному реєстрі (п. 20 Порядку № 10).
   
   Порядок складання, реєстрації, зберігання Розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних (п. 20 Порядку №10).
   
   Проте Розрахунок коригування має свої особливості:
   
   на його титульному аркуші вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни (п. 20 Порядку № 10);
   
   порядковий номер повинен відповідати номеру в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (п. 20 Порядку №10);
   
   у графі 4 вказується код згідно з УКТ ЗЕД підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України при коригуванні сум податкових зобов'язань за операціями з постачання таких товарів (п. 23 Порядку № 10);
   
   у графі 7 вказується фактична ціна без врахування податку на додану вартість, за якою раніше було здійснено постачання (п. 25 Порядку № 10);
   
   у графі 8 вказується сума різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану вартість, за якою здійснено постачання.
   
   Форма Розрахунку коригування передбачає заміну лише одного показника – або ціни товару або його кількості товару. Проте, при одночасному коригуванні ціни і кількості товару можна оформити один документ замість двох – зазначивши в одному документі зміни кількості (об’єму) та зміни ціни заповнивши колонки 6-9 Розрахунку коригування.
   
   
Білоцерківська Ганна Павлівна

   
   
   Питання 3: Поліна (Київ)
   
   Підприємство реалізувало імпортний товар нижче за його собівартість. Чи відбудеться донарахування податку на прибуток та зобов’язань з податку на додану вартість у разі проведення перевірки податковими органами? У разі такого донарахування, якими пунктами ПКУ керуватимуться податкові органи?
   
   Відповідь 3:

   
   Правила визначення бази оподаткування ПДВ і визначення доходів (витрат) для операцій, які не є контрольованими в розумінні ст. 39 ПКУ, у 2013 році зазнали значних змін (Закон № 408).
   
   
   Щодо податку на додану вартість
   
   Під час реалізації товарів (робіт, послуг) нижче собівартості підприємству слід ураховувати, що відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків і зборів. Лише в разі здійснення контрольованих операцій, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ - у розмірі не нижче звичайних цін.
   
   Порядок визначення бази нарахування ПДВ залежать від періоду здійснення операції.
   
   До 01.09.2013 р. (до внесення змін до п. 188.1 ПКУ Законом № 408) база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення;
   
   З 01.09.2013 р. (дата набуття чинності змін до п. 188.1 ПКУ Законом № 408) при постачанні товарів (робіт, послуг) база оподаткування в неконтрольованих операціях установлюється на рівні договірної ціни. Виключено з даної статті і норму про нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при продажі раніше ввезених в Україну товарів на рівні не нижче їх митної вартості.
   
   Визначати звичайну ціну за правилами ст. 39 ПКУ тепер потрібно тільки для контрольованих операцій. Відповідно пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ та вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін, якщо не доведено зворотне.
   
   Крім того, п. 10 наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 10 "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" передбачено, що код «01 – податкова накладна, складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною» зазначається у верхній лівій частині податкової накладної лише у разі здійснення контрольованих операцій.
   
   Отже, постачання нижче собівартості відображають за загальними правилами ПКУ. Спеціальних правил та обмежень для таких операцій податковим законодавством не встановлено.
   
   Виходячи з вище наведеного, у випадку коли договірна ціна неконтрольованої операції виявилася нижчою від ринкової, у контролюючих органів не має законних підстав донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ до рівня звичайних цін.
   
   Що загрожує підприємству при перевірці контролюючими органами? Трапляються випадки, коли контролюючі органи можуть посилатись на неправомірне відображення податкового кредиту в частині, що припадає на різницю в собівартості й ціні продажу, як такий, що не пов'язаний із господарською діяльністю.
   
   Проте, що продаж нижче собівартості не є підставою визнавати операцію негосподарською свідчить низка рішень судів, зокрема див. Ухвалу ВАСУ від 12.12.2013 р. К/800/12864/13.
   
   
Білоцерківська Ганна Павлівна

   
   
   Щодо податку на прибуток див. рубрику «Податок на прибуток».
   
   
   
   Питання 4: Бабич Людмила Іванівна, м. Павлоград
   
   З березня 2014 року податкова накладна складаються за новою формою. Підкажіть особливості заповнення податкової накладної в електронній формі та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних?
   
