Первинний водокористувач має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду для власних потреб. Що з рентною платою?

Чи повинен первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб подавати податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) та сплачувати рентну плату за спеціальне використання води?

Відповідно до п. 255.1 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Згідно з ча. 3 ст. 42 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР (далі – Водний кодекс) первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (частина перша ст. 48 Водного кодексу).

Отримання економічної вигоди від господарської діяльності, у тому числі й від використання води, відбувається у рамках спеціального використання природних ресурсів (у тому числі спеціального водокористування) із закріплення об’єкта природних ресурсів, наприклад, водного об’єкта шляхом надання відповідного дозволу конкретному суб’єкту для забезпечення умов провадження господарської діяльності у відповідності до ст. 38 Закону України від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з рентної плати, встановлений ст. 255 ПКУ, передбачає, що рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ПКУ споживачами.

Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 р. № 302 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2019 р. № 339) (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування рентної плати). До затвердження окремих Тарифів визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з рентної плати здійснюється шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) за:

обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у п.п. 255.4.1 ПКУ (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8,

оскільки податкове зобов’язання (рядок 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у рядку 10.2 зазначається величина «0» (нуль);

обсяги води, які відповідно до Порядку, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

• обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8,

— коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ПКУ та Порядку обчислення Тарифу),

— ставки рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9;

• обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у п.п. 255.4.1 ПКУ (далі – Потреби вторинних споживачів), податкові зобов’язання з рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

— обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8,

— оскільки податкове зобов’язання (рядок 11) обчислюється за ставкою, визначеною ПКУ, то для цілей функціонування алгоритму контролю у рядку 10.2 зазначається величина «1» (один),

— ставки рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9.

Таким чином первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб є платником рентної плати та повинен подавати Декларацію та сплачувати рентну плату.