Укладання строкового трудового договору

Анна Мілієнко-Самсонова, експерт із трудового права та кадрового діловодства.

Оформлюємо строкові трудові договори правильно.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі — роботодавець), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 23 КЗпП трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Строкові трудові договори обов’язково укладаються при прийнятті на роботу:

- на період тимчасової відсутності працівника, наприклад, у зв’язку з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- на період проходження працівником військової або альтернативної служби;

- на період перебування працівника на виборній посаді в органах місцевого самоврядування;

- при укладені контракту, якщо це передбачено законом;

- при прийнятті на роботу тимчасових і сезонних працівників;

- при прийнятті на роботу працівника, який ініціює укладення строкового трудового договору;

- в інших випадках, коли за своїм характером робота не може виконуватися постійно.

Зверніть увагу! Якщо працівник не може працювати постійно з причин, які обумовлюється сімейно-побутовими обставинами, він може попросити роботодавця про укладення строкового трудового договору. Такий факт обов’язково фіксується у заяві та наказі про прийняття на роботу.

Якщо в жодному документі не буде зафіксовано, що строковий трудовий договір укладається в інтересах працівника, такий договір може бути визнаний безстроковим. Але в зазначених документах не потрібно прописувати конкретні причини, достатньо зазначити, ще це зумовлено сімейно-побутовими обставинами.

Також в наказі про прийняття на роботу зазначається останній день роботи працівника якщо строковий трудовий договір укладено на визначений строк.

У разі якщо строковий трудовий договір укладається на час виконання певної роботи, тобто, неможливо одразу визначити строк договору, тоді в наказі про прийняття на роботу зазначається, що працівник приймається за строковим трудовим договором, а сам строк прив’язується до певної події, наприклад, до фактичного виходу на роботу основного працівника з відпустки згідно зі ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

При заповненні трудової книжки працівника потрібно мати на увазі, що Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58 не передбачено зазначати строковість трудового договору.

Зверніть увагу! Працівники, які прийняті за строковим трудовим договором, мають ті ж самі права, що й працівники, які працюють безстроково.

І головне про що потрібно пам’ятати, що працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення територіальних органів Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, відповідно до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413.