   Відповідь 4:

   
   Форма податкової накладної (далі - ПН), яка застосовується з 01.03.2014 р. та Порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 10, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 р. за N 185/24962.
   
   Відповідно, однією із змін, яку зазнала форма ПН є поява у верхній лівій частині поля для зазначення форми, у якій складено ПН - «Паперова» чи «Електронна», де платником ставиться відмітка «Х». Поля «Оригінал» та «Копія» актуальні лише для паперової форми ПН.
   
   Реєстрація електронних ПН та Розрахунків коригування до них здійснюється в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 29.10.2010 р. № 1246.
   
   В полі «Підлягає реєстрації в ЄРПН» ПН ставиться відмітка «Х».
   
   Відсутність факту реєстрації продавцем накладної в ЄРПН у встановлені терміни не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. При цьому продавець, в свою чергу, не звільняється від обов'язку включення цієї ж суми податку на додану вартість до податкових зобов'язань за відповідний звітний податковий період.
   
   Слід зазначити, що складена з порушенням ПН, що пройшла реєстрацію вже не може бути виключена з ЄРПН. У платника ПДВ залишиться лише право додатково зареєструвати правильну ПН під іншим порядковим номером. Як наслідок, це може спричинити появу розбіжностей між даними ЄРПН та реєстром виданих та отриманих накладних продавця та слугувати підставою для проведення позапланової перевірки податковим органом.
   
   Податковий орган також може відмовити в реєстрації електронної ПН, зокрема із-за наявності таких помилок як: відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у ПН, яка коригується; факт реєстрації ПН та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами (п. 9 Постанови № 1246).
   
   Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис податкового органу, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в податковому органі.
   
   Електронна податкова накладна має свої переваги:
   
   - електронна ПН не вимагає роздрукування і направляється покупцю в електронному вигляді;
   
   - виключається неспівпадання підписів на ПН, складеній в паперовому вигляді, і в квитанції, підтверджуючій реєстрацію в ЄРПН;
   
   - електронна ПН реєструється в ЄРПН незалежно від обсягу операцій і виду товарів, що поставляються.
   
   Крім того, нагадуємо, що якщо до ПН, яка складена в електронній формі, складається розрахунок коригування, такий розрахунок також підлягає реєстрації в ЄРПН (п. 20 Порядку № 10).
   
   
Білоцерківська Ганна Павлівна

   
   
   Питання 5: Загорська Олеся Петрівна (Харків)
   
   При заповненні податкової накладної згідно з Порядком № 10 від 14.01.2014 р., по операціях з постачання послуг, що не мають кількісного виміру, яку одиницю виміру вказувати в графі 6 «Кількість / обсяг»: «послуга» або «шт.»? Як заповнюються графи 5 і 6 податкової накладної у разі часткового постачання послуг або часткової передоплати вартості послуг?
   
   Відповідь 5:

   
   Згідно із п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962, до розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
   
   до графи 3 – номенклатура товарів/послуг продавця;
   
   до графи 5 – одиниця виміру товарів/послуг – грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л, послуга тощо;
   
   до графи 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг.
   
   У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
   
   Виходячи з практичного застосування п. 14 Порядку № 10, відзначимо, що послуги, які не мають кількісного виміру, може виявитися умовним поняттям.
   
   Тому, у разі складення податкової накладної на постачання послуги, або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), у графі 5 податкової накладної зазначається одиниця виміру «послуга», а в графі 6 зазначається «1».
   
   
Білоцерківська Ганна Павлівна

   
   
   
   Питання 6: Загорська Олеся Петрівна (Харків)
   
   Чи оподатковується податком на додану вартість відшкодування експедитором наднормативних втрат товару при транспортуванні?
   
   Відповідь 6:

   
   Відповідно до п. 138.8.5 ПКУ до складу загальновиробничих витрат включаються нестачі і втрати від псування у межах норм природного убутку.
   
   Втрати понад норми природного убутку вважаються такими, що не використані в господарській діяльності (п. 14.1.27 ПКУ).
   
   Тому податкові зобов’язання з податку на додану вартість згідно п. 198.5 ПКУ виникатимуть за датою виникнення нестач ТМЦ понад норми природного убутку, незалежно від відшкодування втрат.
   
