Земельна ділянка перебуває у власності фізичної особи та надана для ведення фермерського господарства - хто є платником земельного податку

Підпунктом 14.1.147 ПКУ визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із статей 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ПКУ).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платником земельної ділянки є власник земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ПКУ).

Категорія 112.01 «ЗІР».