   Відповідно, відшкодування експедитором втрат ТМЦ при транспортуванні, що припадає на перевищення норм природного убутку, не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
   
   
Білоцерківська Ганна Павлівна

   
   
   
   
   Питання 7: Загорська Олеся Петрівна (Харків)
   
   Коли і як відображати в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних електронну митну декларацію, за якою в кінці місяця є квитанція на перетин кордону тільки частини задекларованого товару?
   
   Відповідь 7:

   
   У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ).
   
   При вивезенні товарів з митної території України документом, що підтверджує вивезення (експорт) та який додається до податкової декларації з ПДВ у разі наявності експортних операцій є митна декларація, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (пп. 195.1.1 ПКУ).
   
   Згідно з п. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення в разі електронного декларування розпочинається з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
   
   Відповідно до п. 16 Постанови КМ України від 21.05.2012 р. № 450 (далі – Постанова № 450) електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
   
   Виходячи з вище наведеного, відображати електронну митну декларацію в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних потрібно в разі завершення перетину кордону всієї партії задекларованого в ній товару та повного митного її оформлення відповідно до вимог законодавства
.
   
   
Білоцерківська Ганна Павлівна

   
   
   Питання 8: Загорська Олеся Петрівна (Харків)
   
   Надання послуг контрагенту не є контрольованою операцією, чи потрібно нараховувати звичайні ціни і виписувати податкову накладну на різницю?
   
   Відповідь 8:

   
   З 01.09.2013 р. (дата внесення змін до Податкового кодексу Законом № 408) за правилами ст. 39 ПКУ визначати звичайну ціну потрібно тільки для контрольованих операцій. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг база оподаткування в неконтрольованих операціях установлюється на рівні договірної ціни (п. 188.1 ПКУ).
   
   Тобто, якщо надання послуг контрагенту є неконтрольованою операцією, то податкові зобов’язання щодо такого зобов’язання повинні нараховуватись виходячи з договірної вартості без прив’язки до звичайної ціни, за винятком, коли такі спеціальні норми передбачені окремими положеннями Податкового кодексу України (п.189.1, п.189.3 та п.189.9 статті 189).
   
   
Білоцерківська Ганна Павлівна

   
   
   Питання 9: Самойленко В.А. (м. Дніпропетровськ)
   
   Фізична особа - підприємець, який не є платником ПДВ (ставка 5 % від доходу), займається реалізацією товарів медичного призначення. Як працювати з аптеками на загальній системі оподаткування у зв'язку з введенням 7% ставки податку на додану вартість на операції з постачання виробів медичного призначення?
   
   Відповідь 9:

   
   Відповідно до п.п. 293.3.1 п.293.3 статті 293 ПКУ платниками єдиного податку, які обрали відсоткову ставку у розмірі 5 відсотків доходу у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку є платники ІІI групи (фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 та обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 3 млн. грн. (п. 291.4 ПКУ), а тому вони не підлягають реєстрації платниками податку на додану вартість.
   
   Враховуючи вищенаведене, згідно з п. 297.1 ПКУ такі платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, у тому числі стосовно ПДВ по операціях з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
   
   
Білоцерківська Ганна Павлівна

   
   
   
   
Податок на доходи фізичних осіб

   
   Питання 1: Кожудуб Ю.О. ( Київ. Обл.)
   
   У звʼязку із прийняттям Закону України від 27 березня 2014 року №1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», чи змінено оподаткування доходів у вигляді заробітної плати?
   
   Відповідь 1.
Останні зміни стосуються лише порядку оподаткування отриманих пасивних доходів фізичними особами – дивідендів, процентів, роялті та інвестиційних доходів та набирають чинності з 1 липня 2014 року.
   
   Відповідно до Закону № 1166-VII, до загального річного доходу платника включатиметься дохід, отриманий у вигляді дивідендів, виграшів, призів та процентів, окрім тих процентів, сума яких не перевищує в рік 17 прожиткових мінімумів для працездатної особи.
   
   При цьому порядок нарахування та оподаткування доходів у вигляді заробітної плати, доходів від підприємницької діяльності, в т.ч. платників єдиного податку, цим Законом не змінюється.
   
   Оподатковуватимуться пасивні доходи при виплаті за ставкою 15%, із застосуванням підвищених ставок 20% та 25% в залежності від їх загальної суми під час проведення річного перерахунку, результати якого зазначаються громадянами в податковій декларації.
   
   При цьому банківська установа не здійснює утримання та перерахування податку із суми доходу у формі процентів, а податок сплачується фізичною особою самостійно за результатами подання річної податкової декларації.
   
   Так, якщо отриманий дохід не перевищуватиме у 2014 році 248 472 грн. (204 прожиткових мінімуми), ставка податку складатиме 15%.
   
   Якщо сума доходу становитиме від 248 472 грн. до 482 328 грн. (від 204 до 396 прожиткових мінімумів), ставка податку до суми перевищення складатиме 20%.
   
   У разі отримання пасивного доходу понад 483 328 грн. (396 прожиткових мінімумів) ставка, за якою оподатковуватиметься сума перевищення, становитиме 25%.
   
   Під час річного перерахунку нарахований до сплати податок зменшується на суму, яка вже була утримана податковими агентами. Отриману позитивну різницю податку фізичні особи включатимуть до річної податкової декларації.
   
   
Проніна Валентина Іванівна

   
   
   Питання 2: Петрук Валентина, бухгалтер
   
   Компенсуємо найманому працівникові вартість пального, яке використовується ним при виконанні посадових обов»язків на власному автомобілі. Чи підлягає така компенсація обкладенню ПДФО?
   
   Відповідь 2.
Якщо підприємство відшкодовує витрати, понесені працівниками підприємства на придбання пально-мастильних матеріалів для транспортного засобу, який використовується господарській діяльності, сума зазначеного відшкодування підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
   
   У даному випадку можна укласти договір оренди автомобіля підприємством. Вартість використаного пального може бути відшкодована працівникові згідно авансового звіту без утримання ПДФО.
   
   
Проніна Валентина Іванівна

   
   
   Питання 3: Суховій В.А.
   
   Під час перевірки податковий інспектор побачив у офісі кавоварку, якою користувались співробітники. Чи є правомірною його вимога сплатити ПДФО з вартості такої кави?
   
   Відповідь 3.
Підпунктом «б» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого таким платником, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.
   
   Однак, про оподаткування податкового блага можна говорити, якщо можна персоніфікувати його одержувача. Жодним нормативним документом не передбачений облік кількості випитих працівниками кави або чаю.
   
   Таким чином, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником і відвідувачем офісу, не є персоніфікованим доходом і не можуть розглядатися як об’єкт обкладення податком на доходи фізичних осіб.
   
   
Проніна Валентина Іванівна

   
   
   
   Питання 4: Чорногуб Раїса
   
   Чи має податковий агент сплачувати штрафні санкції у разі подання уточнюючого розрахунку за формою № 1ДФ, якщо помилка призвела до переплати ПДФО? Які саме штрафи сплачуються?
   
   Відповідь 4.
Відповідно до пп. 119.2 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку –
   
   тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
   
   Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -
   
   тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
   
   Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (тобто, при проведенні перерахунку податку) та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу шляхом подання уточнюючої декларації.
   
   
Проніна Валентина Іванівна

   
   
   Питання 5: Шен Оксана Олексіївна
   
   Просимо надати роз'яснення щодо утримання із суми відшкодування комунальних послуг фізичної особи-підприємця, з яким укладено договір оренди приміщення, ПДФО: які первинні підтверджуючі документи є підставою для неутримання ПДФО та правомірного віднесення на витрати сум комунальних послуг? Чим відрізняються підтверджуючі документи для неутримання ПДФО у разі, якщо договір, укладений з фізичною особою-підприємцем, є договором суборенди?
   
   Відповідь 5.
Відповідно до п. 177.8 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. У такому випадку вся відповідальність щодо сплати ПДФО або єдиного податку до бюджету покладається на самого підприємця.
   
   Це може бути копія свідоцтва про державну реєстрацію або копія чинної виписки із Єдиного державного реєстру підприємця, державну реєстрацію якого проведено після 07.05.2011 або стосовно якого після зазначеної дати до Єдиного державного реєстру були внесені зміни щодо відомостей, які зазначались у свідоцтві про державну реєстрацію або вказуються у виписці.
   
   Відповідно до роз’яснень Пенсійного фонду України надання нерухомого майна в оренду не є послугою, і тому не є об’єктом нарахування єдиного соціального внеску.
   
   При цьому не має значення, за яким договором (оренди чи суборенди) виплачуються доходи.
   
   Що стосується віднесення до витрат, то відповідно до абзацу «д» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПКУ витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень включаються до складу загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
   
   Щодо включення до складу витрат орендаря витрат, понесених на оплату комунальних послуг (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення) орендованого приміщення, то під час оренди приміщення комунальними послугами фактично користується орендар такого приміщення, тому в договорі оренди має бути обумовлено порядок розрахунків за комунальні послуги.
   
   Зокрема, орендар може компенсувати вартість спожитих комунальних послуг орендодавцю на підставі наданих орендодавцем рахунків.
   
   При цьому якщо відсутня можливість обладнання орендованого приміщення окремими лічильниками для обліку спожитих газу, тепла, води, електроенергії, то вартість спожитих орендарем комунальних послуг визначається:
   
   послуг водопостачання — пропорційно чисельності працівників підприємства-орендаря щодо загальної чисельності працівників;
   
   вартість спожитої електроенергії — виходячи з потужності електроприладів і фактичного часу роботи;
   
   вартість теплопостачання — із співвідношення орендованої та загальної площ.
   
   Враховуючи зазначене, витрати платника податку — орендаря, понесені на оплату вартості спожитих комунальних послуг (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення), за умови наявності первинних документів (договорів, рахунків, платіжних документів тощо) належать до складу витрат, що включаються при визначенні об'єкта оподаткування залежно від призначення орендованого приміщення до загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, адміністративних витрат або витрат на збут.
   
   
Проніна Валентина Іванівна

   
   
   Питання 6: Самойленко В.А. (м. Дніпропетровськ)
   
   Які терміни подання звітності з єдиного податку за 1 квартал 2014 року для ФОП на 3 групі (5%). Чи можна подати його на паперовому носії?
   
   Відповідь 6:
Відповідно до п.296.3 ПКУ платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду тобто протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу.
   
   Оскільки у 2014 році останній день подання квартальної звітності припадає на вихідний день, то він переноситься на 12 травня.
   
   Порядок заповнення Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця, у якому були б визначені форми подання такої Декларації, не затверджений.
   
   Але, за загальним правилом, на підставі норм статті 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
   
   а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
   
   б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
   
   в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
   
   Лише платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
   
   Отже, ФОП – платник єдиного податку 3 групи може подати декларацію на паперовому носії.
   
   
Проніна Валентина Іванівна

   
   
   Питання 7: Поплавська Н.Я. м. Камянка-Бузька
   
   При поверненні товару від покупця виявлено:
   1) пошкодження товару, внаслідок чого його можна в подальшому продати як 2 сорт, замість 1 сорту,
   2) пошкоджено частину упаковки товару, для подальшої реалізації потрібне перепакування.
   Покупець погоджується відшкодувати збитки в частині:
   1) реалізаційної вартості товару;
   2) витрат на перепакування (додаткові матеріали та виконані роботи).
   Чи є об’єктом оподаткування ПДВ сума відшкодованих збитків?
   
   Відповідь 7:
Нестачі і втрати від псування у межах норм природного убутку включаються до складу загальновиробничих витрат (п. 138.8.5 ПКУ).
   
   
   У п.14.1.27 ПКУ зазначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку.
   
   Згідно вище наведеного пункту, в даному випадку, втрати не пов’язані з природним убутком, тому вважаються такими, що не використані в господарській діяльності платника податку.
   
   Якщо товари/послуги, необоротні активи, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку - платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ.
   
   Тому податкові зобов’язання з податку на додану вартість (згідно п. 198.5 ПКУ) виникатимуть за датою виникнення нестач понад норми природного убутку, незалежно від відшкодування втрат (за датою складання акта чи іншого документа).
   
   Відповідно, сама сума відшкодованих збитків не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
   
   
Білоцерківська Ганна Павлівна

По материалам АППУ
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • Елена
22.04.14 22:00

Спасибо!

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
В СВЕЖЕМ ВЫПУСКЕ ЖУРНАЛА
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться